Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_Microsoft_Office_Word_4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
187.73 Кб
Скачать

3. Витрати виробництва як важливий ціноутворюючий чинник

Головним елементом ціни є витрати, які виступають у формі собівартості. Собівартість складається з виробничої собівартості та витрат, що пов'язані з операційною діяльністю. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

  • прямі матеріальні витрати

  • прямі витрати на оплату праці

  • інші прямі витрати

  • загальновиробничі витрати

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують перерозподілу.

Поточні витрати підприємства - це витрати операційної діяльності, які у свою чергу поділяються на:

  • собівартість реалізованої продукції;

  • адміністративні витрати;

  • витрати на збут;

  • інші витрати;

  • фінансові витрати.

Поточні тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць. Поточні витрати - це короткострокові витрати, що повністю списуються у той же період, в який вони сталися і здійснюються неперервно. Саме на основі поточних витрат формується ціна продукції. До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Задача

Відомі наступні елементи роздрібної ціни: виробнича собівартість 24 грн., норма рентабельності 25% до собівартості, ПДВ 20%, постачальницько-збутова націнка 5% до відпускної ціни виробника з ПДВ, торгова націнка 10% до ціни придбання у постачальника. Знайти роздрібну ціну торговельної організації.

П = 24 * 0,25 = 6 грн.

Цпдв = (24 + 6) * 1,2 = 36 грн.

Нпос.= 36 * 0,05 = 1,8 грн.

Нторг.= (36+1,8) * 0,1 = 3,78 грн.

Цр = 36 + 1,8 + 3,78 = 41,58 грн.

4. Сутність прогнозування збуту

Розробка збутової програми (плану збуту) в умовах ринку виконується після плануваня асортименту. Важливою частиною збутової програми є прогнозування об'єму збуту (продажу).

Довгостроковий прогноз складається на термін від 5 до 25 років, середньостроковий - від 1 до 5 років, а короткостроковий - від 3 до 12 місяців. Довгострокові та середньострокові прогнози важливіші для виробників продукції промислового призначення і товарів широкого вжитку довгострокового використання, бо підприємствам потрібно раніше планувати промислові потужності.

В практиці розвинутої ринкової економіки велике розповсюдження для прогнозування об'єму збуту отримали методи експертних оцінок, які базуються на: вивченні та узагальненні думки керуючих робітників підприємств про перспективи об'єму продажу; опитування торгівельних агентів підприємств про можливі продажі; вивчення думки споживачів.

Метод Бокса-Дженкінса, заключається в розробці і відборі на базі комп'ютерної техніки математичної моделі, найкращим образом відображаючої результати збуту продукції в звітному періоді. В умовах невизначеності промислові підприємства можуть застосувати два методи прогнозування: рівневі, ситуаційні. Рівневі прогнозування - це передбачення об'єму продажу за трьома рівнями: максимальний, вірогідний, мінімальний. Даний метод прогнозування має гідності. По-перше, підприємство має підготовитися до песимістичного варіанту об'єму продажу. По-друге, можна передчасно виявити фактори, котрі ведуть до мінімального об'єму продаж, по-третє, виявлення таких факторів дає змогу розробити ситуаційний план.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]