
- •Міністерство освіти і науки україни національний університет «львівська політехніка» кафедра фінансів
- •Курсова робота з дисципліни «Вступ до фаху «Фінанси і кредит»
- •Прогнозування глибини і тривалості кризи
- •2.2Банківська система України: сучасний стан і напрям розвитку
- •Ліквідність банківської системи та роль нбу в її підтримці
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Ліквідність банківської системи та роль нбу в її підтримці
Банківська система країни – це сукупність банків, охопленні мережею договірних кореспондентських відносин, ціль яких – здійснення платежів за взаємними дорученнями. Відповідно, і ліквідність банківської системи, її платоспроможність якісно відрізняється від понять, що стосується окремого банку.
В. Міщенко та А. Сомик пропонують практично перше висвітлення у вітчизняні літературі такого поняття, як ліквідність банківської системи, разом з тим , на нашу думку , воно містить деякі неточності. Так, наприклад, на одній сторінці термін “ліквідність” застосовується для характеристики здатності банку і банківської системи забезпечити вчасно й у повному обсязі виконання власних грошових зобов’язань , на інші сторінці цей самий термін використовується для характеристики обов’язкових і вільних резервів банку і банківської системи. Таким чином , ототожнюються взаємозалежні, але різні поняття – здатність банку й банківської системи видавати готівку на першу вимогу вкладника і джерела такої здатності банків , а це далеко не та саме, що утрудняє читачеві розуміння сутності поняття “ліквідність банківської системи”.
Враховуючи викладене вище, спробуємо дати своє тлумачення економічної сутності ліквідності банківської системи , не претендуючи при цьому на абсолютність судження. На наш погляд , під ліквідністю банківської системи країни варто розуміти її здатність на першу вимогу вкладників і надійних позичальників забезпечувати виконання своїх зобов’язань готівкою в будь-який в будь-який часу у валюті створеної банками системи зобов’язання.
Такий підхід до трактування ліквідності банківської системи накладає особливу відповідальність на НБУ щодо підтримки ліквідності усієї банківської системи. Це означає, що центральний банк як кредитор в останній інстанції у разі виникнення у будь-якого банку банківської системи утруднення з ліквідністю, повинен негайно надавати банкам у порядку їх рефінансування необхідних позичок в готівковій формі та у валюті створеного банком обов’язкового або за рахунок емісійного ресурсу, або за рахунок золотовалютних резервів НБУ. При цьому НБУ як центральний банк банківської системи має робити все, щоб не допустити навіть найменших ознак прояву нездатності банку виконувати свої зобов’язання перед вкладниками в готівковій формі та запобігати можливості появи у клієнтів тіні недовіри до банків та банківської системи країни, бо це може призвести до кризи останньої.
Аналіз використання банками інструментів рефінансування НБУ для підтримки ліквідності банків країни показали, що більша частина цих інструментів взагалі не використовуються банківської системи країни а саме аукціони, тендери, свопи, стабілізація позичок інші інструменти.
Що стосується кількісного виміру ліквідності банківської системи , то, на думку окремих авторів, він визначається “обсягом і структурою активно-пасивних операції усіх банків, регулюється обліковою ставкою і нормами резервування НБУ , економічними нормативами ліквідності”. Безумовно, ліквідність банківської системи залежить від обсягу і структури активно-пасивних операцій усіх банків і, перш за все ,від їх збалансованості за строком та сумами, що, на наш погляд, має особливе значення і з чим не можна погодитись. Проте слід наголосити, що економічні норматив ліквідності тільки обмежують банківську ліквідність, однак ніяк її не регулюють. Крім того, навряд чи і розмір обов’язкових резерві, створений на підставі їх норм , може забезпечити реальну ліквідність банківської системи , особливо коли вкладник одночасно звернуться до банків за своїми вкладами. Відповідно , і НБУ не спроможний за допомогою нормативів ліквідності і норми обов’язкового резервування забезпечувати ефективне регулювання ліквідності банківської системи.
Викладене дозволяє зробити висновок про те , що сьогодні теоретичні питання і ліквідності банків , і , тим більше, банківська системи потребують вдосконалення і подальшого розвитку , а показники оцінки ліквідності банківської системи , яких сьогодні взагалі немає в банківській практиці України , очікують свого визначення.