
- •Поняття цивільного права. Предмет, метод, функції, принципи цп
- •2. Цивільні правовідносини: поняття , елементи, види
- •3. Поняття та види юр. Фактів.
- •4. Поняття, види учасників цв. Ц. Правосубєктність Фіз осіб.
- •5. Поняття та елементи дієздатності фо.
- •6. Підстави, порядок, правові наслідки визняння особи обмежено дієздатною.
- •7. Підстави, порядок, правові наслідки визняння особи недієздатною
- •8. Підстави, порядок, правові наслідки визняння особи безвісно відсутньою.
- •9. Оголошення фізичної особи померлою
- •10. Поняття і ознаки, види юридичної особи
- •11. Порядок виникнення юридичних осіб
- •12. Порядок припинення юридичних осіб
- •13. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав.
- •14. Поняття і ознаки правочину
- •15. Форми правочинів
- •16. Недійсність правочинів
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •17. 18. Поняття, види представництва. Довір-ть
- •19. Речові Права
- •20. Право власності. Види.
- •Класифікації права власності
- •21. Набуття Пр.Власності
- •22.Припинення п.Вл-ті
- •23. Приватна Власність
- •24. Спільна власність
- •25. Способи захисту пр.Власності
- •26.Речові права на чуже майно.
- •27. Цивільно-правові договори
- •29. Зміст цп договору.
- •30. Порядок укл. Цп договорів
14. Поняття і ознаки правочину
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Риси:
1) правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату.
2) правочини завжди є діями суб'єкта цивільних відносин.
3) правочини завжди є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин.
4) воля у правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків.
5) правочини опосередковують динаміку цивільних правовідносин між різними суб'єктами цивільного права
Закон розрізняє два шляхи визначення місця вчинення правочину: 1) стосовно вчинення одностороннього правочину; 2) стосовно вчинення дво- або багатостороннього правочину (договору).
Стосовно одностороннього правочину правило про встановлення місця його вчинення безпосередньо сформульоване у ст. 211 ЦК: місцем вчинення є місце волевиявлення сторони. Місце вчинення дво- або багатостороннього правочину (договору) визначається відповідно до правил ЦК. Ця норма передбачає, що договір є укладеним за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи , яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором .
Умовами чинності правочинів є дотримання вимог: 1) щодо змісту правочину. 2) щодо наявності правочиноздатності суб'єктів правочину. 3) щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб'єкта (суб'єктів) правочину (ч. З ст. 203); 4) щодо форми правочину. 5) щодо реальності правочину.
Класифікація правочинів :
1. Залежно від числа сторін, що беруть участь у правочині, їх поділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні.
Односторонній правочин - це дія (волевиявлення) однієї сторони, спрямована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків (видача довіреності, складання заповіту).
Двосторонній правочин - це погоджена дія двох сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних правовідносин.
Багатосторонні правочини, тобто такі правочини, в яких беруть участь 3 і більше сторони.
2. Залежно від наявності або відсутності обов'язку сторін надавати зустрічне матеріальне відшкодування правочини поділяють на оплатні і безоплатні.
3. Залежно від моменту, з якого правочини вважаються укладеними, вони поділяються на реальні і консенсуальні.
Консенсуальним є правочин, у якому для настання правових наслідків досить досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов. З моменту досягнення згоди правочин вважається укладеним. У його сторін виникають відповідні права і обов'язки.
Для укладення реального правочину однієї домовленості сторін недостатньо. Необхідною є також передача речі. Поки вона не відбудеться, правочин не вважається укладеним
4. Залежно від значення підстав правочину для його дійсності вони поділяються на абстрактні і каузальні. Правочини, в яких визначено підстави їхнього укладення, називаються каузальними. Абстрактними вважаються правочини, у яких не визначено підстави їхнього здійснення.
5. Залежно від наявності вказівки на строк встановлення прав і обов'язків, правочини поділяються на строкові і безстрокові.
15.