
- •1. Предмет та загальнотеоретичні та специфічні методи та підходи, цілі і завдання «Історії економіки та економічної думки».
- •2. Характерні риси господарської діяльності людей на різних етапах розвитку первісного суспільства. Причини розкладу первісного суспільства.
- •4. Характерні риси феодального господарства ( періодизація та особливості) та економічної думки цього періоду.
- •5. Вго: хронологічні рамки, причини, наслідки та роль у розвитку ринкових відносин у країнах Західної Європи
- •6. Меркантилізм: особливості та періодизація. Особливості розвитку меркантилізму в країнах Західної Європи
- •7. Первісне нагромадження капіталу: його джерела, методи та результати. Особливості пнк в різних країнах Західної Європи.
- •8. Мануфактурний період в країнах Західної Європи: основні передумови розквіту мануфактурного виробництва, сутність та типи мануфактур.
- •9. Кшпе: особливості та періодизація. Економічні ідеї її представників (у Петті, а. Сміт, д.Рікардо, Дж.С. Мілль).
- •10. Охарактеризуйте цеховий лад ремесла у Середньовічній Європі та розвиток міст. «Комунальні революції»: коли відбувалися, де, які їх причини та наслідки.
- •11. Індустріалізація в Україні. Перші п’ятирічки.
- •12. Економічні причини та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. Альтернативи виходу з «Великої депресії» в сша, Німеччині, Франції та Англії.
- •13. Характерні риси Німецької історичної школи.
- •14. Характерні риси маржиналізму та етапи розвитку. Особливості Австрійської, Лозанської, Кембриджської, Математичної та Американської шкіл маржиналізму.
- •15. Характерні риси політики «воєнного комунізму» та «нової економічної політики» в Україні
- •16. Особливості розвитку неоліберального напрямку та його шкіл: німецької, американської, французької, англійської. Особливості економічної думки в. Ойкена, м.Алле, м. Фрідмена, ф. Хайека,
- •17. Версальський договір: сутність та дія на країни Західної Європи.
- •18. Європейське економічне співтовариство («Спільний ринок»): етапи розвитку та Характерні риси.
- •19. Загальна характеристика інституціоналізму
- •20. Загальна характеристика неокласицизму.
- •21. Кейнсіанство: характерні риси та особливості.
- •22. План Маршалла: сутність, мета, час виконання, наслідки та склад країн, що приймали участь.
- •23. Особливості планів Дауеса та Юнга: коли були розроблені та на який час розраховані, яку мету переслідували, які країни приймали участь у реалізації, які наслідки мали для Німеччини та світу.
- •24. Місце України у світовому господарстві та стан її економіки на початку 90-х рр. Хх ст. Коли була введена в обіг гривня?Охарактеризуйте особливості сучасного етапу трансформації.
- •25. Розпад колоніальної системи: час та наслідки. Які основні групи країн, що розвиваються, ви знаєте? Стисло охарактеризуйте їх.
- •26. Характерні риси радянської економічної науки.
- •27. .Економічні підсумки Другої світової війни. Загальна характеристика розвитку світової економіки після її завершення.
- •28. Охарактеризуйте прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст. В країнах Західної Європи.
- •29. Повоєнна відбудова економіки України та її господарський розвиток в 50-80-ті рр. Хх ст.
- •30. Реформа 1848 року в Австро-угорській імперії.
- •31. Реформа 1861 року в Російській імперії:
- •32. Економічні погляди м. Туган-Барановського, р. Орженського, є. Слуцького. Київська психологічна школа.
- •Франція
- •Німеччина
5. Вго: хронологічні рамки, причини, наслідки та роль у розвитку ринкових відносин у країнах Західної Європи
Основними економічними передумовами Великих географіч¬них відкриттів є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи, які наприкінці XV ст. дістали прояв в уже констатованих нами істотних змінах у сфері матеріаль¬ного виробництва, стані та характері продуктивних сил, зростан¬ні сфери товарно-грошових відносин і розширенні ринку.
Серед економічних передумов вирізнялися:Бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових рин¬ках збуту;ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговель¬них бірж вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як за¬собів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою ви¬снажені). «Жага золота» штовхала європейців на пошук нових шляхів на Схід, через океани;криза середземноморської торгівлі.
До політичних передумов географічних відкриттів можна від¬нести:
• розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив пе¬редумови для організації великих морських експедицій, голов¬ною метою яких було захоплення колоній, оскільки істотно збіль-шилися грошові потреби абсолютистських монархій і дворянства на утримання значно зрослих державних структур та розкішне життя двору. Одночасно більшість феодалів через подрібнення родових земельних маєтків істотно збідніла;
• завершення державного об'єднання низки країн Західної Євро¬пи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн.
Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей. Це насам¬перед відродження античних уявлень про те, що Земля — куля, уточнення карт, удосконалення навігаційних приладів (компас, секстант, астролябія), а також будівництво суден нового кла¬су — каравел з трьома щоглами та ярусним розташуванням ві¬трил, що дозволяло йти потрібним курсом за будь-якого на¬прямку вітру, а, отже, здатних подолати великі відстані в складних умовах океану. Каравели стали одним із символів цієї епохи.
Великі географічні відкриття мали великі наслідки не тільки для країн Європи, а й для всього людства. Одним з найбільш зна¬чущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла вельми значну роль у розкладі феодалізму та формуванні капіталістично¬го господарства.
Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе зна¬чення не лише для європейської, а й для світової економіки. Від¬бувається становлення світового ринку. Унаслідок відкриття но¬вих земель площа відомої європейцям поверхні Землі до кінця XVI ст. збільшилася в шість разів.
Розширюється не лише територіальна сфера обігу, а й торго¬вельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, ка¬ва, картопля, томати тощо); різко збільшується обіг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, прянощів. Так, у XVI ст. увезення прянощів в Європу перевищувало обсяг венеціанського та генуе¬зького імпорту більше, ніж у ЗО разів (з 200 до 7000 т).
Боротьба за оволодіння новими ринками вела до створення в ря¬ді країн монопольних торговельних об'єднань, найбільш потуж¬ними з яких стали голландська та англійська Ост-Індські компанії.
Переміщення основних торговельних шляхів із Середземного моря в Атлантичний океан зумовило занепад італійської торгівлі, передусім венеціанської та генуезької. Роль основних торговель¬них центрів спочатку переходить до портів Піренейського півос¬трова (Ліссабон, Кадіс — аванпорт Севільї та ін.). Поступово роль центру світової торгівлі й кредиту отримують Амстердам та Лондон.
Змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що по¬ширюється торгівля за зразками. Огляд усього товарного асорти¬менту став фізично неможливим. Зростання товарної маси дикту¬вало зміни в механізмі торгівлі. У XVI ст. виникають спеціальні місця для огляду зразків і укладання угод — торговельні біржі. Це, в свою чергу, викликає потребу в кредитах для кредитування торгівлі та сприяє заснуванню великих банків. З часом роль центру світової торгівлі й кредиту поступово отримують Амстер¬дам та Лондон. Починаючи з 1585 року Амстердамська біржа здійснює регулярну публікацію цін на товари.
Наслідком Великих географічних відкриттів стало поси¬лення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.
Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. Кордони європейського світу суттєво розширилися й охопили майже всю планету за винятком Австралії.