28. Охарактеризуйте прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст. В країнах Західної Європи.

Технічна революція обумовила появу нових тенденцій: 1) концентрацію виробництва і капіталу; 2) монополізацію економічної системи; 3) формування світового ринку як комплексу світогосподарських зв’язків.

Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на основі науково-технічної революції. Відкриття в галузі математики, фізики, хімії сприяли технічному прогресові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим винаходом останньої третини 19 ст. було створення технічної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Це стало можливим після винаходу динамо-машини, генератора електричного струму, трансформатора для передачі електричного стуму на відстань, електродвигуна. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і побуту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були винайдені електрична плавильна піч, електричне зварювання металів, електрична залізниця – трамвай, електрична лампа та ін.

У 80-90-х рр. було відкрито і вдосконалено використання ін видів енергії. Серед них виділяються винаходи двигунів внутрішнього згоряння - карбюраторного та дизельного.

У 80-х рр. двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі німецькі винахідники Даймлер і Бенц створили автомобіль, який мав велике техніко-екномічне значення.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та ін вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії – конверторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, які значно підвищували продуктивність праці.

Цьому сприяли також технічні та технологічні новації в металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний верстат (США), вдосконалений токарний та ін металорізальні механізми.

Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері легкої, поліграфічної та ін галузях промисловості (автоматичний ткацький верстат тощо).

Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилась їх собівартість.

Структурні зрушення останньої третини 19 – початку 20 ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисловості. Розвивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна.

Впровадження електроенергії замість пари дозволило збільшити розміри промислових підприємств.

Посилився процес концентрації виробництва і централізації капіталу, що охопив усі розвинуті країни і основні галузі їхньої економіки. З переходом до монополістичного капіталізму збільшується циклічність економіки, економічні кризи стають глибшими та спустошливішими.

Вже в кінці 19 – на початку 20 ст. найбільш високими темпами розвиваються молоді капіталістичні країни – США та Германія, посівши провідне місце щодо обсягів промислового виробництва у світі. Таким чином, вступ капіталізму в монополістичну стадію був ознаменований зміщенням центру світового економічного розвитку із Європи у Північну Америку.

Таким чином, друга науково-технічна революція призвела до істотних змін технологічної бази всіх галузей промислового виробництва, була основою виникнення і швидкого розвитку нових галузей, використання в великих масштабах нових машин, обладнання, технологічних процесів привели до розвитку концентрації і спеціалізації виробництва. Формування світового капіталістичного господарства стало технічною базою створення акціонерних товариств, а в кінці 19 ст. – монополій.