Франція

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості та специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним.

Перший етап промислового перевороту проходив після проголошення Наполеоном континентальної блокади Англії у 1806 р. Ця політика прискорила розвиток галузей промисловості, які пов’язані з внутрішніми резервами, а ті галузі, що працювали на колоніальній сировині, переживали занепад. Найбільш значні винаходи торкнулися текстильної промисловості. Жаккард у 1805р. винайшов станок з виробництва шовкових тканей з набивним візерунчатим малюнком. Жерар у 1810 р. сконструював льонопрядильну машину.

На другому етапі промислового перевороту (1815-1848) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва, але зберігаються мануфактури та дрібне кустарне виробництво.

Третій етап промислового перевороту відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60-х рр. 19 ст. Це було справжнє піднесення промислового перевороту, фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. В 50-70-ті рр. подвоїлось виробництво бавовни, значних темпів набрала машинобудівна промисловість.

Хоча Франція значно поступалася Англії, їй належало друге місце за розмірами промислового виробництва та загальним економіч потенціалом.

Німеччина

Німеччина стала на шлях промислового перевороту значно пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х рр. і тривав до 70-х рр. 19 ст.

Перші парові машини в німецькій промисловості знайшли застосування в 30-х рр. 19 ст., але їх було небагато. Промисловий переворот прискорився в 50-60-х рр., коли німецька промисловість переходить від мануфактурної стадії до фабрично-заводської.

Особливості промислового перевороту в Німеччині: промисловий переворот базувався на основі вітчизняного машинобудуванні, на власних інженерно-технічних досягненнях; в Німеччині будували величезні машинобудівні підприємства з найновішим обладнанням; розвиток хіміч промисловості; залізничне будівництво набуло загальнонаціонального характеру; механізація с/г відбувалася повільно, як наслідок так званого пруського шляху розвитку с/г (особисте звільнення селян від кріпосної залежності при збереженні феодальних пережитків – повинностей та великого землеволодіння та ін.).

У 1871 р. країна об’єдналася в єдину Німецьку імперію і вступає в період завершення промислового перевороту. Німецька індустрія спиралась на такі винаходи: електродвигун, двигун внутрішнього згорання, парова турбіна, передача електроенергії на відстань. Прискорились темпи залізничного будівництва. В цілому за останню третину 19 ст. рівень виробництва німецької індустрії зріс у 5 разів, тоді як у Франції – в 3 рази, в Англії – в 2 рази. До кінця 19 ст. Німеччина перетворилася із аграрно-індустріальної в міцну індустріально-аграрну країну.

США

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграв демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких темпів росту населення. Промисловий переворот в США відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів, які з собою привозили емігранти.

Промисловий переворот почався в бавовняній промисловості. В 1793 р. винайдена бавовноочищувальна машина Уітні, яка дозволила перетворити переробку бавовни та забезпечила сировиною бавовняне виробництво.

Важливим напрямком промислового перевороту в США був розвиток транспорту. З кінця 18 ст. почалось будування каналів, на початку 19 ст. був побудований найбільший за довжиною канал Ері, що значно здешевило перевозки.

Але найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. Перша залізниця була побудована в 1828-1830-х рр.

Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості (з середини 19 ст.). Особливо швидко розвивається с/г машинобудування, цьому сприяв так званий фермерський шлях розвитку с/г.

Розвиток промисловості та с/г гальмували південні штати, в яких панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Суперечності між північними і південними штатами США викликали громадянську війну (1861-1865), яка водночас була і буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою північних штатів.

Отже, основними особливостями перевороту в США стали: активна роль (з середини 19 ст.) американської інженерної думки (були винайдені швейна машина Зінгера, телеграф Морзе, револьвер, пневматичні гальма та ін); із-за великої кількості річок США водяна енергія була дешевшою, ніж парова, тому парові машини, які з′явились у кінці 18 ст. стали панівними лише в 50-ті рр. 19 ст. (як паливо для парових машин використовували дрова); розвиток нафтодобувної промисловості, яка в другій половині 19 ст. стала провідною галуззю економіки. Таким чином, розглядаючи процес індустріалізації в капіталістичних країнах, необхідно відзначити, що він починається з переходу на машинну базу легкої промисловості. Це обумовлено: 1) незначними потребами легкої промисловості в авансованому капіталі; 2) більш швидкою оборотністю капіталу. Після того, як збільшився попит на засоби виробництва для легкої промисловості в її області накопичується достатній прибуток, починається розвиток важкої промисловості, яка поступово займає панівне місце.