27. .Економічні підсумки Другої світової війни. Загальна характеристика розвитку світової економіки після її завершення.

Друга світова війна стала найбільшою економічною катастро­фою XX сторіччя. У неї було втягнуто понад 60 держав і більше ніж 4/5 населення планети. Людські жертви перевищили 50 млн осіб; було знищено національне багатство на 316 млрд дол. Май­же всі країни-учасниці вийшли з війни економічно виснаженими. Величезні господарські втрати понесли переможці. У СРСР було знищено майже 1/3 національного багатства. Англія в роки війни втратила ¼ національного багатства, її державний борг збільшився у 8 разів. У Франції промислове виробництво скоротилося на 70%, обсяг сільськогосподарської продукції зменшився вдвічі. Руйнування зачепили не лише Європу, а й Північну Африку, Да­лекий Схід та Південно-Східну Азію. Дуже постраждав світовий транспорт: зруйновано мости, залізничні колії, численні порти. Не вистачало й рухомого складу залізниць, істотно скоротився торговельний флот. За роки війни значно знизився життєвий рівень, що призвело до високої смертності населення. Безумовно, завершення війни принесло певні позитивні зміни, проте через падіння рівня про­дуктивності праці та інших негативних явищ (недовантаження обладнання, неефективне використання земельних ресурсів то­що) бідність залишалася надзвичайно поширеним явищем у по­воєнному світі. Надзвичайно негативним чинником став підрив національних валют. Країни, які воювали, фінансували свої видатки за рахунок збільшення кількості паперових грошей та емісії державних позик. Відразу після війни ситуація ще більше погіршилася, адже в краї­нах, які звільнилися від окупації, фінансували відбудову власного господарства також за рахунок випуску нових грошей та додаткових позик. Все це призводило до зростання інфляційних явищ. Єдиною країною, що за роки війни не понесла втрат, а, навпаки, збільшила національний дохід, були США. Промислове виробництво США збільшилося більше ніж у 2 рази, промисловий прибуток зріс п’ятикратно, чистий прибуток корпорацій потроївся.

В 1949 р. було створено Раду Економічної взаємодопомоги (РЕВ) в яку увійшли СРСР, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Чехословаччина. В 1949 р. був підписаний Північноатлантичний пакт - НАТО (США, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Португалія, Норвегія, Данія, Ісландія) - передбачав спільний захист від агресії. В 1955 р. СРСР і його союзники підписали Варшавський договір. Різке загострення міжнародних відносин.

Був створений МВФ, вироблено основні напрями міжнародних валютних відносин, створений МБРР (Міжнародний банк реконструкції і розвитку). Важливе значення мала угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) між США і 23 європейськими країнами – (1947 р.).

Відродження ринкових господарств європейських країн відбувалося шляхом американізації (американіза-ція світової валютної системи, вивіз амер. товарів, кре-дитування, інвестування відбудовчих процесів під амер. контролем, розвиток світової торгівлі).

У 1947 р. держсекретар США Дж.Маршалл запропонував план допомоги європейським державам у відбудові їхніх економік за умови, що вони надають уряду США право контролю за їх економічною діяльністю.

8 липня 1947 р. 16 європейських держав погодилися прийняти допомогу. План здійснювався з квітня 1948 р. по грудень 1951 р. 70% поставок становили продовольство, паливо та добрива. Умови отримання допомоги: відмова від націоналізації промисловості, свобода підприємництва, зниження митних тарифів, зближення в торгівлі з країнами соціалістичної системи та надання території для розміщення американських воєнних баз. СРСР відмовився від допомоги США.

30 грудня 1951 р. план Маршалла був замінений законом "про взаємну безпеку".

Відбувся 1-й етап 3-ої науково-технічної революції - розвиток хімії, нафтохімії, реактивної авіації, атомної енергетики, виробництва електронно-обчислювальної техніки. Проведено націоналізацію промисловості, банків, фінансових установ, транспорту, запроваджено адміністративний та економічний контроль над цінами та з/п, методи державного регулювання.

Посилилися процеси концентрації та централізації виробництва, зросла роль акціонерної форми капіталу, утворилися інтеграційні об'єднання, зросла кількість міжнародних монополій.

У 1957 р. було створене Європейське економічне співтовариство (ЄЕС).