1. Ударний (штампування, кування);

2. Механічний (тертя, биття);

3. Аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря).

Основні джерела шкідливого шуму:

1. усі види транспорту, ліфти;

2. промислові об'єкти;

3. будівельні машини;

4. музичні інструменти, гучномовні пристрої, телевізори, радіоприймачі;

5. групи людей і окремі люди.

Рівень шуму вимірюється в одиницях, які характеризують ступінь звукового тиску — децибелах (дБ).

За характером негативного впливу на організм людини шум поділяється на:

1. такий, що заважає (перешкоджає мовному зв'язку) — від 50 до 70 дБ;

2. подразнювальний (викликає нервове напруження, зниження працездатності, загальну перевтому) — від 70 до 90 дБ;

3. шкідливий (порушує фізіологічні функції організму на тривалий час і викликає розвиток хронічних захворювань органів слуху та інших хвороб, що безпосередньо або опосередковано пов'язані із слуховим сприйняттям) — від 90 до 140 дБ;

4. травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму людини) — понад 140 дБ.

За часом та характером дії шуми поділяють на сталі, переривчасті,

змінні, фонові та імпульсні (тривалістю менше секунди). За частотно- амплітудними параметрами розрізняють широкочастотні, тональні, низькочастотні (менше 350 Гц), середньочастотні (350...1000 Гц) і високочастотні (понад 1000 Гц) шуми. Чим вища тональність звуків (шуму), тим шкідливіші вони для органів слуху. Тому для шумів різних частот існують різні гранично допустимі норми. Так, низькочастотні шуми навіть до 100 дБ особливої шкоди слуху не завдають, а високочастотні є небезпечними вже при рівнях, більших 75...80 дБ.

Негативний вплив шуму на організм людини може призвести до туговухості (невриту слухового нерву), або ж навіть до „шумовоїхвороби".

Шумова хвороба — незворотне порушення діяльності різних систем людського організму (центральної нервової системи, вегетативної системи, серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту, ендокринної системи) внаслідок тривалої або систематичної дії шкідливого шуму. Шумова хвороба не виліковується.

Комплекс заходів, спрямованих на боротьбу із шумовим забрудненням:

42. технічні (усунення причин шуму, звукоізоляція);

43. архітектурні (під час будівництва за основу береться витягнута форма промислового приміщення, висотою 6^-7 м);

44. організаційні (вдосконалення та використання індивідуальних засобів захисту);

45. медико-профілактичні (медичні огляди, диспансерне спостереження, створення і використання кімнат психологічного розвантаження, організація санаторно-курортного лікування).

Способи зменшення рівня шумового забруднення включають в себе.

Комплекс заходів по зменшенню шуму в джерелі його виникнення:

1. конструктивні (акустичне проектування шумних підприємств, озеленення території господарств і населених місць, розробка досконалих конструкцій двигунів машин і вузлів, зменшення навантаження та маси обертальних частин, застосування мало шумних підшипників, вдосконалення та використання індивідуальних засобів захисту - заглушок, антифонів, навушників, шумозахисних шоломів, протишумового одягу);

2. технологічні (удосконалення технологічних процесів виготовлення деталей, поліпшення якості складання вузлів, застосування обкатувальних навантажувальних стендів з вимірювальною апаратурою тощо);

3. експлуатаційні (виконання щомісячного технічного обслуговування та регулювання, збереження однакової стійкості з'єднувальних деталей, усунення перекосів, осьових люфтів, своєчасне регулювання та змащування з'єднувальних деталей).

Заходи боротьби із шумом на шляху його поширення:

1. раціональне розміщення джерел шуму відносно оператора машини;

2. дистанційне керування машинами та повна автоматизація процесів;

звукоізоляція (встановлення звукоізолюючих конструкцій, акустичних

екранів);

4) звукопоглинання (встановлення звукопоглинаючих конструкцій і кожухів, застосування активних і реактивних глушників шуму, звукопоглинаючих облицювань, покриттів і мостів). Боротьба із шумом та його наслідками за допомогою організаційних і медичних заходів:

46. встановлення раціонального режиму праці;

47. суміщення шумних і безшумних робіт;

48. приймання теплих душів і ванн;

49. забезпечення повноцінного сну та відпочинку, раціонального харчування працюючих;

50. здійснення медичного вибору за професійною придатністю;

51. проведення експертизи працездатності в умовах шуму.