7. В якому з варіантів подано автора і його метод просторової оцінки економіки в теорії «центральних місць»?

а) А. Вебер: основні положення - транспортна орієнтація (мінімальні витрати), трудова орієнтація (мінімальні витрати), агломераційна орієнтація (мінімальні капіталовкладення);

б) У. Рейлі, Г. Ціпф, Д. Стюарт: основні положення – демографічна сила, демографічна енергія, демографічний потенціал;

в) Г. Рітчль, А. Льош, У. Айзард: основні положення - «господарське коло», взаємозв'язок галузей, аналіз взаємозв'язку галузей, економія ресурсів від розміщення по території;

г) В. Крісталлер, А. Льош: основні положення - ієрархія поселень: центр, містечка, поселення, села.

8. В якому з варіантів подано автора і його метод просторової оцінки економіки в теорії «полюсів простору»?

а) Й. Тюнен: основні положення - у центрі простору є ринок (поселення), виробництво сільськогосподарської продукції навколо у поясах: вільне господарство, лісове господарство, плодонасінне господарство, вигінне семипільне господарство, трипільне господарство, тваринництво та вівчарство;

б) А. Вебер: основні положення - транспортна орієнтація (мінімальні витрати), трудова орієнтація (мінімальні витрати), агломераційна орієнтація (мінімальні капіталовкладення);

в) В. Крісталлер, А. Льош: основні положення - ієрархія поселень: центральне поселення, містечка, поселення, села;

г) Ф. Перру: основні положення - галузі, що розвиваються повільно, і частка їх зменшується у структурі економіки, галузі з високим темпом розвитку, але не впливають на індустріальний розвиток, галузі з високим темпом розвитку і впливають па індустріальний розвиток.

9. В якому з варіантів подано автора і його метод просторової оцінки економіки в теорії «гравітаційна модель просторової взаємодії»?

а) А. Вебер: основні положення - транспортна орієнтація (мінімальні витрати), трудова орієнтація (мінімальні витрати), агломераційна орієнтація (мінімальні капіталовкладення);

б) У. Рейлі, Г. Ціпф.Д. Стюарт: основні положення – демографічна сила, демографічна енергія, демографічний потенціал;

в) Г. Рітчль, А. Льош, У. Айзард: основні положення - «господарське коло», взаємозв'язок галузей, аналіз взаємозв'язку галузей, економія ресурсів від розміщення по території;

г) В. Крісталлер, А. Льош: основні положення - ієрархія поселень: центр, містечка, поселення, села.

10. В якому з варіантів подано автора і його метод просторової оцінки економіки в теорії «територіально-виробничого комплексу»?

а) А. Вебер: основні положення - транспортна орієнтація (мінімальні витрати), трудова орієнтація (мінімальні витрати), агломераційна орієнтація (мінімальні капіталовкладення);

б) У. Рейлі, Г. Ціпф, Д. Стюарт: основні положення – демографічна сила, демографічна енергія, демографічний потенціал;

в) Г. Рітчль, А. Льош, У. Айзард: основні положення - «господарське коло», взаємозв'язок галузей, аналіз взаємозв'язку галузей, економія ресурсів від розміщення по території;

г) В. Крісталлер, А. Льош: основні положення - ієрархія поселень: центр, містечка, поселення, села.

11. Світ-система – це:

а) самостійний терен планети, здатний бути самодостатнім;

б) складання, з'єднання взаємопов'язаних зон;

в) соціальна система, яка має межі, структуру, правила легітимації й узгодженість.

12. Основоположником неокласичної теорії економічного розвитку вважають:

а) Дж. М. Кейнса;

б) У. Ізарда;

в) М. Фрідмена;

г) У. Беррі.

13. Оптимум Парето - це:

а) поширення, розсіювання по території регіону різних економічних інновацій;

б) велика кількість варіантів розвитку економіки, які не можна покращити для одних регіонів, не погіршуючи стану інших;

в) процес формування на території регіону полюсів економічного зростання.

14. Авторами теорії «соціальних утопій» є:

а) Й. Тюнен, А.Вебер;

б) Томазо Кампанелла, Томас Мор;

в) Аристотель, Платон.

15. Автором теорії дифузії інновацій в регіональній економіці прийнято вважати:

а) М. Фрідмана;

б) Т. Хагерстанда;

в) М. Колосовського;

г) Т. Мора.

16. Хорологічна концепція А. Гетера відображає:

а) причинний взаємозв'язок між окремими економічними явищами та процесами;

б) обмежену роль при визнанні місця розташування окремих підприємств;

в) планування розвитку виробництва.

17. Автором теорії «Штандорту» є:

а) А. Вебер;

б) А. Гетер;

в) У. Ізард.

18. Теорію «центральних місць» висунув:

а) В. Кристаллер;

б) А. Вебер;

в) А. Льоша;

г) Й. Тюнен.

19. Теорія розміщення виробництва Йоганна Тюнена доводить:

а) залежність рівня прибутковості сільськогосподарського вироб­ництва від характеру їх розміщення;

б) необхідність врахування політичних, соціальних і економічних аспектів при розвитку регіону;

в) необхідність розміщення виробництва регіону за принципом найменших витрат.