Висновки

Базові якості є такими соціальними якостями особистості, для виховання яких надзвичайно важливо розвивати моральні якості та довільні процеси. Водночас базові якості є домірною дошкільному дитинству та вимогам сучасного суспільства, виступають показником соціальної компетентності дитини, є, на нашу думку, необхідною складовою поведінки дитини.

На даний момент дедалі глибше усвідомлюється думка, що фундамент особистісного розвитку, який закладають роки дошкільного дитинства, має величезне значення не лише для успішного навчання у школі , ай для всього подальшого життя людини ( Л. Виготський, Л. Венгер, О. Запорожець, Г. Костюк, М. Поддьяков). Від народження кожна дитина має можливість часом стати особистістю, здатною свідомо й відповідально ставитися до життя, реалізувати свій біологічний, соціальний та психологічний потенціали, розвинути власне « Я » не лише з допомогою дорослих а й за допомогою власних зусиль. Щоб перетворитись на особистість вона має самостійно докласти зусиль для власного зростання.

Отже, ми зрозуміли, що у формуванні особистості є багато проблем і серед яких однією з найголовніших є така : як саме розвивати у дітей дошкільного віку базові якості особистості.

Виховання – це прилучення дитини до світу людських духовних цінностей. Особливої ваги сьогодні набувають такі риси характеру, як самостійність, працелюбність, людяність, самолюбність, спостережливість, відповідальність, розсудливість, справедливість, самовладання, креативність тощо. Моральні норми основні правила всякого людського співжиття, вироблені протягом тисячоліть морального розвитку суспільства, є складовою загальнолюдської моралі. Слід підкреслити її гуманістичну спрямованість: центром моралі є людина. З найдавніших часів усі ідеології і видатні мислителі зверталися до найціннішого в світі – людини, намагалися пізнати її суто людську ознаку -моральність.

Перші прості риси характеру склалися в умовах розвинутої родової общини у безпосередньо наочній формі звичаїв і лише пізніше оформилися у поняття. Протягом віків виховний досвід численних поколінь створив народну педагогіку, в якій базові якості особистості набули характеру традицій. Педагогіка народного виховання – це свідома діяльність, що має на меті формування у підростаючого покоління якостей, що відповідають народному ідеалу особистості. Народний ідеал всебічного розвитку особистості відбито в усній народній творчості. У творах фольклору пропагуються ті риси людини, які народ схвалював, і засуджуються ті, які зневажалися народним уявленням як негідні. Центральні теми зразків народної мудрості – сімейне виховання і праця людей, тобто головні чинники морального формування особистості. Прислів’я, приказки, пісні, казки, загадки – все це скарби виховного досвіду народу, в яких влучно, змістовно і цікаво втілено моральні категорії добра і зла, правди і кривді, совісті й безчестя. Народна мораль засуджує брехунів, нечем, тих, хто не поважає старших, зводить наклепи, кепкує з інших, не надає допомоги, зраджує, лицемірить. Повага до людей, доброта, чесність, щирість, вірність, любов, відвага завжди перемагають у боротьбі проти злих сил.

Завданням ДНЗ є виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти. Вихователі дошкільних навчальних закладів покликані формувати у дітей базові якості особистості.

Народна педагогогіка – то важлива ланка в міцному ланцюзі, що з'єднує людину з минулим і майбутнім. І є цінним скарбом у формуванні характеру дитини, а саме базових якостей особистості.

Тому тему дослідження вважаємо актуальною для педагогічної теорії і практики.

Базові якості особистості є дуже важливими в житті дитини, саме від рівня їх сформованості залежить подальше ставлення дитини, її відносини в світі. Сформованість базових якостей особистості є третім показником життєвої компетентності дошкільника. Базовими їх називають тому, що вони є сутнісними, найважливішими для особистісного зростання, свого роду "китами", на яких базується фундамент особистісної культури дошкільника. Для формування у дітей старшого дошкільного віку базових якостей особистості ми обрали засоби народної педагогіки.

Всі основні засоби і методи народного виховання мають комплексний характер, вирішують одночасно декілька педагогічних завдань. Серед дослідників народної педагогіки немає єдиної думки щодо засобів народного виховання. В окремих публікаціях до них відносять казки, прислів'я, приказки та інше, тобто твори фольклору.

Отже, на основі досліджень наявних праць із народної педагогіки ми виділили на три групи засобів, які використовувалися в формувальному експерименті:

1) засоби матеріальної культури – природа, діяльність;

2) засоби духовної культури – слово, рідна мова, фольклор, релігія, мистецтво, гра;

3) засоби соціонормативної культури – традиція, громадська думка.

В ході формувального експерименту були виокреммлені ті форми, методи і засоби, які придатні для "перенесення" в навчально-виховний процес дошкільного закладу в контексті його виховних завдань. Під час відбору враховувались: актуалізація їх змісту та використання з урахуванням вікових особливостей дітей і педагогічних умов діяльності дошкільного закладу.

З метою формування в усіх дітей без винятку базових якостей особистості, було визначено, розроблено і використано методику їх формування.

Проаналізувавши кількісні дані, ми відзначили покращення результатів сформованості базових якостей у дітей, побачили динаміку їх формування протягом експерименту. Аналіз контрольного експерименту засвідчив, що зменшилась кількість дітей, в яких базові якості взагалі не сформовані.

Результати проведеного дослідження дозволили підтвердити висунуту гіпотезу, що формування у дітей старшого дошкільного віку базових якостей відбувається більш ефективно якщо в дошкільному навчальному закладі проводити спеціальну навчально-виховну роботу, в даному випадку засобами народної педагогіки.

Це дозволяє зробити висновок що цілеспрямована, науково обґрунтована, систематична психолого-педагогічна робота з формування базових якостей особистості дитини сприяла формуванню у дітей старшого дошкільного віку моральних норм поведінки і результатів їх дотримання в повсякденному житті.