3 Групи дітей з різними рівнями сформованості базових якостей особистості:
|
Базові якості сформовані |
Середній рівень |
Низький рівень |
Методика : «Закінчи історію » |
4 |
7 |
9 |
Методика : « Я спілкуюсь». |
4 |
9 |
7 |
1.Базові якості сформовані : ( 4+4) = 4; 4 : 20 *100% =20 %
2
Середній рівень : ( 7+9 ) = 8; 8 : 20 *100% = 40%
2
Низький рівень : ( 9+7 ) = 8; 8 : 20 *100% = 40%
2
Високий Середній Низький
рівень рівень рівень
За наслідками проведеної діагностики чітко відслідковується 3 групи дітей, які мають той чи інший рівень розвитку базових якостей особистості:
До першої найвищої групи віднесли дітей в яких добре сформовані базові якості особистості, вони не тільки розуміють, а й дотримуються норм моральної поведінки.
До другої групи віднесли дітей, в яких базові якості особистості зовсім не сформовані, вони мають не мають уявлення про норми і правила моральної поведінки, не дотримуються її.
До третьої групи віднесли тих дітей, які немов би мають реальне уявлення про моральну поведінку, але разом з тим
не завжди дотримуються її, сформованість базових якостей особистості залишається на початковому рівні.
Отже, дані констатувального експерименту показали, що в більшості дітей базові якості особистості не сформовані. Це свідчить про необхідність спеціальної роботи з формування базових якостей особистості у дітей старшого дошкільного віку, яку потрібно організовувати в дошкільному навчальному закладі.
2.2. Педагогічні умови та методика формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки
Базові якості особистості є дуже важливими в житті дитини, саме від рівня їх сформованості залежить подальше ставлення дитини, її відносини в світі. Сформованість базових якостей особистості є третім показником життєвої компетентності дошкільника. Базовими їх називають тому, що вони є сутнісними, найважливішими для особистісного зростання, свого роду "китами", на яких базується фундамент особистісної культури дошкільника. Для формування у дітей старшого дошкільного віку базових якостей особистості ми обрали засоби народної педагогіки.
Всі основні засоби і методи народного виховання мають комплексний характер, вирішують одночасно декілька педагогічних завдань. Серед дослідників народної педагогіки немає єдиної думки щодо засобів народного виховання. В окремих публікаціях до них відносять казки, прислів'я, приказки та інше, тобто твори фольклору.
Отже, на основі досліджень наявних праць із народної педагогіки ми виділили на три групи засобів, які використовувалися в формувальному експерименті:
1) засоби матеріальної культури – природа, діяльність;
2) засоби духовної культури – слово, рідна мова, фольклор, релігія, мистецтво, гра;
3) засоби соціонормативної культури – традиція, громадська думка.
В ході формувального експерименту були виокреммлені ті форми, методи і засоби, які придатні для "перенесення" в навчально-виховний процес дошкільного закладу в контексті його виховних завдань. Під час відбору враховувались: актуалізація їх змісту та використання з урахуванням вікових особливостей дітей і педагогічних умов діяльності дошкільного закладу.
З метою формування в усіх дітей без винятку базових якостей особистості, було визначено, розроблено і використано методику їх формування. Вона організовувалась за такими етапами :
І. Формування самостійності.
ІІ. Формування спостережливості.
ІІІ. Формування розсудливості.
ІV. Формування людяності.
V. Формування справедливості.
VІ. Формування відповідальності.
VІІ. Формування самовладання.
VІІІ. Формування креативності.
ІХ. Формування самолюбності.
Х. Формування працелюбності.
1) Робота з формування у дітей такої базової якості як самостійність включала в себе наступні види діяльності як: самообслуговування, виконання елементарних завдань дорослого, підклеювання книжок, витирання пилу, прибирання сміття, посильна участь на городі та в квітнику, прибирання за тваринами, чергування в куточку природи, самостійна художня діяльність, рухова діяльність, народна ігрова діяльність, спілкування, моделювання практичних трудових дій, навчання. Під час цієї роботи використовували такі методи і прийоми: зразок дій, вправи, дидактичні ігри, спостереження за діями дорослих, планування свого часу, моделювання дій, оцінка діяльності, сюжетні ігри.
Однією з найефективніших форм роботи за допомогою якої ми розвиваємо таку базову якість, як самостійність є трудову доручення. У старшій групі вже використовують тривалі доручення. Скажімо, протягом дня підтримувати порядок у ігровій кімнаті, годувати рибок, тощо. Це складні доручення, які містять і організаційні справи, що сприяють вихованню у дитини самостійно розділити свій час і прийняття рішення, і вміння прослідкувати за іншими, тощо. Для того, щоб виконати навіть найпростіше доручення дитині потрібно обдумати з чого вона почне, що робитиме потім і тд. Власне, вміння планувати свою роботу – один з найважливіших показників розвитку дитини.
Ставлення дитини до трудових доручень значною мірою залежить від характеру педагогічної оцінки. Правильна педагогічна оцінка може посилити радість від правильно виконаної роботи і послабити відчуття невдачі при помилці. Для того, щоб словесні оцінки лишалися стимулами їх потрібно урізноманітнювати. Ось саме з цією метою ми використовуємо такі засоби народної педагогіки, як приказки і прислів’я : для констатації набутих умінь, бажання працювати незалежно від темпу; коли ж хтось із дітей часто відволікається під час роботи, не називаючи імені, можна сказати відповідні прислів’я; у ході оволодіння дітьми новими трудовими навичками звертаємо їхню увагу на те, що вміння самі собою не з'являються; для завершення праці. (Додаток №1)
Також під час ігор відбувається формування у дітей самостійності, вихователь повинен дати дітям самостійно обирати ролі в грі. В цьому випадку нам дуже добре допоможуть лічилки. (Додаток № 2).
Для формування самостійності було прочитано дітям казку : « Хлопчик - мізинчик » в якій наведено зразок прояву такої базової якості, як самостійність у хлопчика. За змістом казки було проведено бесіду, під час якої обговорено з дітьми про те, як потрібно себе поводити, що потрібно вчитися робити самому. (Додаток №3)
2) Робота з формування спостережливості включала в себе такі види діяльності як: зосередження на об‘єктах та явищах природи, людях, рукотворних речах; спостереження як спеціально організована діяльність, екскурсії, подорожі, розглядання фотоальбомів, догляд за об‘єктами в куточках природи, спостереження за об‘єктами на городі, квітнику.
Під час цього етапу роботи використовувались наступні методи та прийоми : аналіз, порівняння, пригадування, розглядання, розмірковування.
Екскурсія до музею.
Для формування у дітей спостережливості засобами народної педагогіки було влаштовано екскурсію до музею, а саме кутка народознавства. В музеї діти з задоволенням розглядали експонати, екскурсовод розповів дошкільнятам, цікаву інформацію про український народ, звичаї обряди, національний одяг та ін. Звичайно враження у дітей були позитивні, вони з цікавістю розглядали все, уважно слухали розповідь. Потім разом з дітьми під час бесіди було обговорено їхні враження про екскурсію до музею, закріплено отриманні дітьми знання і вміння спостерігати.
Перезляд альбома з народознавства.
Також з метою формування спостережливості дітей разом з ними переглянули альбом з народознавства. Діти з цікавістю розглядали малюнки, задавали запитання по змісту намальованого. За допомогою орнаментів різних розмірів, вчили помічати малюків зовсім не помітні деталі на перший погляд.
Творча робота : « Українська народна іграшка » На наступний день для закріплення вміння спостерігати і запам’ятовувати виконали творчу роботу : « Українська народна іграшка », де діти самостійно відтворювали по пам’яті переглянуті ілюстрації. Малюнок дитини ( Додаток № 4 ).
Читання оповідання з проблемою ситуацією, відповідання на запитання і розв’язування завдань.. Бесіда за змістом оповідання.
В другу половину дня було прочитано дітям оповідання «Який музика Цвіркун» В. Сухомлинського, Після того було проведено бесіду за змістом оповідання. Оповідання, зміст бесіди за оповіданням див. ( Додаток № 5 ).
Організовую з дітьми спостереження в природі з використанням різних прислів’їв і приказок про природи та її явища. Проводжу бесіду за змістом спостереження. (Додаток № 6)
3) Під час третього етапу робота була спрямована на формування у дітей розсудливості. Для виконання цього завдання були застосовані наступні види дільності:спілкування, спеціально організована діяльність, спостереження та аналіз побаченого, почутого, дослідницька діяльність.
Методи та прийоми виховання: розмірковування з приводу різних життєвих ситуацій, обговорювання проблем та щляхів їх розв‘язання, бесіди, дидактичні ігри.
4) Робота з формування у дітей такої базової якості як людяність включала в себе наступні види діяльності :ігри разом, ситуативне спілкування, ділове спілкування,.
Методи та прийоми виховання :сюжетні, дидактичні, театралізовані ігри, спортивні та рухливі ігри, моделювання ситуацій, рішення проблемних питань, читання художніх творів, розглядання картин, ілюстрацій, бесіди спостереження за поведінкою дітей та дорослих.
У формуванні людяності велике значення має безкорисливість, здатність робити людям добро, дарувати їм радість.
Філософією доброти і людяності пройняті майже все народні літературні твори, звернені до дітей, спрямовані на те, щоб олюднювати дитячі почуття, думки, ставлення до людських цінностей. Тож під час друго етапу ознайомлювали дітей з різноманітні твори народної педагогіки, проводили бесіди за змістом твору (Додаток №3).
5) Робота з формування справедливості включала в себе такі види діяльності як: ігрова діяльність, предметно –практична діяльність, спілкування, читання художнюї література.
Методи та прийоми виховання: зіставлення, аналіз своїх вчинків та вчинків інших, досягнень однолітків та своїх розподіл ролей, іграшок, матеріалів, знарядь, говорювання ігрових правил, обговорення літературних творів.
6) Під час шостого етапу робота була спрямована на формування у дітей відповідальності. Для виконання цього завдання були застосовані наступні види дільності: ігрова діяльність, виконання постійних та ситуативних завдань різної складності, змісту виконання соціально – значущих завдань.
Методи та прийоми виховання :доручення, звітування про зроблене, оцінювання, зіставлення запланованого з тим, що вийшло.
7) Робота з формування самовладання включала в себе такі види діяльності як: ігрова діяльність, пізнавальна діяльність, художня діяльність, рухова діяльність, спілкування , спеціально організована діяльність, предметно – практична діяльність, різноманітні види праці.
Методи та прийоми виховання: планування своїх дій, самооцінка, психологічні тренінги та етюди, ігри, змагання, конкурси.
8) Робота з формування у дітей такої базової якості як креативність включала в себе наступні види діяльності: спілкування, ігрова діяльність, предметно – практична діяльність, художня діяльність, дослідництво, експериментування,словотворча діяльність.
Методи та прийоми виховання: обстеження довкілля, досліди, вирішення проблемних ситуацій, дидактичні ігри, трвз, музичні імпровізації, словесні ігри, театралізовані ігри, спортивні ігри, спілкування.
9) Робота з формування самолюбності включала в себе такі види діяльності як: предметно – практична діяльність (різні види праці), ігрова діяльність, рухова діяльність, змагання, пізнавальна діяльність, художня діяльність,спілкування. Методи та прийоми виховання: ігрові прийоми, розповіді з власного досвіду, бесіди, дидактичні ігри, оцінка дій дітей, самооцінка.
10) Під час десятого етапу робота була спрямована на формування у дітей працелюбності. Для виконання цього завдання були застосовані наступні види дільності: спостереження за працею дорослих, чергування, господарча праця, робота в куточку природи, на городі, квітнику, догляд за своїми речами, виконання доручень.
Методи та прийоми виховання: доручення, самооцінка, самоконтроль, дидактичі ігри, сюжетні ігри, планування дій.
Отже, можна зробити висновок, що всі використані види діяльності і методи та прийоми під час формувального експерименту базувалися на досвіді народної педагогіки і були спрямовані на формування базових якостей у дітей старшого дошкільного віку.