
- •Розділ і. Поняття базових якостей особистості
- •1.1. Класики педагогіки про моральне виховання
- •1.2. Сучасні психолого - педагогічні проблеми морального виховання
- •1.3. Аналіз базових якостей особистості в програмі базового компонента
- •Розділ іі. Педагогічна діагностика формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки у дітей старшого дошкільного віку
- •2.1. Обстеження рівня сформованості базових якостей особистості у дітей старшого дошкільного віку засобами народної педагогіки
- •1 Методика : « Закінчи історію »
- •3 Групи дітей з різними рівнями сформованості базових якостей особистості:
- •2.2. Педагогічні умови та методика формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки
- •2.3. Визначення ефективності формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки у дітей старшого дошкільного віку
- •Висновки
- •Література
1 Методика : « Закінчи історію »
Методика призначена для визначення базових якостей дітей, а саме таких як самостійності, відповідальності, спостережливості та інші.
Інструкція : Дітям розповідають історії, а вони повинні їх закінчити.
Історія 1.Діти будували місто, Оля стояла і дивилася, як грають інші. До хлопців підійшла вихователька і сказала : «Ми зараз будемо вечеряти . Пора складати кубики в коробку, попросіть Олю допомогти вам…» Тоді дівчинка відповіла…
Що відповіла дівчинка? Як вона вчинила? Чому саме так?
Історія 2. Каті подарували на День народження ляльку. Вона почала гратися. До дівчинки підійшла її молодша сестричка і попросила погратися… Тоді Катя відповіла…
Що відповіла Катя? Чому саме так вона вчинила?
Історія 3. Люба і Саша малювали. Олівець Саши зламався, тоді він попросив у дівчинки домалювати її олівцем.
Що вона відповіла? Чому саме так вчинила Люба?
Історія 4. Петя і Вова гралися разом і зламали дорогу іграшку. Прийшов тато і запитав хто зламав іграшку… Що відповів Петя? Чому? Що саме зробив хлопчик?
Усі відповіді дітей фіксуються, а потім заносяться у протокол.
Таким чином, в результаті проведеної методики було виявлено, що базові якості сформовані у 4 дітей, що складає 20%. Середній рівень формування базових якостей мають 9 дітей, що складає 45%. Базові якості не сформовані у 7 дітей, що складає 35%.
За наслідками першої методики було встановлено :
Рівні |
Кількість дітей |
Співвідношення |
високий |
4 |
20% |
середній |
7 |
35% |
низький |
9 |
45% |
Також з метою виявлення сформованості базових якостей було проведено бесіду з батьками про те, як їхні діти ставляться до своїх постійних обов'язків удома. Більшість батьків розповіли, що привчили свою дитину, попередньо зацікавивши : поливати квіти; складати свій одяг до ладу; утримувати ігровий куточок в порядку. Після бесіди я зробила висновок, що більшість дітей готові до позиції « це виконувати потрібно, це я мушу робити, бо кожна людина має свої обов'язки ».
Так само з метою виявлення сформованості базових якостей особистості, було проведено спостереження за дітьми і їх поведінкою, було виявлено, що лише третя частина дітей без нагадування і зауважень дотримується моральної поведінки з однолітками.
Для підтвердження визначення сформованості базових якостей було обрано методику : « Я спілкуюсь ».
Мета : визначити схильність дитини до дружби з іншими дітьми, визначити чи вміють вони виходити з тієї чи іншої ситуації згідно з моральними нормами поведінки, рівень спілкування, відповідальності дитини.
Інструкція : експеримент проходить з кількома дітьми одразу.
Процедура виконання : запропонувати дітям розглянути картинки і розфарбувати червоним квадратиком ті ситуації, де діти демонструють дружні стосунки, а чорним - квадратиком біля картинок з зображення не дружніх стосунків ( Додаток А).
Картинки :
Хлопчик дарує дівчинці квіти.
Дитина втішає хлопчика якій плаче.
Хлопчик посварився з товаришем.
Дівчинка забирає іграшку у подружки.
Дитина намагається помиритися з другом.
Хлопчик віддає дівчинці свою іграшку.
Хлопчики б’ються.
Критерії оцінювання :
Високий рівень схильності до дружніх стосунків з оточуючими людьми. Дитина розуміє і пояснює необхідність такої поведінки у зображуваних ситуація, навіщо і чому так чинити;
Середній рівень здатності дитини до підтримання або утворення дружніх стосунків. Дитина правильно змогла визначити на картинках дружні стосунки, але не пояснює їх;
Низький рівень здатності дитини до підтримання або утворення дружніх стосунків. Дитина потребу допомоги дорослого для визначення дружніх і не дружніх ситуацій.
Перша група дітей: четверо дітей мають високий рівень;
Друга група дітей: сім дітей мають низький рівень;
Третя група дітей: дев’ятеро дітей мають середній рівень.
Перва група |
Друга група |
Третя група |
|
4 дітей |
40% |
7 дітей 27% |
9 дітей 33% |