
- •Розділ і. Поняття базових якостей особистості
- •1.1. Класики педагогіки про моральне виховання
- •1.2. Сучасні психолого - педагогічні проблеми морального виховання
- •1.3. Аналіз базових якостей особистості в програмі базового компонента
- •Розділ іі. Педагогічна діагностика формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки у дітей старшого дошкільного віку
- •2.1. Обстеження рівня сформованості базових якостей особистості у дітей старшого дошкільного віку засобами народної педагогіки
- •1 Методика : « Закінчи історію »
- •3 Групи дітей з різними рівнями сформованості базових якостей особистості:
- •2.2. Педагогічні умови та методика формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки
- •2.3. Визначення ефективності формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки у дітей старшого дошкільного віку
- •Висновки
- •Література
Розділ іі. Педагогічна діагностика формування базових якостей особистості засобами народної педагогіки у дітей старшого дошкільного віку
2.1. Обстеження рівня сформованості базових якостей особистості у дітей старшого дошкільного віку засобами народної педагогіки
Упродовж віків український народ визначив систему знань, ідей, принципів, традицій, засобів, які завжди продуктивно використовувались у формуванні загальнолюдських та національно-культурних цінностей. Цей унікальний досвід було узагальнено та виокремлено в напрям педагогічної науки – народної педагогіки, – у якій акумульовано багатий досвід виховання, сформований віками, що допомагає вихователям прилучати дитину до національних традицій, звичаїв, норм поведінки. Метою виховання в народній педагогіці є формування усвідомлення належності до коренів роду і народу, значущості таких людських чеснот, як порядності, чесності, любові до матері, сім'ї, рідної країни тощо [25, с. 78].
В історії людства традиційно склалося, що кожний народ передає свій суспільний досвід, духовне багатство з покоління в покоління як спадок старшого покоління молодшому; виховання при цьому набуває народного характеру. [4, с. 307]
У такому контексті проаналізуємо засоби народної педагогіки, виявимо можливості та способи їх використання у вихованні дошкільників в умовах сучасного дошкільного закладу.
Для виявлення рівня сформованості базових якостей особистості, було проведено констатувальний експеримент. Базою дослідження був дошкільний навчальний заклад № 28 «Червона шапочка»м. Прилуки у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5–6 років.
Мета: експериментально дослідити та обґрунтувати рівні сформованості базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку.
Було встановлено такі рівні сформованості базових якостей особистості старших дошкільників:високий рівень, середній рівень, низький рівень.
Дамо їм повну характеристеку:
Низький рівень |
САМОСТІЙНІСТЬ : з‘являється прагнення уникнути опіки дорослого, здатність самостійно себе обслуговувати, дитина не в змозі покладатися на власні сили, переносити в нові умови засвоєне моральне правило.
ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ: вдосконалюються навички самообслуговування, бере участь у господарсько – побутовій праці, починає прогнозувати результат праці, відсутній прояв бажання допомогти дорослим.
ЛЮДЯНІСТЬ : відгукується на прохання дорослого, за спонуканням дорослого проявляє елементарну увагу до людей, співчуває їм, майже не знає моральні правила і норми поведінки в соціумі.
САМОЛЮБНІСТЬ : формується система – „Я”, всіляко демонструє свої досягнення, зароджується гордість, гостро реагує на образи, не здатна самостійно реалізовувати свої здібності.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ : цілеспрямовано діє з предметами, спостерігає за резуль татами своїх впливів, зароджується інтерес до конкретної діяльності та певним людям. Не вміє тривалий час концентрувати свою увагу, не може відокремити головне від другорядного.
ВІДПОВІДАЛБНІСТЬ : не готова виконувати складні для неї завдання, не завжди диференціює права та обов‘язки свої та інших людей, не бере на себе обов‘язки за когось/ щось, відповідає за свої вчинки.
РОЗСУДЛИВІСТЬ : не завжди може діяти обдумано, виважено, не розмірковує з приводу доцільності рішень та ймовірних наслідків, не уникає негативних емоцій.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ : не керується у взаємодії з іншими моральними принципами, майже не спроможний не порушувати права і не утискати свободи інших, не орієнтується на добро, як на найвищу людську чесноту, намагається керуватися совістю як внутрішньою етичною нормою.
САМОВЛАДАННЯ : не здатний контролювати свою поведінку, регулювати емоції, проявляти терплячість та витривалість робить власну поведінку предметом своєї уваги, аналізу, оцінки, самовдосконалення.
|
Середній рівень |
САМОСТІЙНІСТЬ : виконує елементарні завдання дорослого, самостійно обирає собі справу та товаришів для гри, займається самостійною художньою діяльністю, планує свій вільний час.
ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ : проявляє бажання посильно допомогти дорослим, свідомо докладає зусиль, прагне побачити кінцевий результат своєї праці, але ще не сформована відповідальність за кінцеву якість праці.
ЛЮДЯНІСТЬ: виявляє бажання більше перебувати поруч з однолітками, зароджується здатність самостійно побачити труднощі іншого, адекватно відгукнутися на успіх товариша, не може поставити себе на місце однолітка.
САМОЛЮБНІСТЬ : чутливий до схвальних та негативних оцінок з боку авторитетних людей, намагається зберегти свій позитивний „Я” – образ, збагатити свій успішний досвід, не здатність орієнтуватися в власних чеснотах і вадах.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ : вдивляється та вслухається в те, що бачить та чує, порівнює з тим, що було раніше, виробляє найпростіші судження.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ : усвідомлює свою причетність до дорослого життя, починає орієнтуватися у поняттях „права та обов‘язки”, не завжди відповідає за свої вчинки.
РОЗСУДЛИВІСТЬ : діє обдумано, виважено, не завжди розмірковує з приводу доцільності рішень та ймовірних наслідків, не будує умовисновки, дотримуючись елементарних законів логіки, намагається уникати негативних емоцій.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ : не завжди керується у взаємодії з іншими моральними принципами, спроможний не порушувати права і не утискати свободи інших, не завжди виходить керуватися совістю як внутрішньою етичною нормою.
САМОВЛАДАННЯ : не завжди здатний контролювати свою поведінку, регулювати емоції, проявляти терплячість та витривалість робить власну поведінку предметом своєї уваги, аналізу, оцінки, самовдосконалення.
|
Високий рівень |
САМОСТІЙНІСТЬ : незалежно від допомоги та керівництва дорослого, покладається на власні сили, ініціює різні починання, спроможна відстоювати в суперечці власну думку, володіє загальною самооцінкою та реалістичним образом „Я”.
ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ : може самостійно себе обслуговувати, доглядає за своїми речами, орієнтується у професіях дорослих, вправно працює в природі.
ЛЮДЯНІСТЬ : знає моральні правила і норми поведінки в соціумі, формується здатність дорожити взаєминами з іншими людьми, виявляє толерантність до товаришів, проявляє доступні вікові надійність та відданість, відстоює гідність товариша.
САМОЛЮБНІСТЬ : сприйняття самого себе, здатність орієнтуватися у власних чеснотах і вадах, визнає свої успішні та неуспішні дії, спостерігає за собою, має свій ідеал, прагне до нього, реалізовує свої здібності.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ : тривалий час концентрується на чомусь, вміє вдивлятися, відокремлювати головне від другорядного. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ : готова виконувати складні для неї завдання, ініціює відмову від гри на користь важливої для інших праці, диференціює права та обов‘язки свої та інших людей, бере на себе обов‘язки за когось/ щось, відповідає за свої вчинки.
РОЗСУДЛИВІСТЬ : діє обдумано, виважено, розмірковує з приводу доцільності рішень та ймовірних наслідків, будує умовисновки, дотримуючись елементарних законів логіки, уникає негативних емоцій.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ : керується у взаємодії з іншими моральними принципами, спроможний не порушувати права і не утискати свободи інших орієнтується на добро, як на найвищу людську чесноту, намагається керуватися совістю як внутрішньою етичною нормою.
САМОВЛАДАННЯ : здатний контролювати свою поведінку, регулювати емоції, проявляти терплячість та витривалість робить власну поведінку предметом своєї уваги, аналізу, оцінки, самовдосконалення.
|
З метою виявлення сформованості базових якостей особистості, було визначено в яких формах роботи можна визначити рівень сформованості базових якостей :
Базові якості |
Форми роботи |
Самостійність |
Самообслуговування; Короткочасні самостійні ігри; Розглядання книжок; Складання іграшок; Використання предметів – замінників; Самостійне виконання предметних дій; Користування предметами побуту та гігієнічними засобами.
|
Працелюбність
|
Самообслуговування; Господарсько – побутова праця; Праця в куточку природи, на городі, квітнику. |
Спостережливість
|
Предметна діяльність; Спостереження за навколишнім світом, природою, взаємодією між людьми. |
Відповідальність
|
Різні види праці; Чергування; Самообслуговування; Предметно – практична діяльність. |
Креативність
|
Елементарна ігрова діяльність; Малювання; Конструювання; Музикування; Спілкування .
|
Людяність
|
Спілкування. |
Самолюбність
|
Предметна діяльність; Самообслуговування; Предметно – практична діяльність; Ігрова діяльність; Рухова діяльність. |
Розсудливість
|
Пізнавальна діяльність ; Ігрова діяльність; Спілкування. |
Справедливість
|
Спілкування |
Самовладання
|
Рухова діяльність; Спілкування з однолітками та дорослими; Предметна діяльність; Ігрова діяльність; Художня діяльність |
Для визначення сформованості базових якостей було обрано декілька методик :