
- •1.Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини.
- •1.1 Лісівнича характеристика вологої смереково-ялицевої субучини.
- •1.2. Фактична і потенційна продуктивність вологої смереково-ялицевої субучини.
- •1.3 Розподіл насаджень на корінні та похідні
- •1.4 Розрахунок обсягу лісогосподарських заходів
- •2.4 Розрахунок річної лісосіки
- •2.5. Черговість проведення доглядових рубань
- •2.6. Організація проведення доглядових рубань
- •2.7. Організація проведення доглядових рубань
- •3. Лісівнича ефективність доглядових рубань
- •3.1. Характеристика і аналіз пробних площ
- •3.2. Вихід сортиментів при доглядових рубання
- •3.4 Лісівнича ефективність доглядових рубань
- •4. Проект рубок головного користування
- •4.1. Лісосічний фонд на наступні роки
- •4.3. Заходи сприяння природному поновленню
- •Список використаної літератури
4. Проект рубок головного користування
4.1. Лісосічний фонд на наступні роки
Як вже зазначалось, рубки головного користування проводяться у стиглих або перестійних деревостанах, а це значить, що експлуатаційний фонд головного користування становитимуть деревостани, які досягли віку стиглості і старші. За даними обліку лісового фонду лісництва, рубок головного користування потребують 58,9 га лісу із загальним запасом деревини 17119 м3 (табл. 4.1).
Вік рубок головного користування в даному типі лісу для бука становить 100 - > років. В цей період смерека набуває кількісної та технічної стиглості. Тому встановлений вік рубки є оптимальним.
4.2. Обґрунтування техніко-організаційних показників
Під техніко – організаційними показниками розуміють певні правила проведення рубок, дотримання яких необхідне для забезпечення природного поновлення лісу, стійкості ґрунтів, стіни лісу, що залишається та ін.
До таких основних показників відносяться: напрямок лісосіки, напрямок рубки, ширина і розмір лісосіки, термін примикання, спосіб примикання, сезон рубки, інтенсивність зрідження, повторність та ін. Але, так як цих показників існує дуже багато, то в нашому випадку з навчальною метою, для обраних ділянок, запроектуємо такі основні техніко – організаційні показники.
Ділянка №1 : так як на даній ділянці повнота становить 0,4 то проектуємо суцільно лісосічне рубання, ділянку рубаємо за одним заходом та як в неї площа становить 2.8 га, а допускається в даних умовах згідно правил 3 га. Вона буде мати наступні техніко – організаційні показники:
- напрямок лісосіки – розміщення довшої сторони перпендикулярно до схилу для попередження ерозійних процесів;
- напрям рубання – від підніжжя до вершини;
- спосіб примикання – безпосередній;
- термін примикання – 3 роки згідно правил;
- ширина лісосіки – 50 м згідно правил;
- сезон рубання – зима, для захисту природного поновлення і поперед-ження ерозії ґрунту;
- спосіб очистки лісосіки – складання порубочних рештків у вали в поперек схилу через 20-25 м, із залишенням розривів розміром до 1-2 м, які чергуються в шахматному порядку;
- спосіб заліснення – створення лісових культур відповідно до даного типу лісу.
Ділянка №4: на даній ділянці проектую двоприйомне рівномірно-поступове рубання тому, що тут повнота становить 0,7, а площа ділянки 4 га, що повністю відповідає правилам рубань головного користування. Повноту після проведення першого прийому знижуємо до 0,5 із вирубанням 30% запасу, вирубуються дерева типу вовк, також дерева пошкодженні і хворі дерева головних порід. Кінцевий прийом проводимо через 7 років при наявності природного поновлення або через 10 років при будь-якому природному поновленні. Час проведення першого прийому – в насіннєвий рік в осінньо-зимовий період, другий прийом в багатосніжну зиму, щоб не пошкодити природне поновлення. Спосіб очистки лісосіки – складання в купи.
4.3. Заходи сприяння природному поновленню
Під природнім поновленням лісу в лісівництві розуміють процес утворення нового покоління лісу природнім шляхом. Успішне природне поновлення відбувається у багатьох типах лісу, але цьому процесу часто перешкоджають різні фактори. Тому постає питання про вивчення особливостей природного поновлення лісу та сприяння його появі і збереженню, з метою формування корінних дерево станів з госпадарсько цінних порід.
Слід відзначити, що успіх лісогосподарських заходів по відновленню лісів при всіх видах рубок визначається всебічним врахуванням закономірностей природного відновлення в залежності від типу лісу. Тому з врахуванням вище сказаного, для збереження максимальної кількості самосіву і появи життєздатного підросту головної породи всі лісозаготівельні операції слід проводити з врахуванням наступних заходів по сприянню природному відновленню:
- правильний вибір способу рубки головного користування, технології її проведення і сезону проведення з метою збереження максимальної кількості вже наявного підросту;
- правильний вибір методу очистки лісосіки (в даному випадку у вологому типі лісу доцільним є застосування вогневого методу з метою запобігання задернінню);
- догляд за підростом (пошкоджений і перерослий підріст доцільно садити на пень з метою створення порослевого лісу і т.п.);
- проводити догляд за підліском (з метою омолодження чагарників, створюючи тим самим умови для появи самосіву головних порід і його подальшого росту, більш активне вирубування підліску перед головною рубкою та ін.);
- проведення догляду за ґрунтом (механізований вплив на ґрунт з метою рихлення і перемішування мінерального шару з органічною частиною ґрунту – боронування, підготовка ґрунту площадками 1х1м; 1,5х1,5м, вручну краще, що в майбутньому буде більш продуктивніше.
В цілому при отриманні задовільного природного поновлення відбувається велике заощадження бюджетних коштів так як не потрібно створювати лісові культури, а в порівнянні із ними воно є набагато стійкіше і краще, що в майбутньому буде більш продуктивніше.