2.7. Організація проведення доглядових рубань
Основними техніко-організаційними показниками доглядових рубань є:
- метод;
- спосіб;
- інтенсивність;
- повторюваність.
Метод – це теоретично обґрунтоване призначення або залишення дерев в деревостані по вертикалі, тобто це втручання в лісовий намет по вертикалі. Існує три основних методи: низовий – застосовується як правило в чистих насадженнях із ті невитривалими породами, як правило при проведенні прорідження і прохідних рубань, передбачає видалення дерев із нижньої частини намету, даний метод підвищує середній діаметр і висоту ; верховий – застосовується в насадженнях із світлолюбивими породами, які пригнічуються швидкоростучими не бажаними породами при проведені освітлення і прочищення, передбачає видалення дерев із верхньої частини деревостану, він понижує середню висоту і діаметр; комбінований – поєднує як низовий та і верховий методи, застосовується як правило в змішаних, складних деревостанах, після рубання середні висота і діаметр можуть не змінюватись, формується ступіньчаста зімкнутість деревостану. Методи рубань приведені в табл. 2.1., і для даного типу лісу характерний комбінований метод так як переважають мішані насадження.
Спосіб – це втручання в лісовий намет по його горизонталі. В залежності від походження насаджень розрізняють такі способи доглядових рубань за лісом як :
- рівномірного зрідження – застосовуються в насадженнях природного походження;
- не рівномірного зрідження – застосовується в насадженнях штучного походження ( в лісових культурах ). Вони бувають коридорні, лінійні, стрічкові.
Повторюваність – це період часу, після якого в лісостані проводять черго вий прийом доглядового рубання або її повторність, залежить від віку, складу і форми насадження, біоекологічних особливостей головної деревної породи, її бонітету, інтенсивності попереднього зріджування та стану деревостану.
Існують правила, що до термінів повторюваності доглядових рубань за лісом:
- в чистих насадженнях повторюваність менша в порівнянні із змішаними;
- чим кращі лісо рослинні умови тим більша повторюваність доглядових рубань;
- чим більшої інтенсивності проводилось попереднє рубання тим довший період повторюваності.
Дані про повторюваність по рубках догляду наведено в таблиці. 2.2
3. Лісівнича ефективність доглядових рубань
3.1. Характеристика і аналіз пробних площ
Для підтвердження правильності вибору техніко - організаційних показників при доглядових рубках закладаються пробні площі. Було закладено дві пробних площі для прочистки і проріджування з описом і зміною головних лісівничо - таксаційних показників до і після рубки.
Пробні площі №1 і №2 закладалися у вологій смереково-ялицевій субучині (С3 – см–яц БК). Перша пробна площа закладалася в насадженні віком 17 років площею 0,05 га. Друга пробна ділянка, площею 0,5 га, закладена у насадженні віком 38 років.
Необхідно провести розрахунок середніх таксаційних показників насадження до і після проведення доглядових рубань для аналізу ефективності їх проведення. Для цього розраховується сума площ поперечних перерізів дерев на закладених пробних площах (G) з наступним розрахунком об’ємів дерев.
Площу поперечного перерізу ступені визначаємо з нормативних даних.
Суму площ поперечних перерізів дерев породи обчислюємо як добуток площі поперечного перерізу ступені товщини на кількість дерев цієї ступені.
Діленням суми площ січень на загальну кількість дерев породи розраховую середню площу поперечного січення дерев.
Середній діаметр дерев породи розраховуємо з таблиць площ поперечного перерізу на основі середньої площі поперечного січення.
Середній діаметр дерев породи мжна також розрахувати за формулою:
,
де: Gс – середня площа поперечного перерізу;
Середню висоту дерев породи до та після рубки встановлюємо з кривої висот дерев. Складаємо 6 графіків. На графіках зображуємо криві висот по породах на пробній площі №1, аналогічно зображуємо графіки з кривими висот на пробну площу №2 для цих же порід (рис. 3.1 – 3.3 та рис. 3.4 – 3.6 відповідно). Далі визначаємо середні висоти по породах, до та після рубки.
Результати проведених розрахунків наведені в таблиці 3.3.
Визначення запасу насадження проводиться з попереднім розрахунком об’єму одного дерева і ступені товщини. Об’єм одного дерева знаходжу з нормативно - довідкових матеріалів. Сума об’ємів ступені дасть запас дерев породи на пробній площі.
Далі розрахований запас переводжу на 1га, для подальшого аналізу, і розраховую середній склад насадження в цілому. Розрахунки запасу до та після рубки на пробній площі №1 наведені у таблиці 3.4 та 3.5.