Зміст

Вступ

1. Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини……..

   1. Лісівнича характеристика вологої смереково-ялицевої субучини…………………………………………………………..

   2. Фактична і потенційна продуктивність………………………..

   3. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани………..

   4. Розрахунок обсягу лісогосподарських заходів………………..

2. Проект рубок догляду за лісом………………………………………

   1. Огляд спеціальної літератури…………………………………...

   2. Біологічна та екологічна характеристика деревних порід……

   3. Характеристика ділянок які вимагають проведення

рубок догляду…………………………………………………….

4. Розрахунок річної лісосіки………………………………………

5. Черговість проведення рубок догляду…………………………

6. Організація проведення рубок догляду………………………..

7. Обґрунтування техніко-організаційних показників…………...

3. Лісівнича ефективність рубок догляду……………………………..

   1. Характеристика і аналіз пробних площ………………………..

   2. Вихід сортиментів при рубках догляду………………………...

   3. Технологічні витрати на проведення рубок догляду…………

   4. Лісівнича ефективність рубок догляду…………………………

4. Проект рубок головного користування……………………………...

   1. Лісосічний фонд на наступні роки……………………………...

   2. Обґрунтування техніко-організаційних показників…………...

   3. Заходи сприяння природному поновленню і очистка лісосік..

Використана література………………………………………….

Вступ

Ліс – тип природних комплексів у якому поєднується переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними комплексами, що взаємопов’язані один з одним, впливають один на одного і на навколишнє середовище. (ст.1 лісового кодексу України.)

З давніх часів людина жила в лісі, користувалася ним, захищалася ним, і цей зв’язок існує і надалі, тільки потреби середньовічної людини в порівнянні із сучасною були дещо менші! Із розвитком технологій, зростанням населення планети потреба в деревині дуже швидко зросла і починаючи з XVI – XVII ст. відбувається масове вирубування лісів для задоволення потреб промисловості (гутна промисловість, цукрова, поташна і т. д.). До цих пір на будову лісів їх функціонування, процеси які в них проходять, відновлення лісів і контроль за ними ніхто не проводив, а тому лісистість нашої держави на даний час, в порівнянні із минулими сторіччями є низькою. І лише починаючи з минулого сторіччя відбувається контроль за лісами на державному рівні, відбувається обґрунтоване ведення лісового господарства.

Ліси Карпат займають порівняно невелику площу – трохи більше 2 млн. га, що становить майже 20% від всієї вкритої лісом площі України. Проте їх народногосподарське значення важко переоцінити. Зростаючи на гірських схилах на висоті від 100 до 1800 – 1900 м. над рівнем моря, вони виконують велику ґрунтозахисну, водо-регулюючу, клімато-утворюючу, санітарно-гігієнічну, культурологічну і рекреаційні функції. Вкриваючи схили Карпат, ліси закріплюють і захищають від змиву ґрунти, забезпечують рівномірний режим водних джерел, служать важливим фільтром, що очищає повітря від пилу, шкідливих мікробів.

Важливе також експлуатаційне значення лісів Українських Карпат. Тут зосереджено близько 40% запасів деревини держави. Тільки в Карпатах в господарсько-ваговій кількості зростає бук європейський, ялиця біла, клен-явір; рідкісні породи, такі як сосна кедрова європейська, сосна гірська, тис ягідний, берека лікарська. Загальна продуктивність карпатських лісів набагато вища ніж інших лісів України. В лісовій зоні Карпат багато різних чагарникових і напів-чагарникових порід, лікарських рослин. Багата мисливсько-промислова фауна.

Головним завданням лісового господарства є раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревини та недеревної продукції з одиниці лісової площі, покращення, збереження і відновлення лісів. Проте, використання лісу не можна пов’язувати тільки з певними сировинними ресурсами. Лісокористування – важлива складова частина природокористування, що передбачає розумне втручання в природу лісу. Його слід здійснювати у розмірах розрахункових норм, враховуючи при цьому виснаження лісових ресурсів і зниження корисних функцій лісів..

1.Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини.

1.1 Лісівнича характеристика вологої смереково-ялицевої субучини.

Волога смереково-ялицева субучина поширена на всій території Карпат в діапазоні висот які знаходяться в межах 500-800(1000) метрів над рівнем моря, на схилах всіх експозицій.

Грунти бурі гірсько-лісові опідзолені, буроземні, які сформувалися на глинистих і піщаних сланцях. Потужність грунтів 0,6-0,7м.

Корінні лісостани багатоярусні. В цих корінних деревостанах перший ярус утворює бук лісовий з домішкою ялиці, який має у даному типі місцезростання оптимальні умови для росту і формування насадження не нижче II класу бонітету, а як правило рідше росте в I класі бонітету. Другий ярус деревостану формується зі смереки та ялиці.До корінного деревостану входятьбереза, явір, рідше як домішка ясен звичайний, граб звичайний. Де не де в незначній кількості зустрічаються дуб звичайний, липа дрібнолиста.

В рідкому підліску деревостану також є певна кількість ліщини, верби козячої, осики, вільхи. Живий надґрунтовий покрив формують борові, суборові види рослин. Відновлення підліску у деревостанах добре.

Живий надгрунтовий покрив утворюють, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевий. З папоротників можна побачитияк і чоловічий так і жіночий, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та інші.

Похідними типами деревостану є чисті яличники, букняки, смеречники.

Типологічний потенціал вологої смереково-ялицевої субучини і ступінь його використання по своїй площі записуємо в таблицю 1.2

1.2. Фактична і потенційна продуктивність вологої смереково-ялицевої субучини.

Продуктивність насаджень - це кількість деревини та інших продуктів лісу вирощених на одиниці площі за певний період часу. Загальна продуктивність складається із захисної та деревної продуктивності, продуктивності побічних користувань та рекреації, продуктивності не лісових земель і лісових акваторій. Комплексна загальна економічна продуктивність лісів базується на раціональному використанні кожного клаптика земель лісового фонду з найбільшою економічною і екологічною віддачею.

Кожна категорія і складова загальної продуктивності може бути природ-ною, фактичною і потенційною.

Природна продуктивність – зумовлюється природними чинниками сучасного оточуючого людиною середовища і від неї не залежить.

Фактична продуктивність – це така, яка під впливом людської діяльності, досягнутого економічного розвитку країни існує на даний час, і уже використовується.

Потенційна продуктивність – це рівень, якого можна досягти в конкретних умовах при вкладенні відповідних капіталів і праці, найбільш повному використанні досягнень науки і техніки, а також новітніх технологій.

Визначення даних показників, та ступеня використання типологічного потенціалу приведено в табл.1.2..

Для визначення потенційної продуктивності та ступеня використання типологічного потенціалу опираюся на існуючий типологічний еталон – це корінне насадження із найкращими лісівничо-таксаційними показниками яке характерне для певної групи віку.