
- •1.Виникнення становлення розвиток інтелект власності
- •2.Поняття твору, творчості
- •3.Творча діяльність та її значення в соціально-економічному розвитку держави
- •4.Творча діяльність та інтелектуальна власність
- •5.Поняття інтелектуальної власності та її види
- •6.Інтелектуальна власність і право інтелектуальної власності
- •7.Поняття пів.Зміст пів
- •8. Пів в об та суб знач
- •9.Ів та становлення прав охорони
- •10.Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності
- •11.Правова природа прав на результати інтелектуальної творчої діяльності
- •12.Основні теорії пів
- •17.Система права інт.Власності
- •18.Авторське право та суміжні права (вопоросы 48,49,50…)
- •19.Право промислової власності
- •20.Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту
- •21. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.2 Об'єкти промислової власності
- •2.3 Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •2.4 Об'єкти авторського права і суміжних прав
- •25.Зміст суб’єктивних прав на результати інтелектуальної творчості
- •26.Особисті немайнові права ів
- •27.Майнові права ів
- •28.Строк чинності прав інтелектуальної власності
- •29.Використання об’єкта інтелектуальної власності
- •30.Передача майнових прав інтелектуальної власності
- •31. Особливості судового захисту пів
- •Глава 44 «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» (статті 492—500) цк;
- •33. Національний та міжнародні рівні охорони пів
- •34. Національне законодавство про охорону пів
- •36. Конституція україни про інтелектуальну власність
- •37. Цивільний кодекс про інт власність
- •38. Закон України у сфері охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності
- •39. Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права
- •40. Джерела патентного права
- •43. Міжнародно-прав регулювання авторських прав
- •47. Міжнародно-правова охорона об'єктів промислової власності.. Паризька конвенція 1883 р.
- •48. Поняття авторського права
- •49. Авторське право в об’єктивному і суб’єктивному значенні См №48
- •50. Види інтелектуальної діяльності, які охороняються авторським правом.
- •51. Виникнення і здійснення авторського права, межі його чинності
- •52. Обєкти авторського права Об'єкти авторського права
- •55. Збірники
- •56. Похідні твори, компіляції даних
- •57. Колективні твори
- •58. Авторське право на аудіовізуальний твір
- •60. Суб'єкти авторського права
- •61. Автор та його правонаступники
- •62. Юридичні особи як суб’єкти авторського права
- •63. Роботодавець як суб’єкт авторського права
- •66. Право власності на матеріальний носій і авторське право
- •67. Особисті немайнові права автора
- •68. Право на авторське ім’я
- •69. Право спадкоємців на захист особистих немайнових прав
- •70. Майнові права автора
- •71. Виключне право на використання твору
- •72. Право на доступ до твору образотворчого мистецтва
- •73. Право слідування
- •74. Строки чинності авторських прав
- •75. Наслідки припинення чинності авторських майнових прав
- •76. Авторські договори та їх види
- •77. Вільне використання творів в особистих цілях
- •1. Вільне використання творів із зазначенням імені автора.
- •2. Вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним * способом.
- •3. Вільне відтворення примірників твору для навчання.
- •4. Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм.
- •5. Вільне відтворення творів у особистих цілях.
- •78. Вільне використання творів із зазначенням імені автора
- •79. Вільне використання творів для навчання
- •3. Вільне відтворення примірників твору для навчання.
- •80. Вільне використання комп’ютерних програм
- •81. Декомпіляція комп’ютерних програм
- •82. Поняття та види суміжних прав
- •83. Виникнення і здійснення суміжних прав Статья 37. Виникнення і здійснення суміжних прав
- •84. Суб’єкти суміжних прав Статья 36. Суб'єкти суміжних прав
- •Стаття 450. Суб'єкти суміжних прав
- •85. Об’єкти суміжних прав
- •86. Строк чинності суміжних прав
- •87. Діяльність організацій, що управляють майновими правами авторів на колективній основі
- •88. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав
- •89. Відповідальність за порушення авторських прав і суміжних
- •90. Поняття промислової власності та її складові
- •91. Винахід, корисна модель, промисловий зразок – як об*єкти цивільних прав.
- •92. Поняття промислової власності та його види.
- •93. Права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •94. Умови надання правової охорони на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •95. Суб*єкти права промислової власності (винахідники, автори промислових зразків, їх правонаступники і спадкоємці, роботодавці)
- •96. Право на подання заявки на винахід
- •97. Заявка на винахід і її склад. Розгляд заявки.
- •98. Формальна експертиза заявки і експертиза заявки по суті.
- •99. Реєстрація і видача патенту.
- •100. Право на одержання патенту.
- •101. Патент та його функції
- •102. Деклараційний патент
- •103. Чинність патенту. Припинення дії патенту.
- •104. Права, що випливають із патенту.
- •105. Обов’язки, що випливають із патенту
- •106.Виключне право на використання винаходу
- •107. Дії, що визначаються порушенням прав інтелектуальної власності
- •108. Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •109. Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель)
- •111. Право інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин
- •113. Поняття та ознаки комерційної таємниці
- •114. Поняття раціоналізаторської пропозиції
- •115. Поняття наукового відкриття
- •116. Об'єкти наукових відкриттів
- •119. Загальна характеристика правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •121. Поняття комерційного найменування
- •122. Критерії охороноздатності комерційних найменувань
- •123. Структура комерційного найменування
- •124. Суб’єкти права на комерційне найменування
- •125. Зміст суб’єктивних прав на комерційне найменування
- •126. Припинення прав на комерційне найменування
- •128. Чинність права на комерційне найменування
- •129. Використання комерційного найменування
- •130. Захист права на комерційне найменування
- •131. Поняття та види торгівельних марок
- •132. Умови правової охорони позначень як торговельних марок. Правовий режим добре відомих торговельних марок
- •134. Суб’єкти прав на торгівельні марки
- •134. Реєстрація позначення як торгівельної марки
- •135. Заявка на свідоцтво для товарів і послуг та її склад
- •136. Експертиза заявки по суті та формальна експертиза
- •137. Права та обов’язки, що випливають із реєстрації торгівельної марки
- •138. Строк чинності свідоцтва на торгову марку
- •139. Припинення правової охорони торговельної марки.
- •142 . Поняття географічного зазначення
- •143. Географ зазнач і торг марка.
- •144. Зазначення походження товару та його види.
- •145. Правова охорона географ зазначень.
- •146. Поняття та види договорів у сфері розпорядження майновими правами інтелектуал власності
- •147. Ліцензія та ліцензійний договір
- •3. У ліцензійному договорі визначаються:
- •149. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •150. Комерційна концесія
142 . Поняття географічного зазначення
Географічне зазначення - це назва країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об'єкта, використовувана для позначення товару, особливі властивості якого виключно або переважно визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови, людський фактор або те й інше одночасно.
Прикладами позначень товарів, які мають однакові специфічні властивості на всій території країни, можуть бути бразильська кава, швейцарський сир, грузинське вино, болгарська трояндова олія тощо.
143. Географ зазнач і торг марка.
Географічні зазначення та торговельні марки багато в чому подібні, але між ними існують також суттєві відмінності. До спільних рис цих об'єктів відносять те, що:
• географічні зазначення та торговельні марки призначені для маркування товарів;
• зміст цих об'єктів базується на правдивих даних;
• незахищені географічні зазначення та торговельні марки можуть перетворитися у видові поняття, або «вільні марки».
До відмінностей між географічними зазначеннями і торговельними марками відносять те, що:
• географічне зазначення виникає внаслідок широкого використання географічного позначення, коли воно стає загальновідомим, створює стійку уяву про товар із певними характеристиками, які зумовлені відповідним географічним середовищем конкретної місцевості; торговельну марку створюють штучно за бажанням розробника;
• географічне зазначення завжди пов'язане з конкретним місцем незалежно від виробника і тому не може розглядатися як засіб розрізнення однорідних товарів, які походять з одного місця, але мають різних виробників; торговельна марка насамперед відрізняє однорідні товари різних виробників;
• географічне зазначення, крім позначення місцевості походження товару, вказує на певну якість та інші характеристики товару; торговельна марка вказує виключно на належність певного товару відповідному виробнику;
• реєстрація географічного зазначення не надає виключного права на його використання (це право має колективний характер); торговельну марку, як правило, реєструють на ім'я одного власника, що надає йому виключне право володіння, користування та розпорядження торговельною маркою;
• географічне зазначення невід'ємне від місцевості, з якою воно пов'язане, тому право на його використання не може бути передано;
• право на торговельну марку може бути передано;
• реєстрація географічного зазначення зумовлена насамперед наявністю особливих властивостей у відповідних товарів; реєстрація торговельної марки зумовлена властивостями, які має лише сама марка;
• строк охорони географічних зазначень є необмеженим; охорона торговельної марки має певний строк, який може бути продовжений.
Іноді на реєстрацію торговельної марки подають позначення, які є географічними зазначеннями. У цьому разі державні органи, які здійснюють реєстрацію, послуговуються такими принципами:
• назва країни, області або району може бути зареєстрована як один з елементів торговельної марки без виключного права власника торговельної марки на використання цих географічних елементів;
• зазначення, які втратили географічний характер, ототожнюються споживачами з назвами виробів і включені до торговельної марки, є загальними зазначеннями та елементами, які не підлягають охороні;
• географічні зазначення, які розглядають як фантастичні щодо товарів, можуть бути торговельною маркою (або її елементом), яка підлягає охороні;
• у будь-якому разі географічні зазначення не мають вводити в оману споживачів щодо товару або його виробника.
Географічні зазначення відрізняються від комерційних найменувань.
Комерційне найменування призначене для розрізнення суб'єктів господарської діяльності і служить для ідентифікації виробника товарів як такого. Комерційне найменування, як і торговельна марка, безпосередньо не пов'язане з особливостями географічного місця діяльності підприємства, властивостями та якістю продукції. Хоча до складу комерційного найменування значно частіше, ніж до торговельної марки, входять елементи, що вказують на його географічне розташування.
Зовсім іншу функцію виконує географічне зазначення. Воно відображає зв'язок «місце - товар». До таких позначень можуть бути віднесені позначення типу «Мелітопольські абрикоси», «Оливки з Іспанії» тощо. До географічних зазначень можуть бути віднесені графічні зображення, які через свою відомість асоціюються у свідомості споживача з певним місцем. Наприклад: зображення Ейфелевої вежі - з Парижем, Золотих воріт - з Києвом.