129. Використання комерційного найменування

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; Коментар: Право на використання передбачає можливість юридичної особи укладати під своїм комерційним найменуванням цивільно-правові угоди, здійснювати інші юридичні дії, реалізувати та захищати свої цивільні права та виконувати обов'язки. Суб'єкт вправі поміщати комерційне найменування на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах, у публікаціях рекламного характеру, оголошеннях, анотаціях, застосовувати розрізняльну частину найменування у складі належної йому торговельної марки тощо. Характерною рисою права на комерційне найменування є те, що воно одночасно виступає обов'язком юридичної особи. Юридична особа не тільки вправі виступати в цивільному обороті під власним комерційним найменуванням, але і зобов'язана згідно вимог законодавства здійснювати свою діяльність під власним іменем. З цією метою юридична особа повинна використовувати своє точне найменування, структура якого відповідає вимогам закону.

130. Захист права на комерційне найменування

Захист прав на комерційні найменування у цивільно-правовому порядку полягає в реалізації передбачених законом заходів щодо відновлення своїх порушених прав, припиненні їх порушення та за­стосуванні до порушника відповідних санкцій (ст. 432 ЦК України). Захист прав на комерційні найменування може здійснюватися у су­довому порядку. До порушень прав на комерційне найменування належить непра­вомірне використання спеціальної частини комерційного наймену­вання, призначеної для розрізнення комерційних організацій. При розгляді спору про порушення прав на комерційне найменування суд враховує наявність чи відсутність реальної небезпеки переплу­тування комерційних організацій з тотожними або схожими найме­нуваннями. Права на комерційне найменування можуть бути порушені та­кож через використання комерційного найменування в знаку для товарів і послуг, власником прав на який є інша комерційна орга­нізація. Згідно з п. З ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не допускається реєстрація знаків відо­мих на території України комерційних найменувань або їх частини, права на які належать іншим особам, що одержали права на ці най­менування до дати подання заявки на знак щодо однорідних товарів і послуг. Якщо вид діяльності власника прав на комерційне найменуван­ня і власника прав на знак для товарів та послуг не збігається і вони не перетинаються на ринку, то використання в знаку елементів чу­жого комерційного найменування порушенням прав не буде. Проте маркування знаком, близьким до комерційного найменування орга­нізації, що випускає аналогічну продукцію, може бути визнано ак­том недобросовісної конкуренції, забороненої законом. Порушенням прав на комерційне найменування вважається та­кож перекручування іншими особами справжнього комерційного найменування організації. Власник комерційного найменування, права якого порушені і йому заподіяна шкода, має право на її від­шкодування у повному обсязі.

особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки. За незаконне використання комерційного найменування передбачено також і кримінальну відповідальність (ст. 229 КК України). Визначення «незаконного використання комерційного найменування» наведено у ч. 2 ст. 33 ГК України – це  використання без дозволу уповноваженої на те особи, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на використання комерційного найменування.

Під час виникнення спорів визначення питання, що саме є комерційним найме­нуванням, може стати досить складним і проблематичним. В Оглядовому листі Вищого господарського суду України N01-8/383/1 від 27.06.2008 р. «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності» - питання визначення фірмового найменування має вирішуватися судом відповідно до чинного законодавства та на підставі наявних у справі доказів. Слід зазначити, що доказами в судових справах щодо захисту прав на комерційне найменування можуть бути безліч видів документів та інших матеріалів, зокрема статутні документи, якщо, в них міститься положення про комерційне найменування; договори, бланки,інша технічна та службова документація, в якій використано комерційне найменування; продукція, на якій нанесено комерційне найменування; рекламні матеріали тощо.

 

Згідно з приписами Оглядового Листа Вищого Господарського суду України від 17.04.2006 р. N01-8/845 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист права власності на комерційне найменування (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» Суд не повинен встановлювати схожість або тотожність комерційних найменувань на власний розсуд: для роз'яснення відповідних питань слід призначати судову експертизу.

Відповідно до пункту 4 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 N 04-5/76 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» в разі необхідності господарський суд може поставити судовому експерту питання про наявність чи відсутність тотожності, тобто цілковитої схожості між комерційними (фірмовими) найменуваннями, що порівнюються.

 

Згідно з п. 54 Рекомендацій Президії ВГС України від 10.06.2004 р. N 04-5/1107  з огляду на приписи статей 90, 489 - 491 Цивільного кодексу та статті 159 Господарського кодексу належним способом захисту права особи на комерційне найменування може бути позов про зобов'язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову господарський суд може зобов'язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів. Вимога про скасування державної реєстрації юридичної особи або зобов'язання її змінити назву шляхом перереєстрації з мотивів схожості фірмових найменувань суб'єктів підприємницької діяльності не є належними способами захисту права на комерційне найменування, оскільки серед визначених законодавством підстав для скасування державної реєстрації юридичної особи відсутня така, як тотожність найменувань. У разі необхідності роз'яснення питань стосовно наявності чи відсутності тотожності, тобто цілковитої схожості між комерційними (фірмовими) найменуваннями, що порівнюються, господарським судом призначається судова експертиза з урахуванням викладеного в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 N 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» та в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 N 04-5/76 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності».

Також, згідно з приписами Оглядового Листа Вищого Господарського суду України від 17.04.2006 р. N01-8/845 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист права власності на комерційне найменування (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» використання комерційного найменування може визнаватися неправомірним одночасно і за законодавством про захист економічної конкуренції, і за законодавством про право інтелектуальної власності на комерційне найменування. Відповідно до частин першої і другої статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2 - 4 цього Закону, в тому числі неправомірне використання чужих позначень (стаття 4 названого Закону).

Згідно із зазначеною статтею 4 неправомірним є використання без дозволу уповноваженої особи, зокрема чужого фірмового найменування, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на його використання.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів, зокрема, суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про припинення порушення законодавства, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

У зв’язку з тим, що згідно з чинним законодавством Україні обов’язкова реєстрація відомостей про комерційні найменування відсутня, також відсутній орган та механізм добровільної реєстрації комерційних найменувань, існує проблема визначення моменту першого використання комерційного найменування, тобто моменту виникнення права інтелектуальної власності на нього. Томусудові справи, які виникають з приводу використання того чи іншого комерційного найменування, є дуже складними у зв'язку з невизначеністю предмета спору (що саме у кожному випадку є комерційним найменуванням) та складністю визначення належності прав на нього (моментом виникнення права інтелектуальної власності на нього).

Також, необхідно пам’ятати, що окрім судового захисту прав на комерційне найменування, особа має право на самозахист порушених прав, згідно ст. 19 ЦК України. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Прикладом такого захисту можуть бути публічні заяви власників комерційних найменувань) про те, що певне підприємство використовує схоже комерційне найменування, до якого заявник не має ніякого відношення, чи надсилання листів з попередженням про незаконність певної діяльності (з використанням чужого комерційного найменування тощо).