122. Критерії охороноздатності комерційних найменувань

Стаття 489 ЦК України встановлює загальні критерії надання комерційному найменуванню правової охорони. Ними є наявність розрізнювального характеру комерційного найменування та відсутність оманливості комерційного найменування. Частина 3 ст. 33 ГК України також встановлює, що використання у комерційному найменуванні власного імені громадянина є правомірним, якщо до власного імені додається будь-який відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання.

Право на комерційне найменування виникає з моменту першого використання цього найменування і охороняється без обов’язкового подання заявки на нього або реєстрації комерційного найменування.Комерційне найменування охороняється незалежно від того, чи є воно частиною торгової марки.Законом також передбачається, що комерційні найменування можуть вноситись до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Закону, який би встановлював порядок ведення реєстру, на сьогоднішній день не прийнято. 

Конспект Кохановської:

-Істиність (не повинно вводити в оману споживачів щодо діяльності)

-постійність (завжди у відносинах використовує саме це ім'я)

-виключність (не можуть мати однакові ком найменування різні особи)

123. Структура комерційного найменування

Структура комерційного найменування складається з двох відносно самостійних частин: корпуса і додатка. Корпус містить вказівку на організаційно-правову форму підприємства, його тип і предмет діяльності.(напр. ПрАТ, ТОВ..) А в деяких випадках – й інші характеристики. Додаток (розпізнавальна частина) ділиться на обов’язкові й факультативні додавання. Обов’язковим додаванням є спеціальне найменування (умовне словесне позначення, власне ім’я, географічна назва тощо) підприємства, його номер або інше позначення, необхідне для відмінності одних підприємств від інших. Інші додавання на кшталт “універсальний”, “центральний” тощо є факультативними і можуть не використовуватися.

Так, у комерційному найменуванні "товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Весна" обов'язковим додатком є словесне позначення "Весна", факультативним - "науково-виробничий центр", а корпусом - вказівка на організаційно-правову форму юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю.

124. Суб’єкти права на комерційне найменування

Як наголошувалося, ч. 1 ст. 159 ГК України встановлює, що “суб’єкт господарювання – юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування”. Визначення поняття “суб’єкти господарювання” міститься у ст. 55 ГК України, якими є: господарські організації, тобто юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку. Отже, відповідно до ГК України, можливість (право) юридичної особи мати комерційне найменування не залежить від того, здійснює така особа підприємницьку діяльність чи займається некомерційною господарською діяльністю. Крім того, ГК України надає можливість мати комерційне найменування також громадянину підприємцю.

Згідно із ч. 3 ст. 90 ЦК України, юридична особа, що є підприємницьким товариством (при цьому до підприємницьких товариств ст. 84 ЦК України відносить господарські товариства та виробничі кооперативи), може мати комерційне (фірмове) найменування. Таким чином, ЦК України прямо пов’язує можливість юридичної особи мати комерційне найменування зі здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Проте, відповідно до ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Відтак, можна дійти висновку, що і ЦК України не виключає можливості громадян-підприємців мати комерційне найменування.

АЛЕ в самому бланку реєстрації ФОП немає графи для комерційного найменування. Тому на практиці – неможливо!!!