
- •16. Класифікація методів виправлення. Метод опрацювання та особливості його застосування.
- •17. Композиція рукопису. Види композиції. Особливості кожного виду композиції.
- •18. Матеріальна структура книги, складники матеріальної структури.
- •19. Коректура.Необхідність коректурного прочитання рукопису. Помітки для виправлення букв і знаків.
- •20. Коректурне виправлення (авторське і редакторське).
- •21. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків
- •22. Лінгвістичні норми редагування.
- •23. Причини виникнення логічних помилок.
- •24. Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •25. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
- •26. Методи контролю (параметричні, спискові, шаблонні, структурні, аналітичні, когнітивні, положеннєві, компаративні тощо)
- •27. Методи контролю композиції. Недоліки композиції і способи їх усунення у роботі над текстом.
- •Норми безмакетного і макетного верстання.
- •29. Основні завдання теорії видавничої діяльності та теорії редагування
- •30.Особливості верстання текстів різних видів (прозового, вірш.,драм)
27. Методи контролю композиції. Недоліки композиції і способи їх усунення у роботі над текстом.
Коли повідомлення невелике і складається, наприклад, із 10-20 рядків тексту, то для його перевірки навряд чи потрібно складати композиційну модель – рубрикацію. Перевірити композицію такого повідомлення можна безпосередньо за його текстом, виділяючи окремі слова чи словосполучення, що відтворюють суть КО. Для якісного контролю повідомлень більшого обсягу слід обов’язково використовувати рубрикацію, і чим більше за обсягом повідомлення, тим детальнішою повинна бути така рубрикація. Крім того, для великих повідомлень ця рубрикація повинна містити ще й дані про обсяг кожної КО. якщо нема рубрикації для контролю композиції то редактор повинен укласти робочу рубрикацію самостійно.
Методи для контролю композиц. 1) положеннєві -компоненти повідомлення контролю на відповідність положенням, зафіксованим у нормативній базі, й на підставі прийнятого критерію відповідності встановлюють, чи відповідають ці компоненти якомусь положенню нормативної бази, чи ні.); 2) шаблонні - на компонент повідомлення накладають шаблон, який є в нормативній базі, й на підставі прийнятого критерію відповідності виявляють, чи тотожний компонент повідомлення цьому шаблону, чи ні. У наш час діють два типи шаблонів: прийняті державою у вигляді стандартів і рекомендовані науковою та довідковою літературою); 3) структурні - структуру компонента повідомлення порівнюють із масивом структур, які є в нормативній базі, й на основі прийнятого критерію відповідності виявляють, чи тотожна ця структура якійсь структурі нормативної бази, чи ні. основним є вміння виділити структуру компонента повідомлення. Комплексне застосування усіх цих методів гарантує потрібну ефективність редагування повідомлення.
Норми безмакетного і макетного верстання.
Норми безмакетного верстання. Розмір тексту на першій сторінці розділу повинен дорівнювати трьом четвертим її висоти. Розмір тексту на останній сторінці повинен дорівнювати як мінімум одній четвертій її висоти, але як максимум бути на три рядки меншим за повну висоту.
Номери сторінок (колонцифри) набирають шрифтом тієї ж гарнітури, що й основний текст, але кеглем меншим на два пункти. Колонцифри не ставлять на титульних сторінках, перших та останніх сторінках розділів, а також на повністю зайнятих ілюстраціями.
Нетекстові компоненти, які через великий горизонтальний розмір подають вертикально (таблиці, рисунки), розташовують: на парній сторінці — верхньою частиною до зовнішнього поля сторінки, а на непарній — верхньою частиною до внутрішнього поля сторінки (корінця).
Колонтитули не ставлять на титульних, початкових, кінцевих та вихідних сторінках.
Таблиці та ілюстрації можна заверстувати на формат одного чи кількох стовпців, а формули — на формат лише одного стовпця.
Норми макетного верстання.Норми верстання газетно-журнальних видань ті самі, що й для книжково-журнальних, але трохи послаблені.
рядки можуть бути вирівняні лише стосовно першого та останнього у стовпцях; стовпець може закінчуватися переносом; над і під рубрикою в стовпці може бути менше, ніж три рядки тощо.
• Нерекламні повідомлення повинні бути розташовані на сторінках видання залежно від ступеня їх новизни, цінності, майстерності, а також залежно від місця розташування постійних рубрик.
Кожне повідомлення повинно мати чітко виділені границі (лінійками, пробілами тощо)
• Коли на сторінці є кілька повідомлень, то рубрики, що стосуються повідомлення із кількох стовпців, можна набирати на сумарну ширину цих стовпців.
• У сусідніх стовпцях ілюстрації чи врізні рубрики повинні бути на різних рівнях.
• Тексти, набрані в рамці, повинні бути відділені пробілом від рамки як із середини (по всьому периметру), так і зовні від оточуючого тексту чи інших нетекстових елементів.
Знаком примітки повинна служити зірочка.
Коли продовження повідомлення йде на іншу, але не наступну сторінку, тоді в кінці сторінки (стовпця) вказують: Продовження на с. XX. — і виділяють цей текст накресленням.
Норми макетного верстання.Норми верстання газетно-журнальних видань ті самі, що й для книжково-журнальних, але трохи послаблені.