
- •16. Класифікація методів виправлення. Метод опрацювання та особливості його застосування.
- •17. Композиція рукопису. Види композиції. Особливості кожного виду композиції.
- •18. Матеріальна структура книги, складники матеріальної структури.
- •19. Коректура.Необхідність коректурного прочитання рукопису. Помітки для виправлення букв і знаків.
- •20. Коректурне виправлення (авторське і редакторське).
- •21. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків
- •22. Лінгвістичні норми редагування.
- •23. Причини виникнення логічних помилок.
- •24. Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •25. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
- •26. Методи контролю (параметричні, спискові, шаблонні, структурні, аналітичні, когнітивні, положеннєві, компаративні тощо)
- •27. Методи контролю композиції. Недоліки композиції і способи їх усунення у роботі над текстом.
- •Норми безмакетного і макетного верстання.
- •29. Основні завдання теорії видавничої діяльності та теорії редагування
- •30.Особливості верстання текстів різних видів (прозового, вірш.,драм)
18. Матеріальна структура книги, складники матеріальної структури.
Книга — важливий засіб масової, наукової і технічної інформації, який відіграє величезну роль як у розповсюдженні і пропаганді знань, так і в освіті та вихованні. Сучасна книга являє собою кодекс-блок скріплених в корінці сторінок з текстом та ілюстраціями та зовнішніх захисних елементів (оправа, обкладинка).
Важливі складники книги:
1.Книжковий (паперовий) блок – це основа книги, склад. із обрізаних із трьох сторін і з’єднаних у корінці окремих аркушів паперу відповідного формату. Додаткові деталі:- вкладка –вкладається між зошитами книжкового блока (кольорові ілюстрації).- наклейка – елемент книж. блока, надрукований для заповнення (наклеювання) спеціально звільненої від тексту порожньої сторінки віддруковані іншим способом .
2. Обкладинка (оправа) – покриття книжкового блока, виготовлена з паперу, відмінного від того, на якому друкуються сторінки книги. Функії: скріплювальну, захисну, художню, інформаційну.
3. Суперобкладинка – елемент зовнішнього оформлення, який являє собою прямокутний аркуш паперу, що за висотою дорівнює висоті оправи чи обкладинки і несе додаткову інформацію (текст, зображення) та обгортає книгу. Частини суперобкладинки, що завертаються під оправу, назив. клапанами. Функції: захист; інформативна; естетична.
4. Форзац (за наявності оправи) – це аркуш паперу формату розгорнутої книги, який однією половиною повністю приклеєний до внутрішньої частини оправи, а частиною іншої половини (вузькою смугою вздовж корінця) прикріплений до книжкового блока. Форзаців – 2: на поч. і наприкінці книж. блока. Головна ф-я – скріплення, може слугувати елементом худ. оформлення; інформаційна.
5. Корінець – це елемент матеріальної конструкції книги, який знаходиться в середній, центральній, частині оправи або обкладинки, що обрамлюють скріплені аркуші чи зошити книжкового блока. Функції: інформаційна, художня. Форми: прямими, напівкруглими.
6. Каптал (за наявності оправи) – це приклеєна на верхн. і нижн. краях корінця смужка з тканинного матеріалу з потовщеним окантуванням на виході певного кольору. Функції: зміцнює кріплення книжкового блока; прикрашує.
7. Футляр – додаткова захисна конструкція для цінних витворів друку у вигляді твердої коробки з отвором на корінці або зовсім закритої. Є службовий (із картону, для упаковки при транспортуванні, зберіганні) і функціональний (складник худ. задуму і частина книги)
8. Закладка – допоміжний елемент матеріальної структури видання, який використовується для позначення місця читання. 2 види: 1) вузька стрічка, прикріплена до капталу, корінця кн. блока; 2) вузький аркуш паперу, вкладений між сторінки книги.
19. Коректура.Необхідність коректурного прочитання рукопису. Помітки для виправлення букв і знаків.
Поняття коректури: 1) навчальної дисципліни, що вивчає шляхи і методи виправлення помилок та усунення всіх недоглядів у майбутньому виданні; 2) виявлення і виправлення помилок та неточностей на всіх етапах підготовки тексту до видання; 3) варіанта складання майбутнього видання, спеціально підготовленого для перегляду його перед випуском; 4) коректурних відбитків.Завдання: усунути помилки, що виникли при складанні і можуть спотворити оригінал (пропуски, переставлення літер, слів, знаків, пунктуаційні помилки),та не помічені автором і редактором під час роботи над рукописом.
Завдання коректора: звіряння тексту набору з tx оригіналу; виправлення орфографічних і пунктуаційних помилок, пропущених при зчитуванні і вичитуванні; видалення порушень технічних правил набору і верстки. Залежність від технологій (класичного і комп’ютерного).
Різновиди коректури: за контролем інформації: повна (контроль ідентичності основної і службової інформації) і часткова (контроль ідентичності лише основної інформації), за суб’єктом виконання: видавнича (авторська, редакторська, коректорська), типографська. Звіряння - різновид коректури, що передбачає перевірку коректор. виправ. у звірочних аркушах. Види звіряння: порядкове, наскрізне, внутрішнє. Методи коректури: з підчитувачем, без підчитувача. Ефективність коректури: паралельна коректура, специфікація коректури.
Коректурні знаки використ. для фіксації місця розташування помилок і завдання методу їх виправлення. Види коректурних знаків: для текстової частини оригіналу, для ілюстраційної частини оригіналу. Різновиди знаків для текстової частини: заміни, вставлення, видалення, переставлення, виправлення пробільних елементів, виправлення шрифтових виділень, виправлення технічного набору тексту, відміни зробленого виправлення. для ілюстрацій: зміни насиченості кольору на заданий відсоток; зміни негативу на позитив і навпаки, зміни контрастності, вирівнювання нечітких контурів, видалення окремих деталей ілюстрації, перетворення прямого зображення на дзеркальне і навпаки, зміни розмірів ілюстрації чи її деталей.
Загальні правила застосування коректурних знаків: поле, на яке виносять коректурні знаки; виправлення при пропуску тексту, що перевищує три рядки набору; оформлення вставлень, що перевищують рядок набору; порядок розташування на полі коректурних знаків (при виносі тільки на праве поле, при виносі на обидва поля); направлення прапорця коректурного знаку; повторення однакових знаків для виправлення різних помилок; використання “віжків”; перекреслення тексту, що потребує видалення.