3. Важливість дотримання психолінгвістичних, етичних, юридичних та інших норм під час редагування рукопису.

Будь-яке повідомлення можна передати безконечною кількістю способів. При цьому їх будують, використовуючи певні параметри, списки, шаблони, структури (моделі) та положення. Проте кожне суспільство накладає на повідомлення певні конвенційні обмеження (на мову, композицію, стиль і т. ін.). Та й реципієнт сприймає його найефективніше тоді, коли воно має строго визначену одну чи кілька можливих варіантів форми, тобто особливості сприйняття реципієнта також накладають на повідомлення обмеження. Таким чином, внаслідок наявності перелічених обмежень з усієї безконечної множини варіантів залишають лише якусь мінімальну їх кількість. Ця мінімальна кількість повідомлень є оптимальною. Такі оптимальні варіанти повідомлень вважають нормативними і з них виділяють самі норми.

Норма – це параметр, список, шаблон, структура (модель) чи положення, які в оптимальних повідомленнях служать для вираження компонентів їх структури.

Психолінгвістичні, етичні, юридичні та інші норми належать до соціальних норм. Завдання редагування полягає в тому, щоб в усіх без винятку повідомленнях обов’язково перевірити дотримання цих норм.

Під час редагування рукопису мають обов’язково бути дотримані юридичні норми, оскільки не дотримання їх тягне за собою кримінальну відповідальність. Редактор повинен бути тут дуже уважний. Якщо редактор виявив якісь відхилення у повідомленні, то він обов’язково повинен вказати на них авторові й вимагати їх виправлення.

У видавничій практиці використовують цілу низку етичних норм редагування. Контроль за дотриманням етичних норм виконують положеннєвими методами. У деяких країнах недотримання редактором цих норм передбачає певну відповідальність опублікування прізвищ тих працівників ЗМІ, які їх порушують).

Обов’язково треба дотримуватися і психолінгвістичних норм. Основні завдання контролю за дотриманням психолінгвістичних норм полягають у тому, щоб з’ясувати, чи відповідають психолінгвістичні характеристики повідомлення психічним можливостям реципієнтів сприйняти й опрацювати його.

4. Верстка.Види.Особливості роботи над в.

Верстання — це оптимальне розкладання прямокутних зображувальних елементів (кегельних площин знаків, ілюстрацій, таблиць, формул тощо) на прямокутній площині друкарської форми чи аркуша паперу з дотриманням оригіналу й поліграфічних норм.

У видавничій справі слід розрізняти два види верстання: макетне та безмакетне. Таке розмежування виникло через те, що існує дві групи видань, які суттєво відрізняються методами верстання: газетно-журнальні та книжкові.

Газети верстають на основі заздалегідь створеного макету сторінки. Так само на основі макету верстають і деякі журнали. Для цих видань важливо, щоби визначені повідомлення були саме на певних сторінках.

Для верстання книг заздалегідь підготовані макети сторінок не потрібні, оскільки немає значення, на яких сторінках будуть розташовані певні повідомлення чи їх частини.

Сюди ж належить і частина журналів, які опрацьовують за такою ж технологією (як правило, це журнали з одностовпцевим набором, малою кількістю ілюстрацій; наприклад, наукові журнали).

Загальні норми верстання.

Прийняті параметри і шаблони у всьому виданні повинні бути однаковими.

Тексти, набрані меншим кеглем і з втягуванням, відділяють зверху й знизу більшим інтерліньяжем.

Верстання повинно бути привідним.Це означає, що після друкування зворотної сторони аркуша рядки лицьової сторони паперу повинні бути навпроти рядків на звороті аркуша.

Сторінку (стовпець) заборонено закінчувати переносом.

Сторінка (стовпець) не може починатися останнім рядком абзацу і закінчуватися його першим рядком.

Посторінкові примітки заверстують внизу сторінки (стовпця), де на них є посилання.Примітки повинні бути відділені від основного тексту горизонтальною лінійкою, зверху і знизу якої інтерліньяж збільшують.

• Пробіл над рубрикою повинен бути у півтора раза більшим, ніж під рубрикою. Величина пробілу над і під рубрикою повинна бути кратною висоті кегля основного шрифту. На початку сторінки всередині розділу пробіл над рубрикою не потрібен.

На сторінці (у стовпці) над рубрикою і під рубрикою повинно стояти не менше трьох рядків тексту.

Усі компоненти повідомлення (примітки, рубрики, цитати, приклади тощо), набрані відмінним від основного тексту кеглем, повинні бути заверстані так, щоб їх висота разом із пробілами була кратною до кеглю основного тексту.

Починати й завершувати повідомлення (його розділ) повинен текст. Повідомлення (його розділи) не можна починати й закінчувати нетекстовими елементами.

Нетекстові компоненти видання (ілюстрації, таблиці, формули тощо) повинні бути заверстані після того місця у повідомленні, де на них є посилання, і якнайближче до нього.• Ширина підпису лише незначно може перевищувати ширину ілюстрації.

Норми безмакетного верстання.Розмір тексту на першій сторінці розділу повинен дорівнювати трьом четвертим її висоти. Розмір тексту на останній сторінці повинен дорівнювати як мінімум одній четвертій її висоти, але як максимум бути на три рядки меншим за повну висоту.

Номери сторінок (колонцифри) набирають шрифтом тієї ж гарнітури, що й основний текст, але кеглем меншим на два пункти. Колонцифри не ставлять на титульних сторінках, перших та останніх сторінках розділів, а також на повністю зайнятих ілюстраціями.

Нетекстові компоненти, які через великий горизонтальний розмір подають вертикально (таблиці, рисунки), розташовують: на парній сторінці — верхньою частиною до зовнішнього поля сторінки, а на непарній — верхньою частиною до внутрішнього поля сторінки (корінця).

Колонтитули не ставлять на титульних, початкових, кінцевих та вихідних сторінках.

Таблиці та ілюстрації можна заверстувати на формат одного чи кількох стовпців, а формули — на формат лише одного стовпця.

Норми макетного верстання.Норми верстання газетно-журнальних видань ті самі, що й для книжково-журнальних, але трохи послаблені.

рядки можуть бути вирівняні лише стосовно першого та останнього у стовпцях; стовпець може закінчуватися переносом; над і під рубрикою в стовпці може бути менше, ніж три рядки тощо.

• Нерекламні повідомлення повинні бути розташовані на сторінках видання залежно від ступеня їх новизни, цінності, майстерності, а також залежно від місця розташування постійних рубрик.

Кожне повідомлення повинно мати чітко виділені границі (лінійками, пробілами тощо)

• Коли на сторінці є кілька повідомлень, то рубрики, що стосуються повідомлення із кількох стовпців, можна набирати на сумарну ширину цих стовпців.

• У сусідніх стовпцях ілюстрації чи врізні рубрики повинні бути на різних рівнях.

• Тексти, набрані в рамці, повинні бути відділені пробілом від рамки як із середини (по всьому периметру), так і зовні від оточуючого тексту чи інших нетекстових елементів.

Знаком примітки повинна служити зірочка.

Коли продовження повідомлення йде на іншу, але не наступну сторінку, тоді в кінці сторінки (стовпця) вказують: Продовження на с. XX. — і виділяють цей текст накресленням.