
- •Законодавство України про охорону праці
- •2. Основні нормативні документи в галузі охорони праці.
- •Права громадян на охорону праці
- •Мета, структура дисципліни «охорона праці».
- •Що є предметом вивчення дисципліни «охорона праці»?
- •На досягненнях яких наук базується дисципліна «охорона праці»?
- •7.Управління оп на виробництві..
- •Небезпеки, їх класифiкацiя..
- •Права громадян на пільги та компенсації за роботу в важких і шкідливих умовах праці.
- •Вiдшкодування власником шкоди, заподiяної працiвниковi в результатi нещасного випадку.
- •Шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
- •Умови праці, параметри, по вони визначаються.
- •Організаційні принципи охорони праці на виробництві.
- •Відповідальність за стан охорони праці на виробництві.
- •15. Органи державного нагляду, за станом безпеки на підприємствах.
- •Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.
- •17. Державний нагляд за станом охорони праці.
- •18. Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Інструктажі з питань охорони праці, терміни їх проведення.
- •Відповідальність за порушення вимог безпеки на виробництві
- •Фінансування заходів з охорони праці на виробництві
- •Що є предметом вивчення виробничої санітарії?
- •Основні характеристики шкідливих речовин (загазованість)?
- •Вплив газоподібних речовин на здоров’я людини. Засоби захисту.
- •Виробничий пил. Основні характеристики запиленості
- •Основні характеристики і небезпеки запиленості виробничого середовища.
- •Вплив пилу на організм людини. Засоби захисту від запиленості.
- •Заходи та засоби попередження запиленості виробничого середовища.
- •Нормування I методи визначення запиленостi повiтря.
- •Метеорологічні умови робочої зони, їх гігієнічне нормування
- •Вплив температури повiтря на органiзм людини.
- •Вплив вологостi повiтря на органiзм людини.
- •Заходи і засоби нормалізації метеорологічних умов робочої зони.
- •Дiя електричного струму на органiзм людини.
- •Умови, за яких людина може потрапити під вплив електричного струму
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електрострумом.
- •37.Причини електротравматизму
- •38. Категорії приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •39. Засоби захисту вiд дiї електричного струму (у тому числі технічні).
- •40.Вплив електричного струму на організм людини. Надання першої долікарняної допомоги.
- •41.Небезпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •42.Реєстрація і випробування вантажопідйомних машин.
- •43. Засоби безпеки експлуатації вантажопідйомних машин
- •44.Небезпеки при експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •45. Небезпеки при експлуатації балонів
- •46.Умови безпечного використання балонів
- •47.Небезпеки при експлуатації парових I водогрійних котлів
- •48.Безпечна експлуатація парових I водогрійних котлів
- •49.Безпечна експлуатація посудин, які працюють під тиском
- •50.Засоби безпечної експлуатації балонів
- •51. Безпечна експлуатація компресорів.
- •52.Види освітлення, їх нормування.
- •53.Системи штучного освітлення, вимоги нормативних документів щодо їх використання
- •54.Нормування I контроль освiтлення
- •55. Загальні відомості про горіння
- •56. Пожежна характеристики речовин I матерiалiв.
- •57. Категорії приміщень за вибухопожежоною небезпекою (а, б, …)
- •58. Вогнестійкість будівельних конструкцій, шляхи її підвищення
- •59. Державний пожежний нагляд, обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •60. Вогнестiйкiсть будiвельних конструкцiй.
- •61. Засоби пожежної сигналiзацiї.
- •62. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •63. Принцип дії, будова, область застосування вогнегасника охп.
- •64. Принцип дії, будова, область застосування порошкових вогнегасників
- •65. Параметри, які характеризують шум.
- •66. Вплив шуму на органiзм людини.
- •67. Засоби захисту від шуму.
- •68. Ультразвук I його вплив на органiзм людини.
- •69. Вібрація , її параметри, вплив на організм .Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •70. Засоби захисту вiд впливу вiбрацiї на органiзм людини.
- •71. Параметри, якi характеризують вiбрацiю.
- •72. Інфрачервоне випромінювання, його вплив на здоров’я людини.
63. Принцип дії, будова, область застосування вогнегасника охп.
Химічно-пінний вогнегасник ОХП-10 (Малюнок 1) широко застосовується на підприємствах народного господарства.
Вогнегасник ОХП-10 складається зі сталевого корпусу , всередині якого міститься поліетиленовий стакан , закритий гумовим клапаном . Пружина забезпечує надійне прилягання клапана до сідла стакана в неробочому стані вогнегасника. Корпус вогнегасника заповнений водним розчином бікарбонату натрію (вуглекислої соди NaHCO3), а поліетиленовий стакан - водним розчином сірчанокислого алюмінію Al2(SO4)3 (або сірчанокислим окисним залізом). Верхня частина корпусу вогнегасника закривається кришкою .
Під час змішування лужної та кислотної частини відбувається хімічна реакція з виділенням великої кількості діоксиду вуглецю.
Використаний вогнегасник знову заряджають розчинами вихідних компонентів, які випускаються промисловістю в сухому вигляді - в пластикових мішечках. Лужна частина містить 450 - 560 г. бікарбонату натрію та екстракту солодкавого або лакричного кореню, котрі добавляють для підвищення стійкості хімічної піни, розчинених в 8,5 л води. Кислотна частина містить розчин сірчанокислого алюмінію у воді (240г.), що залитий в поліетиленовий стакан об'ємом 450 см3.
Щоб привести вогнегасник в дію, треба повернути рукоятку 6, з'єднану з клапаном за допомогою штока 4, навколо її осі на 180є. При поверненні ексцентрикової основи рукоятки клапан підіймається і відкриває вихід із стакану. Далі вогнегасник перевертають догори дном. При цьому кислотна частина заряду змішується з лужною. Діоксид вуглецю, що виділяється під час реакції, створює значний тиск всередині корпусу вогнегасника (до 0,5 МПа) та викидає через отвір (сприск) струмінь хімічної піни на відстань 6-8 м. протягом 60 с. Під час виготовлення корпус вогнегасника випробується на тиск до 2,5 МПа. Вогнегасник розрахований для гасіння пожежі на ділянці площею - 1м2.
Вогнегасна дія піни: при покритті нею поверхні речовини, що горить, припиняється доступ горючих газів та пари в зону горіння, ізолюється речовина, що горить, від кисню повітря та охолоджується найбільш нагрітий поверхневий шар речовини, що горить. Піна затримується на поверхні легкозаймистих і горючих рідин та зберігається до 40 хв.
Хімічна піна складається на 80% з двоокису вуглецю, 19,7% води та 0,3% піноутворючої речовини, об'ємна маса якої біля 0,2 кг/м3. Кратність об'єму піни, тобто відношення її об'єму до об'єму первинних продуктів, з яких вона отримана - не менше 5.
Слід пам'ятати, що піна проводить електричний струм і нею не можна гасити електроустановки та електромережу, що перебуває під напругою.
Вогнегасником ОХП-10 не можна гасити лужні метали, такі, як натрій і калій, бо вони внаслідок взаємодії з водою, що міститься в піні, виділяють водень, який підсилює горіння, а також рідини: спирт та ацетон, оскільки вони поглинають воду з піни.
64. Принцип дії, будова, область застосування порошкових вогнегасників
Порошкові вогнегасники одержали в даний час, особливо за кордоном, найбільше поширення. Їх застосовують для ліквідації загорянь і пожеж усіх класів (А, В, С, Д, Е).
Вогнегасники ВП випускаються трьох типів: ручні (переносні), возимі і стаціонарні .
У якості вогнегасної речовини використовують порошки спільного і спеціального призначення. Порошки спільного призначення використовують при гасінні пожеж і загорянні ЛЗР і ГР, газів, деревини й інших матеріалів на основі вуглецю. Порошки спеціального призначення застосовують при ліквідації пожеж і загорянь лужних металів, алюміній- і кремній-органічних з'єднань і інших пірофорних (спроможних до самозаймання) речовин.
Вогнегасник порошковий ВП-10 складається зі сталевого корпуса , кришки , запірно-пускового устрою єднального ніпеля , робітника балона , сифонних трубок і аероднища , ручки і днища корпуса . На корпусі вогнегасника установлений надлишковий клапан . Принцип роботи вогнегасника: при натисканні на пусковий важіль 6 розривається пломба і гольчатий шток проколює мембрану балона. Робочий газ (вуглекислота, повітря, азот і т.п.), виходячи з балона через отвір , що дозує , у ніпелі, по сифонній трубці надходить під аероднище. У центрі сифонної трубки ( по висоті) є ряд отворів, через які виходить частину робочого газу і робить розпушування порошку. Повітря (газ), проходячи через прошарок порошку, спушує його, і порошок під дією тиску робочого газу видавлюється по сифонній трубці і через насадок викидається на осередок загоряння.
У робочому становищі вогнегасник варто тримати суворо вертикально.
Вогнегасник може бути застосований при температурі повітря від - 30 до + 40 С.