51. Безпечна експлуатація компресорів.

Компресорні установки належать до виробничого обладнання, якепри порушенні норм монтажу і експлуатації може створювати велику небезпеку. Вибух компресорної установки супроводжується, як правило,значними руйнуваннями і людськими жертвами. Це може мати місце при порушенні режиму змащування поршнів компресора, при всмоктуваннізапиленого повітря, з інших причин.

Стиснення повітря від 0 до 1 МПа викликає підвищення його температура від 20 до 300°С, що може призвести до перегрівання стінок компресора, спалаху мастил і вибуху.

Причиною вибуху також може бути несправність приладів безпеки. Змащують компресори спеціальним компресорним маслом 12(М)або 19(Т) з температурою спалаху 216–242°С.В кисневих компресорах для змащування використовують дистильовану воду з добавленням гліцерину або використовують самозмащуючі втулки і кільця з графітом(змащування маслом забороняється). Длязмащування циліндрів компресорів для стискання хлору використовують моногідрат. Для того, що запобігти утворенню вибухонебезпечнихсумішей внаслідок потрапляння до компресора забрудненого або запиленого повітря, на повітроприймальній трубі встановлюють спеціальний фільтр. Для стікання статичної електрики корпус компресора заземлюють.

Для контролю за тиском повітря компресори обладнують манометрами і запобіжними клапанами. Запобіжні клапани реагують на рівеньтиску, що на 10% перевищує робочий тиск у ресивері.Контроль за температурою здійснюють спеціальні термометри.

Більшість компресорів обладнують системами водного охолодження ілише компресори малої продуктивності (до 0,7 МПа) мають повітрянеохолодження. При досягненні критичної точки температури води автоматика захисту має зупинити компресорну установку.

У процесі експлуатації компресорних установок один раз на рік проводять їх технічну ревізію і налагодження, а один раз на два роки — технічне випробування (спеціальною технічною комісією).

52.Види освітлення, їх нормування.

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

За своєю природою світло - це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10~9 м). Видиме світло (біле) є складовою цілого ряду кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль: фіолетовий 380...450 нм; синій 450...510 нм; зелений 510...575 нм; жовтий 575...620 нм; червоний 620...750 нм. Випромінювання вище 780 нм називають інфрачервоним, нижче 380 нм - ультрафіолетовим.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огоро-джувальних конструкціях.

2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщеннь, які не мають природного освітлення.

3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

В спектрі природного світла (сонячного) найбільш багато необхідних людині ультрафіолетових променів, характерна висока дифузність (розсіюваність) світла, дуже благотворна для ока.

Природнє освітлення ділять:

- бічне (через світлові прорізі в зовнішніх стінах);

- -верхнє (через аераційні і зенітні ліхтарі і пройми в перекриттях, через місця перепаду висот суміщених прольотів будівель);

-комбіноване (коли до верхнього освітлення добавляється бічне).

Світловий потік, що попадає в розрахункову точку виробничого приміщення, складається з прямого диффузійного світла небосхилу, видимого через світлопройму і світла відзеркаленого від внутрішніх поверхонь приміщення і навпротистоячих будівель.

r - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок відбитого від стелі і стін світла.

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, дня, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення прийнято відносну величину- коофіцієнт природної освітленості (КПО), який визначається відношенням освітленості в певній точці приміщення Ев, до освітленості під небом Езовн. (освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу), взяте в %.

е=КПО=Ев/Езовн*100%

КПО - коефіцієнт природньої освітленності - оцінює розміри віконних прорізів, вид освітлення і приміщень, їх забруднення.

Природнє освітлення нормовано по СНиП ІІ-4-79. Там приводяться нормовані значення КПО для 3 поясу світлового клімату. А взагалі КПО визначають по формулі

ен=е3*m*c

Де: m - коефіцієнт світлового клімату

c - коефіцієнт сонячності клімату (вибирають по таблиці в залежності від орієнтації будинку та поясу світлового клімату)

е3 - нормоване значення КПО для 3 поясу світлового клімату (вибирають по таблиці).

Розрахунок штучного освітлення. Світлотехнічний розрахунок зводиться до вибору систем освітлення, джерел світла, визначення норм і освітлювальних приладів, висоти підвісу і розрахунку рівня освітленості.

Розрахунок рівня освітленості проводиться: точковим методом; методом коефіцієнта використання світлового потоку; метод питомих потужностей.