
- •Законодавство України про охорону праці
- •2. Основні нормативні документи в галузі охорони праці.
- •Права громадян на охорону праці
- •Мета, структура дисципліни «охорона праці».
- •Що є предметом вивчення дисципліни «охорона праці»?
- •На досягненнях яких наук базується дисципліна «охорона праці»?
- •7.Управління оп на виробництві..
- •Небезпеки, їх класифiкацiя..
- •Права громадян на пільги та компенсації за роботу в важких і шкідливих умовах праці.
- •Вiдшкодування власником шкоди, заподiяної працiвниковi в результатi нещасного випадку.
- •Шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
- •Умови праці, параметри, по вони визначаються.
- •Організаційні принципи охорони праці на виробництві.
- •Відповідальність за стан охорони праці на виробництві.
- •15. Органи державного нагляду, за станом безпеки на підприємствах.
- •Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.
- •17. Державний нагляд за станом охорони праці.
- •18. Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Інструктажі з питань охорони праці, терміни їх проведення.
- •Відповідальність за порушення вимог безпеки на виробництві
- •Фінансування заходів з охорони праці на виробництві
- •Що є предметом вивчення виробничої санітарії?
- •Основні характеристики шкідливих речовин (загазованість)?
- •Вплив газоподібних речовин на здоров’я людини. Засоби захисту.
- •Виробничий пил. Основні характеристики запиленості
- •Основні характеристики і небезпеки запиленості виробничого середовища.
- •Вплив пилу на організм людини. Засоби захисту від запиленості.
- •Заходи та засоби попередження запиленості виробничого середовища.
- •Нормування I методи визначення запиленостi повiтря.
- •Метеорологічні умови робочої зони, їх гігієнічне нормування
- •Вплив температури повiтря на органiзм людини.
- •Вплив вологостi повiтря на органiзм людини.
- •Заходи і засоби нормалізації метеорологічних умов робочої зони.
- •Дiя електричного струму на органiзм людини.
- •Умови, за яких людина може потрапити під вплив електричного струму
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електрострумом.
- •37.Причини електротравматизму
- •38. Категорії приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •39. Засоби захисту вiд дiї електричного струму (у тому числі технічні).
- •40.Вплив електричного струму на організм людини. Надання першої долікарняної допомоги.
- •41.Небезпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •42.Реєстрація і випробування вантажопідйомних машин.
- •43. Засоби безпеки експлуатації вантажопідйомних машин
- •44.Небезпеки при експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •45. Небезпеки при експлуатації балонів
- •46.Умови безпечного використання балонів
- •47.Небезпеки при експлуатації парових I водогрійних котлів
- •48.Безпечна експлуатація парових I водогрійних котлів
- •49.Безпечна експлуатація посудин, які працюють під тиском
- •50.Засоби безпечної експлуатації балонів
- •51. Безпечна експлуатація компресорів.
- •52.Види освітлення, їх нормування.
- •53.Системи штучного освітлення, вимоги нормативних документів щодо їх використання
- •54.Нормування I контроль освiтлення
- •55. Загальні відомості про горіння
- •56. Пожежна характеристики речовин I матерiалiв.
- •57. Категорії приміщень за вибухопожежоною небезпекою (а, б, …)
- •58. Вогнестійкість будівельних конструкцій, шляхи її підвищення
- •59. Державний пожежний нагляд, обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •60. Вогнестiйкiсть будiвельних конструкцiй.
- •61. Засоби пожежної сигналiзацiї.
- •62. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •63. Принцип дії, будова, область застосування вогнегасника охп.
- •64. Принцип дії, будова, область застосування порошкових вогнегасників
- •65. Параметри, які характеризують шум.
- •66. Вплив шуму на органiзм людини.
- •67. Засоби захисту від шуму.
- •68. Ультразвук I його вплив на органiзм людини.
- •69. Вібрація , її параметри, вплив на організм .Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •70. Засоби захисту вiд впливу вiбрацiї на органiзм людини.
- •71. Параметри, якi характеризують вiбрацiю.
- •72. Інфрачервоне випромінювання, його вплив на здоров’я людини.
41.Небезпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
Пристрій і експлуатація вантажопідйомних механізмів регламентуються Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених Держгіртехнаглядом. Згідно з правилами, відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію вантажопідйомних механізмів покладається на спеціально виділеного наказом по підприємству інженерно-технічного працівника підприємства, цеху або дільниці, де експлуатується даний механізм.
У тих випадках, коли технологічні процеси пов'язані із застосуванням отруйних та небезпечних речовин (кислоти, луги та ін), а також вибухо - і вогненебезпечних речовин та матеріалів, в інструкціях повинні бути викладені відповідні вимоги-бования безпеки. При необхідності (залежно від професії робітника) в цьому розділі повинні бути викладені заходи безпеки при поводженні з судинами, що працюють під тиском, безпечні способи і прийоми підйому і переміщення важких речей вручну, а також вимоги безпечної експлуатації вантажопідіймальних механізмів та машин.
Аварійні ситуації виникають в результаті несправності запірно-регулюючої арматури і відсутності резервного обладнання, а також неправильних дій експлуатаційного персоналу. Аварії, пожежі та нещасні випадки відбуваються іноді при явному порушенні працівниками інструкцій з техніки безпеки, з проведення випробувань на щільність (герметичність) посудин, що працюють під тиском, з безпечного ремонту устаткування, а також правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних механізмів.
42.Реєстрація і випробування вантажопідйомних машин.
Державний нагляд за технічним станом вантажопідіймальних машин здійснюють органи Держгірпромнагляду.
Перед пуском машин у роботу їх необхідно зареєструвати. Згідно з Правилами реєстрації підлягають наступні вантажопідіймальні машини:
- крани всіх типів вантажопідйомністю понад 1т;
- екскаватори, призначені для роботи з гаком, грейфером або магнітом, вантажопідйомність яких перевищує 1т;
- крани мостового типу (мостові, козлові, кран-балки), управління яких здійснюється з підлоги вантажопідйомністю понад 10т.
Реєстрація вказаних машин здійснюється на підставі письмової заяви власника та паспорта машини.
Дозвіл на пуск машини у роботу видається за результатами їх технічного опосвідчення і перевірки стану крана, проведеного органом державного нагляду.
У паспорт машини записується дозвіл на роботу, а також прізвище особи, що буде відповідальною: за правильне використання крана, дотримування регулярних оглядів, своєчасних ремонтів, проведення випробувань на справний стан.
Справність машин визначається технічним оглядом.
Всі машини, на які поширюються вимоги правил перед пуском у роботу підлягають технічному огляду, а ті, що знаходяться у роботі – періодичному технічному огляду.
Технічний огляд машин буває повним і частковим та позачерговим.
Повний технічний огляд здійснюють раз у три роки щляхом обстеження машин, статичного і динамічного випробування.
Частковому технічному огляду підлягають крани у наступних випадках:
- після монтажу або перевезення їх на інше місце; після реконструкції або капітального ремонту металевих конструкцій машини;
- після заміни гака, вантажних, стрілових, або вантових кранів;
- коли мали місце аварійні ситуації.
Технічний огляд здійснює інспектор органу державного нагляду у присутності особи, яка відповідає за справний стан машини.
Технічне опосвідчення машини полягає у ретельному огляді механізмів крана і його окремих вузлів, статичного і динамічного випробування вантажем.
Опосвідченню підлягають механізми машини і електрообладнання, запобіжні і блокуючі пристрої, прилади безпеки, гальма і апарати управління, світлова і звукова сигналізація.
Крім цього, перевіряється стан металоконструкцій, клепальні і зварні з’єднання. Звератють увагу на наявність тріщин, деформацій, послаблення клепальних з’єднань, стан гака,деталі його підвіски та інші дефекти.
Результати огляду оформляють актом, який прикладається до паспорта крана і зберігається до наступного опосвідчення.
Статичне випробування має на меті перевірити міцність крана і його вантажну стійкість шляхом підняття вантажу, що перевищує його нормальну вантажопідйомність на 25%.
При статичному випробуванні вантаж піднімають на висоту 200-300мм від рівня землі і витримують у підвішеному стані протягом 10хв, після чого його опускають, а кран оглядають з метою виявлення залишкових деформацій.
Для визначення залишкових деформацій на металоконструкції крана закріплюють на тонкому дротику вантаж вагою 200-300г і відмічають його положення. Після випробування крана вантаж на дротику у випадку відсутності залишкової деформації займе попереднє положення. При наявності деформації з’ясовуюють її причини, доки її не визначать, кран до роботи не допускають.
При статичному випробуванні стрілових кранів стріла встановлюється у положення, що відповідає найменшій стійкості крана, а у тих, що мають механізм для зміни вильоту стріли при найменшому і найбільшому вильотах стріли (баштові, гусеничну і ін.).
Кран вважається таким, що витримав випробування, якщо протягом 10хв піднятий вантаж не опустився на землю,не виявлено залишкової деформації, тріщин або інших пошкоджень.
Якщо результати статичного випробування позитивні, проводять динамічне випробування.
Динамічне випробування здійснюється вантажем, що на 10% перевищує вантажопідйомність крана. При цьому перевіряється надійність всіх механізмів крана у роботі. Особливу увагу звертають на дію гальм,апарату управління, приладів, що забезпечують безпеку та ін..
Результати технічного опосвідчення записують у паспорт крана і вказують термін наступного випробування.