
- •Законодавство України про охорону праці
- •2. Основні нормативні документи в галузі охорони праці.
- •Права громадян на охорону праці
- •Мета, структура дисципліни «охорона праці».
- •Що є предметом вивчення дисципліни «охорона праці»?
- •На досягненнях яких наук базується дисципліна «охорона праці»?
- •7.Управління оп на виробництві..
- •Небезпеки, їх класифiкацiя..
- •Права громадян на пільги та компенсації за роботу в важких і шкідливих умовах праці.
- •Вiдшкодування власником шкоди, заподiяної працiвниковi в результатi нещасного випадку.
- •Шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
- •Умови праці, параметри, по вони визначаються.
- •Організаційні принципи охорони праці на виробництві.
- •Відповідальність за стан охорони праці на виробництві.
- •15. Органи державного нагляду, за станом безпеки на підприємствах.
- •Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.
- •17. Державний нагляд за станом охорони праці.
- •18. Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Інструктажі з питань охорони праці, терміни їх проведення.
- •Відповідальність за порушення вимог безпеки на виробництві
- •Фінансування заходів з охорони праці на виробництві
- •Що є предметом вивчення виробничої санітарії?
- •Основні характеристики шкідливих речовин (загазованість)?
- •Вплив газоподібних речовин на здоров’я людини. Засоби захисту.
- •Виробничий пил. Основні характеристики запиленості
- •Основні характеристики і небезпеки запиленості виробничого середовища.
- •Вплив пилу на організм людини. Засоби захисту від запиленості.
- •Заходи та засоби попередження запиленості виробничого середовища.
- •Нормування I методи визначення запиленостi повiтря.
- •Метеорологічні умови робочої зони, їх гігієнічне нормування
- •Вплив температури повiтря на органiзм людини.
- •Вплив вологостi повiтря на органiзм людини.
- •Заходи і засоби нормалізації метеорологічних умов робочої зони.
- •Дiя електричного струму на органiзм людини.
- •Умови, за яких людина може потрапити під вплив електричного струму
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електрострумом.
- •37.Причини електротравматизму
- •38. Категорії приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •39. Засоби захисту вiд дiї електричного струму (у тому числі технічні).
- •40.Вплив електричного струму на організм людини. Надання першої долікарняної допомоги.
- •41.Небезпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •42.Реєстрація і випробування вантажопідйомних машин.
- •43. Засоби безпеки експлуатації вантажопідйомних машин
- •44.Небезпеки при експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •45. Небезпеки при експлуатації балонів
- •46.Умови безпечного використання балонів
- •47.Небезпеки при експлуатації парових I водогрійних котлів
- •48.Безпечна експлуатація парових I водогрійних котлів
- •49.Безпечна експлуатація посудин, які працюють під тиском
- •50.Засоби безпечної експлуатації балонів
- •51. Безпечна експлуатація компресорів.
- •52.Види освітлення, їх нормування.
- •53.Системи штучного освітлення, вимоги нормативних документів щодо їх використання
- •54.Нормування I контроль освiтлення
- •55. Загальні відомості про горіння
- •56. Пожежна характеристики речовин I матерiалiв.
- •57. Категорії приміщень за вибухопожежоною небезпекою (а, б, …)
- •58. Вогнестійкість будівельних конструкцій, шляхи її підвищення
- •59. Державний пожежний нагляд, обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •60. Вогнестiйкiсть будiвельних конструкцiй.
- •61. Засоби пожежної сигналiзацiї.
- •62. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •63. Принцип дії, будова, область застосування вогнегасника охп.
- •64. Принцип дії, будова, область застосування порошкових вогнегасників
- •65. Параметри, які характеризують шум.
- •66. Вплив шуму на органiзм людини.
- •67. Засоби захисту від шуму.
- •68. Ультразвук I його вплив на органiзм людини.
- •69. Вібрація , її параметри, вплив на організм .Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •70. Засоби захисту вiд впливу вiбрацiї на органiзм людини.
- •71. Параметри, якi характеризують вiбрацiю.
- •72. Інфрачервоне випромінювання, його вплив на здоров’я людини.
40.Вплив електричного струму на організм людини. Надання першої долікарняної допомоги.
Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами.
Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.
Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.
Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачу-ваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При перевантаженні інформацією (збуреннях клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недоцільну, неадекватну інформації виконавчу команду.
Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легенів, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму.
Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.
Врятування життя людини, ураженої електричним струмом, багато в чому залежить від швидкості і правильності дій осіб, що надають допомогу. Долікарську допомогу потрібно почати надавати негайно, по можливості на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Перш за все потрібно якомога швидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. При неможливості відключити електроустановку від мережі потрібно відразу ж приступити до звільнення потерпілого від струмопровідних частин, не доторкаючись при цьому до потерпілого. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, потрібно запобігти можливості його травмування при падінні. При звільненні людини від напруги до 1000 В можна скористатися канатом, палицею, дошкою та іншим сухим предметом, не проводять струм. Можна відтягнути потерпілого за сухий одяг. При відтягування за ноги не слід торкатися взуття чи одягу потерпілого без ізоляції своїх рук, так як взуття та одяг можуть бути сирими і проводити електричний струм. Для ізоляції рук краще всього скористатися діелектричними рукавичками, а при їх відсутності - обмотати руку будь-якою сухою матерією. Рекомендується при цьому діяти однією рукою.
Від струмоведучих частин напругою понад 1000 В потерпілого потрібно звільняти за допомогою штанги або ізолюючих кліщів, розрахованих на відповідну напругу, надівши при цьому діелектричні рукавички і боти. Слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо провід лежить на землі. Якщо не можна швидко вимкнути живлення лінії електропередачі, потрібно замкнути дроти накоротко, накинь-сів на них гнучкий провід достатнього перетину, один кінець якого попередньо заземлити (приєднати до металічних опорах, заземлювального спуску та ін.) Якщо потерпілий торкається одного проводу, то часто достатньо заземлити тільки цей провід.
Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від його стану. Якщо він у свідомості, потрібно забезпечити йому на деякий час повний спокій, не дозволяючи йому рухатися до прибуття лікаря.
Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно, але прощупується пульс, треба відразу ж робити штучне дихання за способом «з рота в рот» чи «з рота в ніс».
При відсутності дихання і пульсу, розширених зіницях і наростаючою синюшності шкіри і слизових оболонок потрібно робити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Надавати допомогу потрібно до прибуття лікаря, оскільки відомо багато випадків, коли штучне дихання і масаж серця, що проводяться безперервно протягом 3 ... 4 год, повертали потерпілих до життя.