38. Категорії приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровід-них частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.

39. Засоби захисту вiд дiї електричного струму (у тому числі технічні).

Заходи захисту від електроструму забезпечують недоступність струмопровідних частин для випадкового дотику шляхом ізоляції та загороджування; пониженою напругою; заземленням та зануленням електроустановок ; автоматичним відключенням ; індивідуальним захистом і ін.

Занижену напругу використовують при користуванні ручними машинами, та переносними ліхтарями, коли працюючий має тривалий контакт з корпусом цього обладнання.

Занижена напруга використовується в приміщеннях з підвищеною небезпечністю або особливо небезпечних для місцевого освітлення, а також для загального освітлення при розміщенні світильників на висоті менше 2.5м від підлоги.

Струми пониженої напруги використовують в електрозварювальних пристроях. Для забезпечення безпеки в ручних машинах з електроприводом інколи використовуються струми підвищеної частоти (200-2000Гц).

Захисними засобами називають прилади, апарати і переносні приспособлення, які мають своєю цілю захист персоналу, який працює біля електроустановок, від ураження електрич-ним струмом, електричною дугою і т.п.

Ізолюючі захисні засоби поділяються на основні і допоміжні.

До основних ізолюючих засобів відносяться такі,які надійно витримують робочу напругу електроустановки, і з їх допомогою людина може торкатись струмоведучих частин, які зна-ходяться під напругою.

До основних засобів, що використовуються при обслуговуванні електроустановок напру-гою вище 1000В, відносяться оперативні і вимірювальні штанги, ізолюючі та струмовимі-рювальні кліщі, вказівники напруги, ізолюючі пристрої і приспособи для ремонтних робіт. При обслуговуванні установок напругою до 1000В основними засобами вважаються опера-тивні штанги і кліщі, діелектричні перчатки, інструмент з ізольованими ручками і вказівни-ки напруги.

Додаткові засоби самі по собі не можуть забезпечити безпечність і використовуються тіль-ки як доповнюючі до основних.

При обслуговуванні електроустановок напругою вищою за 1000В додатковими засобами вважаються діелектричні перчатки, діелектричні боти, діелектричні коврики і ізолюючі під-ставки на фарфорових ізоляторах. Для установок напругою до 1000В додатковими засобами являються галоші, діелектричні гумові коврики та ізолюючі підставки.