- •Законодавство України про охорону праці
- •2. Основні нормативні документи в галузі охорони праці.
- •Права громадян на охорону праці
- •Мета, структура дисципліни «охорона праці».
- •Що є предметом вивчення дисципліни «охорона праці»?
- •На досягненнях яких наук базується дисципліна «охорона праці»?
- •7.Управління оп на виробництві..
- •Небезпеки, їх класифiкацiя..
- •Права громадян на пільги та компенсації за роботу в важких і шкідливих умовах праці.
- •Вiдшкодування власником шкоди, заподiяної працiвниковi в результатi нещасного випадку.
- •Шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
- •Умови праці, параметри, по вони визначаються.
- •Організаційні принципи охорони праці на виробництві.
- •Відповідальність за стан охорони праці на виробництві.
- •15. Органи державного нагляду, за станом безпеки на підприємствах.
- •Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.
- •17. Державний нагляд за станом охорони праці.
- •18. Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Інструктажі з питань охорони праці, терміни їх проведення.
- •Відповідальність за порушення вимог безпеки на виробництві
- •Фінансування заходів з охорони праці на виробництві
- •Що є предметом вивчення виробничої санітарії?
- •Основні характеристики шкідливих речовин (загазованість)?
- •Вплив газоподібних речовин на здоров’я людини. Засоби захисту.
- •Виробничий пил. Основні характеристики запиленості
- •Основні характеристики і небезпеки запиленості виробничого середовища.
- •Вплив пилу на організм людини. Засоби захисту від запиленості.
- •Заходи та засоби попередження запиленості виробничого середовища.
- •Нормування I методи визначення запиленостi повiтря.
- •Метеорологічні умови робочої зони, їх гігієнічне нормування
- •Вплив температури повiтря на органiзм людини.
- •Вплив вологостi повiтря на органiзм людини.
- •Заходи і засоби нормалізації метеорологічних умов робочої зони.
- •Дiя електричного струму на органiзм людини.
- •Умови, за яких людина може потрапити під вплив електричного струму
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електрострумом.
- •37.Причини електротравматизму
- •38. Категорії приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •39. Засоби захисту вiд дiї електричного струму (у тому числі технічні).
- •40.Вплив електричного струму на організм людини. Надання першої долікарняної допомоги.
- •41.Небезпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •42.Реєстрація і випробування вантажопідйомних машин.
- •43. Засоби безпеки експлуатації вантажопідйомних машин
- •44.Небезпеки при експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •45. Небезпеки при експлуатації балонів
- •46.Умови безпечного використання балонів
- •47.Небезпеки при експлуатації парових I водогрійних котлів
- •48.Безпечна експлуатація парових I водогрійних котлів
- •49.Безпечна експлуатація посудин, які працюють під тиском
- •50.Засоби безпечної експлуатації балонів
- •51. Безпечна експлуатація компресорів.
- •52.Види освітлення, їх нормування.
- •53.Системи штучного освітлення, вимоги нормативних документів щодо їх використання
- •54.Нормування I контроль освiтлення
- •55. Загальні відомості про горіння
- •56. Пожежна характеристики речовин I матерiалiв.
- •57. Категорії приміщень за вибухопожежоною небезпекою (а, б, …)
- •58. Вогнестійкість будівельних конструкцій, шляхи її підвищення
- •59. Державний пожежний нагляд, обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •60. Вогнестiйкiсть будiвельних конструкцiй.
- •61. Засоби пожежної сигналiзацiї.
- •62. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •63. Принцип дії, будова, область застосування вогнегасника охп.
- •64. Принцип дії, будова, область застосування порошкових вогнегасників
- •65. Параметри, які характеризують шум.
- •66. Вплив шуму на органiзм людини.
- •67. Засоби захисту від шуму.
- •68. Ультразвук I його вплив на органiзм людини.
- •69. Вібрація , її параметри, вплив на організм .Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •70. Засоби захисту вiд впливу вiбрацiї на органiзм людини.
- •71. Параметри, якi характеризують вiбрацiю.
- •72. Інфрачервоне випромінювання, його вплив на здоров’я людини.
Вплив пилу на організм людини. Засоби захисту від запиленості.
За характером дії на організм людини пил поділяється на подразнюючий і токсичний. До подразнюючого належить мінеральний (вугільний, наждаковий, кварцовий тощо), металевий (чавунний, сталевий, цинковий та ін.) і деревний пил.
Проникаючи в легені і лімфатичні залози, він спричинює захворювання - пневмоконіоз, силікоз. Може проявлятися механічна дія пилу у вигляді шкірних гноячкових захворювань і подразнення слизових оболонок очей - кон'юнктивіт.
Токсичний пил (ртуті, миш'яку, свинцю та ін.), розчиняючись у біологічному середовищі, діє як введена в організм отрута і завдає величезної шкоди здоров'ю.
Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є: гігієнічне нормування їх вмісту у виробничій зоні і на робочому місці,а також різні методи очищення газових викидів (адсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне,вторинне та третинне очищення).
Потрібно,щоб на належному рівні була забезпечена робота колективних (наприклад, вентиляція) та індивідуальних засобів захисту людей.
Заходи та засоби попередження запиленості виробничого середовища.
Контроль повітряного середовища виробничих приміщень автоматичними сигналізаторами довибухових концентрацій найбільш прогресивний. Автоматичні сигналізатори можуть бути самостійними або входити до складу системи захисту. Вітчизняна промисловість випускає ряд сигналізаторів, які фіксують і сигналізують про наявність концентрацій 5 - 50% від нижньої концентраційної межі поширення полум'я. До них відносяться сигналізатори у вибухозахищеному виконанні СТХ-3, СТХ-7 що сигналізує про концентрації горючих речовин у повітрі з високою температурою (область температур 25 - 200 С), ЩИТ-1 (93 речовини), ЩИТ -2 (91 речовину), полум'яно-іонізаційний СДК-3контролюючий вміст органічних, в тому числі хлор-органічних домішок з нормованим часом запізнювання - 4с, 5 с і 20 с та інші сигналізатори.
Контроль повітряного середовища виробничих приміщень на вміст шкідливих речовин 1-го і 2-го класів небезпеки (з ГДК менше 0 1 та від 0 1 до 1 0 мг /м3 відповідно) доцільно виконувати безперервно з використанням стаціонарних газоаналізаторів автоматичного і напівавтоматичного дії.
Контроль за станом повітряного середовища виробничих приміщень на хімічних заводах грунтується на високочутливих, виборчих і точних методах визначення токсичних речовин. У повітрі робочих приміщень можуть виявитися суміші різних шкідливих речовин, що знаходяться в апараті трубопроводах. Слід мати на увазі, що проміжні продукти часто бувають більш шкідливими для людини, ніж вихідні і кінцеві, а деякі хімічні речовини підсилюють шкідливий вплив інших.
Для контролю за станом повітряного середовища виробничих приміщень повинні бути встановлені газоаналізатори з автоматичною сігналізацією, заблоковані з аварійною вентиляцією.
Для контролю за станом повітряного середовища виробничих приміщень повинні бути встановлені газоаналізатори на аміак.
Нормування I методи визначення запиленостi повiтря.
Запиленість повітря можна визначити гравіметричним (ваговим), лічильним (мікроскопічним), фотометричним та деякими іншими методами.
Видалення пилу з повітря може бути здійснено різними способами: аспіраційним, що ґрунтується на просмоктуванні повітря через фільтр; седиментаційним, що базується на процесі природ-нього осідання пилу на скляні пластинки або банки з подальшим підрахунком маси пилу, що осів на їм поверхні; за допомогою електроосадження, принцип якого полягає в тому, що створюється електричне поле великої напруги, в якому пилові частинки електризуються і притягуються до електродів.
При проектуванні виробничих будівель, технологічних процесів, устаткування необхідно ставити вимоги до санітарного обмеження вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони регламентується значенням гранично допустимих концентрацій (ГДК), мг/м3.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це концентрації, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи у віддалений термін життя нинішнього і наступного поколінь. За ступенем дії на організм шкідливі речовини відповідно до ГОСТу 12.1.007-88 поділяються на 4 класи небезпеки:
І клас - надзвичайно небезпечні;П клас - високонебезпечні;III клас - помірно небезпечні;IV клас - малонебезпечні.
ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони є обов'язковими санітарними нормативами для використання при проектуванні технологічних процесів і вентиляції. ГДК установлюються на підставі даних медико-біологічних досліджень, що проводяться на тваринах. Для низьколетких, але активно проникаючих крізь шкіру шкідливих речовин мають встановлюватися тести експозиції.