
- •Законодавство України про охорону праці
- •2. Основні нормативні документи в галузі охорони праці.
- •Права громадян на охорону праці
- •Мета, структура дисципліни «охорона праці».
- •Що є предметом вивчення дисципліни «охорона праці»?
- •На досягненнях яких наук базується дисципліна «охорона праці»?
- •7.Управління оп на виробництві..
- •Небезпеки, їх класифiкацiя..
- •Права громадян на пільги та компенсації за роботу в важких і шкідливих умовах праці.
- •Вiдшкодування власником шкоди, заподiяної працiвниковi в результатi нещасного випадку.
- •Шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
- •Умови праці, параметри, по вони визначаються.
- •Організаційні принципи охорони праці на виробництві.
- •Відповідальність за стан охорони праці на виробництві.
- •15. Органи державного нагляду, за станом безпеки на підприємствах.
- •Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.
- •17. Державний нагляд за станом охорони праці.
- •18. Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Інструктажі з питань охорони праці, терміни їх проведення.
- •Відповідальність за порушення вимог безпеки на виробництві
- •Фінансування заходів з охорони праці на виробництві
- •Що є предметом вивчення виробничої санітарії?
- •Основні характеристики шкідливих речовин (загазованість)?
- •Вплив газоподібних речовин на здоров’я людини. Засоби захисту.
- •Виробничий пил. Основні характеристики запиленості
- •Основні характеристики і небезпеки запиленості виробничого середовища.
- •Вплив пилу на організм людини. Засоби захисту від запиленості.
- •Заходи та засоби попередження запиленості виробничого середовища.
- •Нормування I методи визначення запиленостi повiтря.
- •Метеорологічні умови робочої зони, їх гігієнічне нормування
- •Вплив температури повiтря на органiзм людини.
- •Вплив вологостi повiтря на органiзм людини.
- •Заходи і засоби нормалізації метеорологічних умов робочої зони.
- •Дiя електричного струму на органiзм людини.
- •Умови, за яких людина може потрапити під вплив електричного струму
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електрострумом.
- •37.Причини електротравматизму
- •38. Категорії приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •39. Засоби захисту вiд дiї електричного струму (у тому числі технічні).
- •40.Вплив електричного струму на організм людини. Надання першої долікарняної допомоги.
- •41.Небезпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •42.Реєстрація і випробування вантажопідйомних машин.
- •43. Засоби безпеки експлуатації вантажопідйомних машин
- •44.Небезпеки при експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •45. Небезпеки при експлуатації балонів
- •46.Умови безпечного використання балонів
- •47.Небезпеки при експлуатації парових I водогрійних котлів
- •48.Безпечна експлуатація парових I водогрійних котлів
- •49.Безпечна експлуатація посудин, які працюють під тиском
- •50.Засоби безпечної експлуатації балонів
- •51. Безпечна експлуатація компресорів.
- •52.Види освітлення, їх нормування.
- •53.Системи штучного освітлення, вимоги нормативних документів щодо їх використання
- •54.Нормування I контроль освiтлення
- •55. Загальні відомості про горіння
- •56. Пожежна характеристики речовин I матерiалiв.
- •57. Категорії приміщень за вибухопожежоною небезпекою (а, б, …)
- •58. Вогнестійкість будівельних конструкцій, шляхи її підвищення
- •59. Державний пожежний нагляд, обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •60. Вогнестiйкiсть будiвельних конструкцiй.
- •61. Засоби пожежної сигналiзацiї.
- •62. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •63. Принцип дії, будова, область застосування вогнегасника охп.
- •64. Принцип дії, будова, область застосування порошкових вогнегасників
- •65. Параметри, які характеризують шум.
- •66. Вплив шуму на органiзм людини.
- •67. Засоби захисту від шуму.
- •68. Ультразвук I його вплив на органiзм людини.
- •69. Вібрація , її параметри, вплив на організм .Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •70. Засоби захисту вiд впливу вiбрацiї на органiзм людини.
- •71. Параметри, якi характеризують вiбрацiю.
- •72. Інфрачервоне випромінювання, його вплив на здоров’я людини.
Що є предметом вивчення виробничої санітарії?
Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
• дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
• забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.
Технічні заходи передбачають:
• систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
• розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
• забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
• улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
• забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Таким чином, запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.
Основні характеристики шкідливих речовин (загазованість)?
В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застосування в діяльності людини. Серед інгредієнтів забруднення повітряного середовища (шкідливі речовини) – тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів (твердих, рідких) чи газоподібному вигляді.
Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров’я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях.
Крім прямої дії на здоров’я людини забруднюючі атмосферу речовини впливають негативно на навколишнє середовище: рослинний і тваринний світ, водне середовище, ґрунт, будівельні конструкції, техніку і технології. Це приводить як до прямих вторинних дій шкідливих речовин на людину (наприклад, через харчові ланцюжки), так і до великих економічних втрат (зниження врожайності сільгосппродукції і тваринництва, корозія матеріалів, порушення у технологічних процесах, збільшення браку продукції, що випускається, і т. ін.).
В даний час усі міста світу щорічно викидають в атмосферу близько 1 млрд. т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100–120 млн. т золи і 60 млн. т сірчистого газу.
Найбільш шкідливими для навколишнього середовища і, зокрема повітря, є енергетичні установки, авіаційний і автомобільний транспорт, металургійне виробництво, виробництво будівельних матеріалів, хімічні підприємства. Значні промислові викиди і викиди автомобільного й іншого транспорту приводять до зміни клімату великих міст.
Вплив газоподібних речовин на здоров’я людини. Засоби захисту.
Забруднюючі атмосферу шкідливі речовини при контакті з організмом можуть викликати різні захворювання, професійні і гострі отруєння (у тому числі зі смертельним наслідком). Шкідливі речовини проникають в організм людини головним чином через дихальнішляхи, а також через шкіру і шлунково-кишковий тракт. Ефект токсичної дії різних речовин залежить від кількості речовини, що потрапила в організм, їх фізико1хімічних властивостей, тривалості надходження. Особливе значення має хімізм взаємодії даної речовини з біологічними середовищами (кров’ю, ферментами). Отруйні дії залежат від шляхів надходження і виведення, розподілу в організмі, від статі людини, віку, індивідуальної сприйнятливості й інших супутніх факторів. Загальний токсичний вплив у залежності від виду речовини може виклакати різні дії: нервовопаралітичну (бронхоспазм, ядуха,судома, параліч), загально токсичну (набряк мозку, параліч, судоми),задушливу (токсичний набряк легенів), дратівливу (подразнення слизових оболонок), психотичну (порушення психічної активності, свідомості), шкіряно1резорбтивну (місцеві запалення).
По ступеню впливу на організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи небезпеки:1. надзвичайно небезпечні, що мають ГДКрз менш 0,1 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація в повітрі менш 500мг/м3);2. високо небезпечні – ГДКрз= 0,1 ÷ 1,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 500–5000 мг/м3);3. помірковано небезпечні – ГДКрз = 0,1 ÷ 10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 5000 ÷ 50000 мг/м3); 4. мало небезпечні – ГДКрз> 10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі > 50000 мг/м3).
Попередження професійних отруєнь та захворювань забезпечується комплексом заходів і засобів захисту працюючих. Такі заходи та засоби поділяються на профілактичні, архітектурно-планувальні, організаційні, технічні колективні та індивідуальні.
Профілактика професійних отруєнь зводиться насамперед, до запобігання впливу шкідливих речовин на організм людини в результаті розробки нешкідливих технологічних процесів, заміни, по можливості, використовуваних шкідливих речовин менш шкідливими.
Архітектурно-планувальні рішення. Приміщення з особливо шкідливим виробництвом розташовують ізольовано від інших виробничих приміщень; при плануванні виробничих площ підприємства враховується переважний напрямок вітру.
До організаційних заходів відносяться: обов'язкові інструктажі з безпеки праці, попередній і періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування, введення скороченого робочого дня, додаткової відпустки.
У комплекс колективних технічних засобів захисту входять: герметизація устаткування; дистанційне керування процесами, їх автоматизація. У випадку, якщо організаційні заходи і колективні засоби захисту не дозволяють досягти допустимих концентрацій (ГДК) у повітрі виробничих приміщень, застосовують індивідуальні засоби захисту, систематичний контроль за складом повітря робочої зони.
Як засоби індивідуального захисту органів дихання застосовують респіратори; фільтруючі або ізолюючі протигази.