
- •1. Дії при тепловому чи сонячному ударі
- •2. Організація кабінету охорони здоров’я в навчальному закладі
- •3. 39 Режим роботи учнів ти вимоги до розташування робочих місць з пк.
- •4. 37 Протипожежний режим у школі.
- •5. Безпека при організації суспільно корисної праці учнів
- •6. Безпека при проведенні новорічного вечора у навчальному закладі
- •7. В яких випадках приймається рішення про закриття навчального закладу
- •8. Вивчення питань з охорони праці в закладах освіти
- •9. Види інструктажів з техніки безпеки при організації навчальної діяльності учнів
- •10. Види інструктажів, що використовуються під час навчально-виховного процесу
- •11. Вимоги до організації позакласних масових заходів
- •12. Вимоги до перенесення та пересування вантажів учнями
- •13. Вимоги щодо улаштування шкільних меблів у навчальних приміщеннях
- •14. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •15. Дії працівника школи під час виявлення пожежі
- •16. Забезпечення безпеки при проведенні дискотеки
- •17. Загальні правила улаштування загальноосвітніх шкіл
- •18. Законодавство з охорони праці
- •19. Законодавча база з охорони праці
- •20. Керівництво охороною праці в навчальному закладі
- •21. Колективна угода та розподіл у ній «Охорони праці»
- •22. Методика вимірювання вологості повітря у навчальному приміщені
- •23. Навчання та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •24. Нагляд та контроль за охороною праці
- •25. Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
- •26. Організація купання учнів у водоймі
- •27. Організація навчально-виховного процесу
- •28. Освітленість навчальних приміщень та вимоги до неї
- •29. Основні завдання системи управління охороною праці
- •30. Основні причини виникнення пожеж на об’єктах освіти
- •32. Підготовка закладу освіти до навчального року
- •33. План евакуації учнів на випадок пожежі
- •34. Планування роботи служби охорони праці в навчальному закладі
- •35. Порядок дій працівників навчального закладу у випадку виникнення пожежі
- •36. Правила організації та заходи безпеки під час туристичних походів
- •38. Професійні захворювання працівників освіти
- •40. Робота служби охорони праці в навчальних закладах
- •41. Робота учнів на пришкільних ділянках
- •42. Розслідування нещасних випадків в системі освіти
- •43. Розслідування нещасних випадків з працівником школи
- •44. Розслідування нещасного випадку з учнем під час навчально-виховного процесу
- •45. 47. Система кондиціонування повітря у навчальних приміщеннях
- •46. Система охороною праці в освіті
- •48. Структура та зміст охорони праці в закладах освіти
- •49. Температурний режим у навчальних приміщеннях
- •50. Типи вогнегасників, які використовуються в закладах освіти
- •51. Умови виробничого середовища в закладах освіти
- •52. Як убезпечити себе під час грози від ураження
22. Методика вимірювання вологості повітря у навчальному приміщені
Аспіраційний психрометр. Прилад містить два термометри - сухий і зволожений; ціна поділки термометрів становить 0,2оС. Термометри розташовані у металевих трубках, з’єднаних далі в одну.
Резервуар одного з термометрів обмотаний батистом, що зволожується. При вимірюванні вологості психрометр встановлюють горизонтально і обдувають повітрям обидва термометри за допомогою вентилятора. З поверхні резервуару зволоженого термометра випаровується вода, що залежить від вологості навколишнього повітря. Максимальну пружність водяної пари Ер що відповідає температурі зволоженого термометра, та максимальну насиченість водяної пари Е, яка відповідає температурі сухого термометра, визначають у мм рт. ст. або паскалях за відповідними таблицями або за допомогою номограми.
Недоліком аспіраційного психрометра є те, що вентилятор захоплює повітря тільки на відстані кількох сантиметрів, що не дає змоги точно визначити вологість на певних ділянках. Крім того, величина психрометричного коефіцієнта А залежить від швидкості вентиляції, температури та типу психрометра. Залежність абсолютної похибки вимірювань вологості аспіраційним психрометром з ціною поділки 0,1оС від температури, згідно проведених досліджень, свідчить, що похибками можна знехтувати при температурах, що перевищують 10оС, тоді як зниження температури викликає істотне збільшення похибок. Волосяний гігрометр Дія приладу ґрунтується на здатності знежиреної волосини змінювати свою довжину зі зміною вологості. Водяна пара здатна конденсуватися в капілярних порах людської волосини. Збільшення вологості призводить до зменшення угнутості менісків води в порах, завдяки чому волосина видовжується. Видовження волосини відбувається пропорційно логарифму відносної вологості. Пучок таких волосин використовують в гігрографі - приладі для безперервного запису відносної вологості повітря
нші матеріали, що можуть бути застосовані як сенсори в гігрометрах - нейлон, бавовна, кишкова мембрана корови або свині. Перевагою волосяних гігрометрів є незалежність результатів вимірювань від температури - при зміні температури від мінус 30оС до +40оС величина похибки вимірювань знаходиться в інтервалі 1...3%. Волосяні гігрометри мають просту конструкцію та невисоку ціну. Недоліком волосяних гігрометрів є збільшення часового проміжку до реакції залежно від температури. Ще одним недоліком гігрометрів є явище гістерезису - якщо гігрометр зберігають протягом кількох днів у сухому приміщенні, результати вимірювання вологості можуть значно (до 15%) відрізнятися від тих, що отримані за допомогою гігрометра, який тримали в вологому приміщенні. Через це гігрометри такого типу потребують постійного калібрування. Ємнісний гігрометр. Основу приладу становить гігроскопічна полімерна плівка, з обох боків якої розташовані пористі металеві електроди (рис. 3.4 - а), що утворюють конденсатор ємністю близько 500 пФ. За поглинання плівкою молекул води об'єм плівки збільшується, відстань між електродами також збільшується, що приводить до зміни ємності конденсатора.
Ємнісний гігрометр застосовується для вимірювання відносної вологості. Перевагою приладу є його компактність (розміри приладу становлять 6 мм2), слабка залежність результатів вимірювань від зовнішньої температури, лінійність шкали в інтервалі 0...80% відносної вологості, швидкодія, малі значення гістерезису. Недоліком приладу є вплив зовнішніх забруднень на результати вимірювань. Гігрометри цього типу використовують в засобах автоматизованого контролю вологості повітря. Конденсаційний гігрометр. Один з методів оцінки абсолютної вологості ґрунтується на вимірюванні точки роси. Якщо пласку гладеньку поверхню охолоджувати, можна спостерігати конденсацію вологи на ній. Температура поверхні в цей момент дуже близька до тієї, при якій повітря стає насиченою водяною парою, тобто до точки роси. Залишається тільки точно виміряти цю температуру. Конденсаційний гігрометр складається з маленького дзеркала, на яке нанесено тонкий антикорозійний шар золота. Дзеркало охолоджується напівпровідниковим елементом і опромінюється фотодіодом. Коли поверхня дзеркала вкривається росою, вона починає розсіювати оптичне випромінювання. Вертикальна компонента розсіяного випромінювання реєструється фотодетектором, електричний сигнал з виходу якого підсилюється й подається на систему підігрівання дзеркала. Нагріте дзеркало знову може бути охолоджене, і процес вимірювань триває. Визначення температури дзеркала за допомогою термодетектора дає змогу оцінити абсолютну вологість повітря. Перевагою приладу є його висока чутливість, можливість вимірювання абсолютної вологості в широкому інтервалі температур (від мінус 80 до +100оС) з точністю близько 1оС. Недоліком приладу є викривлення результатів вимірювання при низьких температурах, необхідність контролювання якості поверхні дзеркала, складність конструкції, висока ціна.