16. Забезпечення безпеки при проведенні дискотеки

Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час проведення культурно-масових заходів (новорічні вечори, вечори відпочинку, дискотеки, концерти, кіносеанси тощо) є керівники закладів освіти.

Приміщення та поверхи, на яких проводиться масові заходи, повніші ма­ти не менше двох розосереджених виходів, які слід постійно утримувати у справному стані.

Перед початком кожного культурно-масового заходу керівник закладу освіти призначає осіб, відповідальних за пожежну безпеку. Вони повинні ре­тельно перевірити всі приміщення, евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявленні не­доліки мають бути усуненні до початку культурно-масового заходу.

На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах ос­віти необхідно забезпечити чергування працівників та учнів старших класів.

Під час проведення культурно-масового заходу з дітьми повинен невід­ступно бути черговий вчитель, класний керівник чи вихователь. Ці особи по­винні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки.

Культурно-масові заходи мають проводитися:

у будинках 1 і 2 ступенів вогнетривкості - в приміщеннях будь-якого повер­ху;

у будинках 3-5 ступенів вогнетривкості - тільки в приміщеннях першого поверху, при цьому захисні конструкції всередині приміщень мають бути оштукатурені або оброблені вогнезахисною сумішшю. Проведення культур­но-масових заходів у підвальних і цокольних приміщеннях не допускаються.

17. Загальні правила улаштування загальноосвітніх шкіл

Правила улаштування й утримання шкіл поширюються на всі загальноос­вітні школи: початкові, середні, вечірні й заочні, школи для молоді, що працює, школи з поглибленим вивченням деяких навчальних предметів, школи з про­довженим днем, школи-інтернати, спеціальні школи. Школи, розміщені у нети­пових будівлях, під час реконструкції й капітального ремонту необхідно посту­пово пристосовувати до вимог правил. Новоспоруджені будівлі загальноосвіт­ніх шкіл, будівлі після реконструкції або проведеного ремонту можуть бути допущені до експлуатації тільки з дозволу санітарно-епідеміологічної станції.

Школа повинна мати самостійну земельну ділянку, ізольовану і, як прави­ло, віддалену від транспортних магістралей, промислових, комунальних та ін­ших підприємств, які можуть бути джерелами шуму і забруднення повітря. Ґрунт на території ділянки повинен бути чистим і сухим. Земельні ділянки об­городжуються зеленими насадженнями, а прилеглі до вулиць і проїздів - огоро­жами заввишки 1,2 м. Площа озеленення ділянки становить 40 - 50%. На тери­торії ділянки виділяють зони: спортивну, зону відпочинку, навчально-дослід­ну й господарчу. Усі зони повинні мати зручний зв'язок з приміщеннями і між собою, зона відпочинку - зручний зв'язок зі спальним корпусом.

Спортивна зона повинна бути розміщена збоку спортивного залу, не дозволяється розміщувати її збоку вікон навчальних приміщень. Бігову доріжку влаштовують навколо футбольного поля, пряма доріжка, як правило, є части­ною колової. Ями для стрибків у висоту й довжину засипають піском, перемі­шаним з тирсою. Комбінований майданчик можна заасфальтувати (забетону­вати), футбольне поле повинно мати трав'яний покрив. Займатися на спортив­них майданчиках можна тільки в спортивному взутті й одязі. Діти повинні бути навчені правильно користуватися спортивним інвентарем і обладнанням. Фізкультурні майданчики потрібно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.

Зона відпочинку призначається для організації рухливих і тихих ігор, індивідуальних занять учнів на відкритому повітрі. Майданчики для рухливих ігор і відпочинку дітей під час перерв розміщують неподалік від виходів з бу­дівлі. Мають бути окремі майданчики для учнів 1 - 2, 3 - 4, 5 - 8 класів. Май­данчики для тихого відпочинку розміщують віддалік від спортивної зони і майданчиків для ігор. Метеорологічний і географічний майданчики потрібно розміщувати на відкритій місцевості на відстані не меншій як 35 м від будівлі школи і спортивних майданчиків.

Господарча зона розміщується з боку входу до виробничих приміщень їдальні й має окремий в'їзд з вулиці. У цій зоні розміщують господарчі будівлі (навіси для інвентарів, сміттєзбиральні тощо), а також гаражі для автомашин, тракторів та інших сільськогосподарських машин. Тут же може бути розміщена котельня і насосна з водонапірним баком. Сміттєзбиральні (баки, контейнери), що встановлюються на відстані не менш як 25 м від вікон і входу до їдальні на бетонованому майданчику під навісом, повинні мати кришки, які щільно закри­ваються.

Виїзди і входи на ділянку школи, проїзди, доріжки до господарських бу­дівель, а також до дворових вбиралень вкривають асфальтом, щебенем, бето­ном тощо. Підходи до будівлі школи не менше як за 100 м також повинні мати тверде покриття.

Будівлі шкіл повинні мати такі групи приміщень:

навчальні секції 1 - 4 класів;

навчальні секції 5-11 класів;

для трудового навчання;

навчально-спортивного і культурно-масового призначення;

для організації продовженого дня;

загально шкільного призначення: їдальня, бібліотека, адміністративно-гос­подарчі, медичного обслуговування та ін.

У школах-інтернатах, школах з подовженим днем і пришкільних інтерна­тах передбачаються секції спальних приміщень.

Будівля не повинна мати більше трьох поверхів. При розміщенні загаль­ноосвітніх навчальних закладів в раніше збудованих 4-5 поверхових будівлях четвертий і п'ятий поверхи відводять кабінетам, які несуть найменше навчальне навантаження.

Взаємне розміщення окремих груп приміщень має забезпечувати зручний функціональний зв'язок їх між собою і відповідними зонами ділянок, створюва­ні найкращі умови для організації навчально-виховного процесу. Навчальні приміщення відповідно до їх призначення поділяють на власне навчальні, нав­чально-виробничі та навчально-спортивні. Навчально-виробничі та навчально- спортивні приміщення треба розміщувати на першому поверсі у спеціальних блоках. Навчальні приміщення повинні бути ізольовані від приміщень, які є джерелами шуму й запахів (майстерень, спортивних і актових залів, харчового блоку та ін.). Класні кімнати, навчальні кабінети і лабораторії дозволяється розміщувати на будь-яких, крім підвальних і цокольних, поверхах будівлі.

Кабінети у будівлі школи рекомендується розміщувати переважно за ві­ковим принципом з вертикальними або горизонтальними зв'язками між кабінетами. У великих школах вертикальний зв'язок між кабінетами дає змогу розміс­тити в окремих блоках учнів 5 - 9 і 10 - 11 класів, створити спеціалізовані сек­ції, що об'єднують кабінети навчальних дисциплін природничо-математичного і гуманітарного циклів. Навчальні кабінети та інші приміщення загального при­значення можуть бути розміщені окремо або об'єднуватися в самостійний блок. Горизонтальні зв'язки між кабінетами забезпечуються у великих школах роз­міщенням учнів двох - трьох суміжних класів на одному поверсі (1-ий поверх -•1-5-6 класи, 2-ий поверх -7-9 класи, 3-ій поверх - 10 - 11 класи). На 1 поверсі розміщують приміщення, що використовуються всіма класами, і лабора­торію біології; на 2 поверсі - кабінети для 4-9 класів і на 3 поверсі - 10-11 класів. Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона вимагає роз­міщення кабінетів у межах 1-2 поверхів так, щоб перехід в кабінет не займав більше 2-х хвилин. Оптимальна кількість кабінетів - 2 - 4 на один предмет за­лежно від місткості школи. У невеликих школах можна організувати навчальні кабінети з двох - трьох дисциплін (історії й географії, літератури й мови, хімії і біології і т.д.). Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.

Приміщення для трудового навчання потрібно розміщувати ізольовано від інших навчальних приміщень (в окремих блоках, торцях будівель на першо­му поверсі) з улаштуванням звукоізолюючих стін і перекриттів. Дозволяється розміщувати навчальні майстерні у цокольному поверсі за наявності достатньо-і о природного освітлення, а також в окремій будівлі за умови обладнання гар­деробу і санітарних вузлів. Міжшкільні майстерні повинні мати самостійну ділянку.

Приміщення їдальні виділяють у спеціальний блок на 1 поверсі, вони ма­ють окремий вихід на господарчий двір і, в разі розміщення школи в кількох будівлях, - криті переходи у навчальні та житлові приміщення.

Кількість місць в актовому залі визначається з мінімального розрахунку 25% від загальної кількості учнів у масових школах і 50% - у школах-інтернатах.

У школах на 30 і більше класів, крім кабінету лікаря, передбачається ка­бінет зубного лікаря.