В икористання даних снр у макроекономічному аналізі та моделюванні

6.1. Аналітичні можливості системи національних рахунків

У світовій практиці СНР розглядають як балансовий метод комплексного аналізу економіки. Аналіз — завершальний етап будь-якої статистичної роботи. Розробка СНР супроводжується величезними затратами праці та коштів, тому без аналізу одержаної інформації ефект від цих затрат значно зменшується.

Наявність величезного обсягу взаємозв’язаної інформації, яку охарактеризовано в попередніх розділах, забезпечує комплексність аналізу, його глибину та багатогранність.

Метою аналізу СНР є характеристика найзагальніших закономірностей, взаємозв’язків і пропорцій в економічному розвитку країни, виявлення основних тенденцій розвитку економічних про­цесів, що відображаються на окремих рахунках, і всієї економіки в цілому.

У процесі досягнення цілей розв’язуються такі завдання:

1) виявляються пропорції і результати економічної діяльності в розрізі секторів і галузей економіки, окремих форм власності;

2) з’ясовується процес утворення, розподілу та перерозподілу доходів в економіці;

3) досліджуються процеси утворення та використання кінцевих доходів галузей і секторів;

4) розглядається роль іноземних джерел інвестування вітчизняної економіки;

5) аналізується кінцеве споживання в економіці;

6) виявляються джерела фінансування нагромадження національного майна;

7) аналізуються міжгалузеві зв’язки.

На основі системи макроекономічних показників СНР (валовий внутрішній продукт, валовий національний дохід, валовий прибуток, валове національне заощадження, валове нагромаджен­ня основного капіталу тощо) та їх співвідношень можна проаналізувати практично всі основні економічні процеси.

На рахунках відображаються результати різних видів діяльності: виробництво матеріальних благ; виробництво послуг (ринкових і неринкових, матеріальних і нематеріальних). Це визначає один з основних напрямків аналізу результатів економіки, а саме — аналіз структури ВВП щодо виробництва товарів і послуг, їх питомої ваги, а також щодо галузей і секторів економіки. Це дає змогу оцінювати структуру економіки, її результативність, виявляти внесок кожної галузі та сектору в її розвиток. На основі вивчення галузевої структури визначають характер розвитку економіки країни (індустріальний, аграрно-індустріальний, аграрний), фактори зростання макроекономічних результатів і рівень впливу екстенсивних та інтенсивних факторів.

На рахунках відображаються всі стадії циклу відтворення: виробництво, розподіл, перерозподіл доходів, їх кінцеве використання на споживання чи нагромадження (заощадження). Це забезпечує аналіз основних співвідношень та пропорцій — між виробництвом товарів і виробництвом послуг; виробництвом і споживанням; споживанням і заощадженням; споживанням виробничим і невиробничим; між первинними, вторинними та наявними доходами тощо.

СНР висвітлює роль фінансово-кредитного механізму в розподілі та перерозподілі доходів, формуванні кінцевих доходів, а також вплив податкового навантаження на кінцеві доходи, роль зовнішньоекономічної діяльності в економіці та формуванні доходів.

Запровадження в майбутньому рахунка переоцінки уможливить вивчення всіх явищ та процесів, що їх у СНР відображають у динаміці (у порівнянних цінах), з’ясування впливу інформації на обсяг та співвідношення показників, структуру економічних результатів.

Аналіз окремих рахунків також забезпечує корисну інформацію для органів управління виробництвом на різних рівнях.

Рахунок виробництва дає змогу проаналізувати обсяг валового випуску, його структуру, частку в ньому проміжного споживання та валової доданої вартості для оцінки затрат живої уречевленої праці на виробництво продукції галузі, сектору, країни в цілому, а також на виробництво різного роду послуг. Рахунок виробництва дає також можливість аналізу обсягу та структури валового випуску за кількома напрямками, зокрема визначити як співвідношення частки продуктів і матеріальних послуг та частки нематеріальних послуг у загальному обсязі валового випуску всієї економіки, так і співвідношення частки валового випуску окремих секторів та галузей у загальному валовому випуску продуктів та послуг.

Обчислимо ці показники за даними національних рахунків України за 1996 р. З даних табл. 6.1 можна зробити такі висновки.

Найвагоміша частка у валовому випуску належить промисловості — 44,2 %, на другому місці сільське господарство — 15,2 %, на третьому будівництво — 5,6 %.

За такими напрямками і аналізують обсяг, структуру проміжного споживання та валової доданої вартості.

У 1996 р. частка проміжного споживання становила 59,0 %, а валової доданої вартості — 41,0 %. У структурі валової доданої вартості частка оплати праці була більшою, ніж валовий прибуток. Податки становили 4,8 % від валового випуску.

Таблиця 6.1