58. Сукупний попит і сукупна пропозиція, їх урівноваження.

Сукупний попит показує реальний обєм нац вир-а який споживачі, підпр-а, уряд готові купити при будь-якому можл рівні цін.

Цінові факт сук попиту: ефект проц ставки, ефект багацтва, ефект імпортних закупівель.

Нецінов факт сук поп: зміни в спож витр ( зміна доброб спож, очікувань спож, податки, заборгов), зміни в інвестиц витр (проц ставки, пода-и з підпр), зміни в держ витр, зміни у витр на обєм чистого експорту (нац дох в зар кред, колив валют курсів).Сукупний попит містить чотири компоненти: видатки приватного сектора на споживання (С) та інвестиції (І), державні видатки на закупівлю товарів, оплату праці та послуг (Д)і чистий експорт (ЧК), який являє собою різницю між видатками іноземців на вітчизняні товари та послуги (експортом) та внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом):

СП = С + І+Д+ЧК

Сукупна пропозиція показує рівень реал обєму вир-а при будь-якому можл рівні цін.

Нецін факт сук пропоз: зміна цін на ресурси (наявн внутр рес, ціни на імпортні рес, панування на ринку), зміна прод вир-а, зміна правових норм (под-и з підприємства, субсидії, держ регулюв).

Залежність між сукупною пропозицією і рівнем цін – пряма: зі зростанням цін зростає і пропозиція. Точка перетину вертикальної кривої сукупної пропозиції (AS ) з кривою сукупного попиту (AD )  визначає рівень цін.

59. Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги.

Економічна рівновага досягається тоді, коли обмежені ресурси використовуються повністю і ефективно, а їхній розподіл по сферах і галузях економіки відповідає досягненню як стратегічних, так і тактичних соціально-економічних цілей країни.

Класична теорія - Адам Сміт, Давид Рікардо, Джеймс Мілль, Жан Батист Сей, Альфред Маршалл, Артур Пігу, Леон Вальрас, Вільфредо Парето. - ринковий механізм здатний автоматично забезпечувати повну зайнятість без державного втручання в економіку, повна зайнятість є нормою для економіки з ринковими відносинами. Вони визнають, що інколи на економіку можуть негативно впливати зовнішні фактори, такі як війни, політичні перевороти, засуха, біржові крахи тощо, які тимчасово виводять її зі стану повної зайнятості. Згідно з класичною теорією механізм ринкового саморегулювання економіки складається з декількох елементів. Перший – ситуація, коли величина сукупних витрат буде недостатньою для виробництва потенційного ВВП, є малоймовірна. Якщо навіть сукупні витрати за будь-яких обставин зменшаться порівняно з потенційною величиною, то досить швидко такі важелі ринкового регулювання, як ціна і зарплата примусять економічних суб'єктів збільшити сукупні витрати до потенційної величини. Неможливість виникнення в економіці дефіциту сукупних витрат спирається на закон Сея. Згідно з цим законом процес виробництва товарів створює доход, який дорівнює вартості вироблених товарів. Це означає, що процес виробництва є лише іншим виразом процесу їх споживання. Тому товарна пропозиція породжує адекватний собі попит. Необхідною умовою для досягнення відповідності між доходами і витратами в економіці є баланс між заощадженнями та інвестиціями. Згідно з класичною теорією ця умова забезпечується грошовим ринком через коливання процентної ставки під впливом попиту і пропозиції на цьому ринку. 

Кейнсіанська теорія - Джон Мейнард Кейнс - в основі якої лежить державне регулювання економіки. прихильники кейнсіанської теорії відстоюють думку, що ринковий механізм самостійно не може гарантувати досягнення в економіці повної зайнятості. Повна зайнятість за рахунок лише ринкових регуляторів – це не закономірність, а випадковість. При визначенні об'єктів державного впливу на економіку кейнсіанці виходять із того, що головною причиною падіння виробництва є недостатність сукупного попиту.Неокласичні теорії і моделі рівноваги складались по двох напрямах: часткової економічної рівноваги і загальної економічної рівноваги. Поява першого напряму пов’язана з працями французьких та англійських економістів рубежу 19-20 століть А.Курно, У.Джевонса, Ф.Еджуорта, А.Маршалла, а другого – з працями швейцарів М.Е.Вальраса, В.Парето та інших. Теорії часткової економічної рівноваги розглядали умови рівноваги конкретних ринків, виходячи із співвідношення попиту і пропозиції і формування ціни ринкової рівноваги. При цьому досліджувались такі явища, як еластичність попиту і пропозиції в залежності від ціни, ринкові періоди різної тривалості, в яких умови досягнення часткової економічної рівноваги різні. В цілому дані теорії розглядають рівновагу з позицій мікроекономіки.Мікроекономічний підхід характерний і для теорій загальної економічної рівноваги, хоча вони розглядають умови рівноваги всієї економічної системи. Саме в рамках даних теорій було сформовано уявлення про структуру економічної системи та її суб’єкти (підприємства і домашні господарства), економічний кругообіг як потоки продукту, ресурсів і доходів між ринковими суб’єктами, що опосередковуються ринками ресурсів і товарів та послуг.

Першою теорією загальної економічної рівноваги стала концепція М.Е.Вальраса, який на основі своєї теорії розробив абстрактну модель ринкової рівноваги. Ця математична модель відображає формування попиту і пропозиції по всій номенклатурі товарів; рівняння попиту і пропозиції на кожний товар будуються як функції цін усіх товарів. В результаті взаємодії між кількістю товарів та ії цінами у кінцевому рахунку попит і пропозиція вирівнюються. Центральне місце в сучасних неокласичних моделях макроекономічної рівноваги займають проблеми високих темпів економічного зростання, виходячи із наявних виробничих факторів та їх використання. Найбільш чітко це відображено у так званих виробничих функціях.

60.Валовий внутрішній (національний) продукт та інші макроекономічні показники.

ВВП –т вартість кінцевих товарів і послуг вироблених в межах нац терит певн країни за певн пер часу (рік) як нац так і інрзем рес.

ВНП – варт усіх кінц товар та послуг виробл націон факт вир-а як у межах своєї країни так і за її межами.

Методи розрахунку ВВП:

1. метод кінц викор (за сум сукуп видат) ВВПв=СВ+І+ДВ+ЧЕ; 2) розподільний (за сумою грош доходів) ВВПд=ЗП+Р+%+П+А+НПб (непрям подат на бізнес, акциз, мито). 3) виробничий (сума створ на всіх стад вир-а доданої варті)

61.Циклічність як форма руху ринкової економіки.

Економічні цикли – це послідовність піднесень і спад екон активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного вир-а від одного явища до іншого, який пост повтор. Економ цикли х-ся період зрост та пад ділової активності що виявл у невідпо-і сук попиту та сук пропоз. Етапи циклу: Пік – в екон спостер повна зайнят в-во прац на повну потужність, рівень цін має тенд-ю до підвищ, зрост ділов акт призупин. Спад – скороч вир-а і зайнятості, але ціни не зниж, ціни пад лише тоді коли спад тривалий і серйозний, тобто виник депрес. Депресія – х-я досягн найниж точки спаду і припин подальш спаду в-ва при збереж інших рис, властивих спаду. Пожвавлення – означ зрост вир-а і досягає межі з якої поч спад. Піднесення – перехід до виробництва яке перевищує доорид рівень супров зрост цін та доходів.

62. 63. Безробіття, його рівень та наслідки.

Безробіття – це такий стан на ринку праці, коли пропоз-я робочої сили перевищує попит на неї.

Причини безробіття: класичне – виник через надмірно високу заробітну плату. Кейнсіанське – вин через недост попит на товари та послуги (період спаду – скорочення). Структурне – виник через негнучкість ринку праці а саме через його нездатність швидко реагув на зміни у попиті на працю.

64.Інфляція: суть, причини, рівень.

Інфляція – це знецінення грошей спричинене диспропорціями в сусп вир-і і порушенням законів грошового обігу яке виявл у стійкому зрост цін на товари і послуги.

Причини: порушення пропорії сусп вир-а; надмірна емісія паперових грошей; дефіцит держ бюджету; мілітаризація економіки (зрост витр на армію); значне зростання внутр і зовн боргу держ; недоскон податков сист; монополізація вир-а; посилення інтернац-ї господ звязків. Помірна (до 10% на рік), галопуюча (до 100% на рік), гіперінфляція (більше 100% на рік)

65.Антиінфляційне регулювання економіки в розвинутих країнах. Інфляція в Україні в 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст.

Антиінф політика:

Зростання виробн і насичення ринку товарами; обмеження емісії грошей; скороч дефіц держ боргу; стимулюв нагром за інфл; ослаблення інфляційних очікувань.

Особл інф в Україні, причини інфл у 90-р., антиінфл заходи: обмеж емісії грошей; адмін метод обмеж темп зрост цін. Розвинулася інфляція попиту, повязана з надлишковою грошовою масою; дефіцит держбюд; збільшення витрат вир-а та інфл очікування; перехід Росії у 1993 р до торгівлі за світовими цінами; збільшення попиту на іноземну валюту; інфл стала самоіндукованою.

66.Податки: сутність, види, роль в макроекономічному регулюванні.

Податки – фін відносини між держ та платн подат-в з метою створ загальн централіз фонду громад коштів необх для викон держ своїх функцій у пор та на умовах визнач законод.

Функції: розподільча, фіскальна (кошти на реаліз сусп потреб), регулююча (вплив на діяльн платників податків)

За формою вилуч под: 1) прямі (вилуч у власн майна і одерж дох) 2) непрямі (у сфері реалізац або спож тов та послуг), особ приб под або под на дох фіз осіб; под на дох підпр; под на придб корпор; под на нерухом; под на землю; под на дод варт; акциз; мито.

67.Оподаткування в Україні.

68.Державний бюджет. Структура надходжень та видатків.

Державний бюджет – грошовий вираз кошторису доход та витр держ за певний період часу (рік).

Основні види доходів: податкові надходж, неподатк надх (дох від вл вир-а та ін ф ді-і)

Основні статті витрат: витр на спож в держ секторі, держ інвестиції, трансфери приватного сектору.

За станом б буває: дох=витр – збалансований, дох мен зм витр – дефіцитний, дох біл за витр – профіцитний.

69.Державний бюджет України на поточний рік.

70.Кредитно-грошове регулювання та кредитно-грошова політика держави.

Кредитно-грошов політ – політика направлена на управління грошов масою впли через неї на сук попит, рівень цін, курс нац валюти.

Основні інсрументи: операції на відкритому ринку(куп-прод держ цін пап); облікова ставка(центр банк надає кред комерц банкам); норма регулювання(відсот який вист центр банк, це резерв комерц банку у центр б ком позика 100 000 у резерв, у рез цен б залиш 20 000 і не має права їми розпоряд.

Моделі грошової політики: Монетариський підх та кейнсіанський.

71.Макроекономічне регулювання в Україні.

72.Міжнародний поділ праці та фактори, що його визначають. Світове господарство.

МПП – спеціалізація країн на вироб певн видів товарів, відпов до їхніх приро-клімат, історич та економ умов.

Форми МПП: загальний поділ праці(галуз спеціалізац); частков пп (спец у вир готових виробів); одиничний пп (подет спеціал).

Світове господарство – внутрішньосеперчива єдність нац економ повяз міжнар под праці, торг-вир, фін та наук-техн звязку.

73.Форми міжнародних економічних відносин:

Світова торгівля, міжнар рух капіталів, міжнар вал-фін віднос; міграція робочої сили. Міжнар підпр та наук-техн с-во.

74.Міжнародна торгівля. Світова ціна. Протекціонізм і лібералізм у міжнародній торгівлі. Світова організація торгівлі (СОТ). Україна як член СОТ.

Світовими цінами вважаються: реальні ціни крупних експортних або імпортних операцій, що здійснюються на провідних (основних) ринках даного вигляду сировини, продукції, товарів; ціни, визнані на певний період часу організаціями, що відають міжнародною торгівлею; ціни операцій, що носять регулярний характер на світовому товарному ринку; середні значення цін на один і той же вигляд сировини, продукції, товарів, розраховані по операціях ринків різних країн.

Формування світової ціни проходить в три етапи. Перший – від виробника на ринок. На цьому етапі рівень ціни залежить від чинників виробництва (витрати, прибуток). На другому етапі відбувається обертання на ринку, і тут на рівень цін впливають співвідношення пропозиції і попиту, об'єми постачань, індивідуальні ціни пропозиції, еластичність попиту. На третьому етапі – від ринку до споживача рівень цін залежить від умов укладених операцій і постачань.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн. З іншого боку, міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу. При цьому зовнішня торгівля окремих країн виступає складовою міжнародної торгівлі.

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торговельні обміни відбувалися настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після Другої світової війни. 

 найважливішими функціями СОТ є:

контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.