
- •1. Поняття господарського права як галузі принц та як галузі правової науки.
- •2. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання іншими видами відносин.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •4. Класифікація суб'єктів господарських правовідносин.
- •5. Методи господарського права.
- •6. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •7. Напрями вдосконалення господарського законодавства.
- •8. Поняття та ознаки підприємництва.
- •9. Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •10. Некомерційне господарювання: поняття, ознаки, організаційно-правові форми здійснення.
- •11. Організація та управління господарською діяльністю.
- •12. Державна політика у сфері господарювання.
- •Глава 2
- •13. Методи державного регулювання економіки.
- •14. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •15. Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.
- •16. Загальні засади створення суб'єктів господарювання.
- •17. Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •18. Загальні засади припинення діяльності суб'єктів господарювання.
- •19. Поняття та ознаки суб'єктів господарського права.
- •20. Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання.
- •21. Організаційна структура та управління підприємством.
- •22. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •23. Правове становище державних комерційних підприємств.
- •24. Правове становище казенних підприємств.
- •25. Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •26. Правовий статус громадянина-підприємця.
- •27. Правове становище приватного підприємства.
- •28. Правове становище виробничого кооперативу.
- •29. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •30. Поняття та класифікація господарських товариств.
- •31. Органи управління господарським товариством, їх компетенція.
- •32. Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •33. Правове становище акціонерних товариств.
- •34. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Глава 2. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •35. Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.
- •36. Правове становище командитного товариства.
- •37. Правове становище повного товариства.
- •38. Поняття об'єднання підприємств, їх класифікація.
- •39. Функції та компетенція об'єднання підприємств.
- •40. Управління об’єднанням підприємств.
- •41. Правове становище господарських об'єднань.
- •42. Правове становище холдингових компаній.
- •43. Правовий режим майна суб'єктів господарювання.
- •44. Види майна та джерела формування майна суб'єктів господарювання.
- •45. Склад майна, що використовується у сфері господарювання.
- •46. Похідні від права власності правові титули майна суб'єктів господарювання.
- •47. Право оперативного управління.
- •48. Право господарського відання.
- •49. Право державної власності: поняття, зміст, правові форми реалізації.
- •50. Правові засади приватизації державного та комунального майна,
- •2. Суб'єкти та об'єкти приватизації.
- •3. Приватизаційний процес та способи приватизації.
- •4. Угоди приватизації.
- •51. Поняття, ознаки корпоративних прав та загальні засади здійснення.
- •52. Управління корпоративними правами.
- •IV. Механізм забезпечення захисту інтересів держав
- •V. Контроль та оцінка ефективності управління корпоративними правами держави
- •53. Поняття та види цінних паперів за законодавством україни
- •54. Державне регулювання ринку цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •55. Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.
- •56. Учасники провадження у справі про банкрутство.
- •57. Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.
- •58. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •59. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •60. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •61. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •62. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •63. Черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві,
- •Стаття 45. Черговість задоволення вимог кредиторів
- •64. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •71. Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •72. Поняття економічної конкуренції та монополізму.
- •73. Правові засади діяльності антимонопольного комітету україни.
- •74. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви
- •75. Недобросовісна конкуренція: поняття, види, відповідальність.
- •76. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевою самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю: поняття, прояви.
- •77. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
- •78. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •79. Поняття та види порушень у сфері економічної конкуренції.
- •80. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •81. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань.
- •82. Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов'язань.
- •83. Забезпечення належного виконання господарських зобов'язань.
- •84. Припинення господарських зобов'язань.
- •85. Поняття та ознаки, функції господарського договору.
- •1. Поняття та ознаки господарського договору
- •86. Класифікація господарських договорів. Класифікація господарських договорів
- •87. Зміст господарського договору.
- •Зміст господарського договору
- •88. Форма господарського договору.
- •89. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •90. Правове регулювання оренди у сфері господарювання.
- •91. Правове регулювання лізингу у сфері господарювання.
- •92. Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх правового статусу.
- •93. Правове становище товарної біржі.
- •94. Правове становище фондової біржі.
- •95. Поняття та види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
- •96. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб'єкти.
- •97. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •98. Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •99. Спеціальні (вільні) економічні зони.
74. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
Поряд із зазначеними нормами є спеціальні умови щодо встановлення монопольного (домінуючого) становища кожного з кількох суб'єктів господарювання.
Згідно з частиною четвертою цієї статті вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.
Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:
сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків ,
і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої статті 12.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причини;
обумовлення укладання угод прийняттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;
часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;
створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.
Тобто відповідно до законодавства України сама по собі наявність у суб'єкта господарювання монопольного становища не є протиправною. Такими є дії чи бездіяльність монополістів, які обмежують конкурентоспроможність інших учасників ринку, ущемляють їхні інтереси чи інтереси споживачів. Найчастіше зловживання монопольним становищем проявляється у вигляді завищення цін та зниження якості товарів та послуг.
Особливістю цього виду порушення законодавства про захист економічної конкуренції є здійснення суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку, таких дій, що були б неможливі в умовах ефективної конкуренції на ринку. Це, зокрема, отримання прибутку, зумовленого не ефективністю діяльності або високою продуктивністю, а неправомірним використанням свого домінуючого становища на ринку, або утримання чи посилення такого становища шляхом усунення з ринку конкурентів чи обмеження їхнього доступу на ринок.
Запобігання, виявлення та припинення зловживань монопольним (домінуючим) становищем є напрямом роботи Антимонопольного комітету України, що за сучасних умов забезпечує найбільший безпосередній соціально-економічний ефект.
Протягом 2007 року органами Комітету припинено 1774 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.