Тиждень проходження практики

Число, місяць

Зміст та опис виконаних робіт (склад агрегату, норма виробітку, сорт, (гібрид), культура тощо) з вказуванням особистої участі практиканта та результатів роботи

Відмітка про виконання

1-й

08.04.13

Проведення інструктажу з техніки безпеки, ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, встановленні на підприємстві.

До самостійної роботи техніка-лаборанта допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли:

- ввідний інструктаж;

- інструктаж з пожежної безпеки;

- первинний інструктаж на робочому місці;

інструктаж з електробезпеки на робочому місці.

Виконано

09.04.13

Ознайомлення з історією створення підприємства.

Виконано

10.04.13

Ознайомлення з основними напрямками діяльності підприємства, Статутом ТОВ “Агропродукт-Херсон”

Предметом діяльності Товариства є виробництво, заготівля, переробка, продаж, реалізація зерна та зерно продуктів, грануляція;

Виконано

11.04.13

Ознайомлення з організацією праці на підприємстві, виробничими функціональними обов'язками підприємства

Виконано

12.04.13

Вивчення технологічного процесу підприємства з випуску продукції.

ТОВ “Агропродукт-Херсон” займається процесом грануляції висівок пшеничних розсипних.

Виконано

2-й

15.04.13

Організація робочого місця. Правила утримання робочого місця Техніка — лаборанта. Згідно Інструкції ТОВ “Агропродукт-Херсон” № 25 по охороні праці для Техніка -лаборанта.

Перед початком роботи Технік-лаборант повинен:

- одягнути спецодяг;

- встановити послідовність виконання операцій;

- оглянути своє робоче місце

- перевірити наявність та справність інструменту;

- переконатися в надійності освітлення робочого місця.

Вимоги безпеки під час роботи:

- бути уважним під час роботи;

- виконувати тільки ту роботу, що надана керівництвом;

- при відборі зразків на контроль, перелазити через машини та залазити під них забороняється;

робоче місце та проходи до нього повинні утримуватися в чистоті.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

- привести в порядок робоче місце;

- скласти інструмент в спеціально відведене місце;

- зняти спецодяг та скласти в шафу гардеробної.

Виконано

С 16.04.13 по 19.04.13

Вивчення якості пшениці:

1. Правила прийому та метод відбору проб:

Проби відбираються з автомобіля щупом з 5 точок зразок пшениці, масою 2 кг.

2. Визначення запаху та кольору зерна:

З середньої проби відбирають 100 гр зерна. Звільняють від крупних домішок і визначають запах та колір. Просіюють крізь сито № 1,5 та 2,5 мм. Відбирають шкідників та рахують їх кількість. Ступінь зараженості довгоносиками визначають:

3.Визначення натури зерна.

Зерно просіюють через сито діаметром 6 мм, для того, щоб відібрати крупну домішку. Визначаємо показник якості зерна м'якої пшениці з Таб. № 1 ДСТУ 3768:2010 “Пшениця. Технічні умови”. (Додаток № 1)

Натура даного зразка складає 710 г/л, що відповідає 4 класу, групи Б. Пропустити через БИС — 1У, для відбору 20 гр для визначення вологості, 50 гр — для визначення сорної та зернової домішки та 50 гр — для визначення клейковини.

4. Визначаємо вологість пшениці

Готуємо наважку, масою 20 гр, подрібнюємо на лабораторному млині на протязі 30 сек. Крупність помолу конролюємо на ситі № 1 та 8 на протязі 3 хвил. При цьому залишок повинен бути на ситі № 1 не більше 5%, а прохід через сито № 8 не менше 50%. Беремо 2 бюкси, зважуємо на вагах, записуємо масу пустої бюкси, насипаємо по 5,00 гр подрібненого зерна до кожної бюкси. Записуємо масу бюкс з наважками. Помістити бюкси в ексікатор (Рис 1). Розігріти сушильну шафу СЕШ-3 МУ (Рис. 2) до 130°С і помістити бюкси на 40 хвил. Після закінчення часу бюкси достають, закривають кришкою, охолоджують та зважують. Вологість визначають за формулою:

х=20(m1-m2), де

m1- маса наважки молотого зерна

m2- маса наважки після висушування. Допустиме розходження результатів двох паралельних бюкс 0,2%.

Вологість данного зразку складає 13,8%.

5. Визначення сорної та зернової домішки

Наважку 50 гр пропустити крізь сито 1,0*20мм. Зважити прохід сита. Отримані гр визначити у %, що відповідає мінеральній домішці — у даному зразку 0,2%.

Органічна домішка визначається наявністю домішок рослинного походження ( у даному зразку — 0,2%).

Сорного насіння — 0,15%.

Зіпсованих зерен — 0,05%.

Визначаємо зернову домішку:

биті зерна — 1,8%

щуплі зерна — 5,0%

пророслі зерна — 3,0%.

6. Визначення показників клейковини

Наважку зерна 50 г просіюють крізь сито № 38, залишок має складати не менше 40%. Розмелюють зерно. На 25 гр наважки додають 14,0 мл води. Замішують тісто у ступці з пестиком та залишають на 20 хв. Після закінчення часу починають відмивання клейковини водою при температурі 18±2°С. Віджату клейковину зважують. Отримуємо кількість клейковини у %.

Визначення якості клейковини:

4 гр клейковини покласти у воду з температурою 18±2°С на 15 хв. Після закінчення часу на приладі ИДК -1М вимірюють якість клейковини.

Отримані дані по вивченню якості пшениці записати у Карточки аналізу зерна. (Додаються 5 шт).

Виконано

2-й

С 22.04.13 по 26.04.13,29.04.13,30.04.13

Вивчення ДСТУ 3016-95: Отруби кормовые пшеничные и ржаные ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ ОТРУБИ КОРМОВЫЕ ПШЕНИЧНЫЕ И РЖАНЫЕ

Визначення вологості висівок пшеничних розсипних та гранульованих.

Кожні 2 год відбираємо зразок висівок пшеничних розсипних у бункері з автоприйому, які потрапляють в цех грануляції та висівок пшеничних гранульованих з транспортованої стрічки після охолодження, які потрапляють до складу. Визначаємо вологість 2-х зразків:

За загальними технічними вимогами ДСТУ 3016-95 з Таб 1 Органолептичні і фізико-хімічні показники пшеничних і житніх висівок визначаємо показники: (Додаток 2)

• Зовнішній вигляд

• Колір

• Запах

• Масова частка вологи, %, не більше.

Вологість визначають у двох паралельних наважках. У чисту висушену бюксу відбираємо совком з різних місць наважку масою 5,00±0,01г, після чого бюкси закривають. Розігрівають сушильну шафу СЕШ-3 МУ до 130ºС. Розміщують відкриті бюкси до сушильної шафи, вільні місця шафи заповнюють пустими бюксами. Продукт висушують на протязі 40 хв. Після закінчення висушування, бюкси знімають з шафи тигельними щіпцями, закривають кришками, та охолоджують приблизно 20 хв. Охолоджені бюкси зважують з похибкою не більше 0,01г. Вологість висівок пшеничних у відсотках визначають за формулою:

Х=100(m₁-m₂) / m₁, де

m_{1 –} маса наважки висівок пшеничних розсипних до висушування, г;

m₂-маса наважки висівок пшеничних розсипних після висушування, г.

Розрахунки проводять до другого десяткового знаку, потім результат визначення вологості округляють до першого десяткового знаку. Допустиме розходження між результатами двох паралельних наважок не повинно перевищувати 0,2%. За кінцевий результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних наважок. При проведенні аналізу вологості висівок пшеничних гранульованих, їх попередньо розмелюють.

Якщо вологість висівок пшеничних розсипних складає 15,0%, то після процесу грануляції, вологість висівок пшеничних гранульованих повинна бути не більше 15,4%.

Результати визначення вологості реєструємо в журналі «Журнал регистрации лабораторних анализов».

Визначаємо середньодобову вологість висівок пшеничних розсипних та гранульованих та заповнюємо щоденну «Карточку анализа зерна» (Додається)

Виконано

Вивчення ДСТУ 3768:2010 (Украина) ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ ПШЕНИЦА ДСТУ 3768:2010 Технические условия

Виконано

4-й

06.05.13,

07.05.13,13.05.13-18.05.13

Визначення санітарного стану цеху грануляції.

Щодня визначаємо температуру та вологість у складах та лабораторії та записуємо в журнал « Форма №66 Журнал наблюдения за хранящимся зерном»

Склад № 4.

В складі чисто, прибрано. Зберігання висівок пшеничних гранульованих задовільне. Після відгрузки висівка пшенична гранульована підібрана в бурти.

Склад № 3

В складі чисто, температура +27ºС, відносна вологість 69%, середня вологість гранули 13,2-13,4%.

Склад №6

В складі йде підготовка до ремонтних робіт.

Автоприйом

Колодязь авто прийому зачищений та побілений. Йдуть ремонтні роботи.

Визначення вологості висівок пшеничних розсипних та гранульованих.

Виконано

Визначення якості пшениці

Виконано

5-й

20.05.13-24.05.13

Вивчення ДСТУ ISO 10565:2003 Насіння олійних культур. Одночасне визначання вмісту олії та вологи. Метод спектрометрії з використовуванням імпульсного ядерного магнітного резонансу (ISO 10565:1998, IDT)

Робота на приладі ЯМР-аналізатора Minispec mg one №NE3210.

Одночасне визначення вмісту олії та вологи оліїстих культур: соняшник, соя, льон, ріпак, макуха.

Користувалися ДСТУ ISO 10565:2003 «Насіння олійних культур. Одночасне визначання вмісту олії та вологи. Метод спектрометрії з використовуванням імпульсного ядерного магнітного резонансу».

Технологія виконання:

Із зразку відібрати наважку масою 200 г (макуху попередньо розмелюють на лабораторному млині та просіюють з проходом сита, діаметром 2,0 мм)

Ввімкнути прилад за 4 год до проведення досліду. Зважити пусту пробірку, обнулити ваги. Насипати культуру у пробірку згідно зразка-аналізатора. Зважити повну пробірку. Записати вагу у програму приладу Minispec mg one №NE3210, вказати аналізуючи культуру та провести аналіз. Через декілька сек прилад видає на екран монітора результат досліду.

Результати проведених дослідів зведені в Таб. 3 (Додаток 3).

Виконано

Визначення вологості висівок пшеничних розсипних та гранульованих.

Виконано

Виконання поточних виробничих робіт.

Виконано

6-й

27.05.13-01.06.13

Вивчення ГОСТ 27493-87 Мука и отруби. Метод определения кислотности по болтушке

Виконано

Визначення кислотності висівок пшеничних розсипних.

Проведення досліду:

З проби, призначеної для випробування, беруть дві наважки продукту кожна масою по (5,0 + / - 0,1) м.

Зважену наважку продукту висипають у суху конічну колбу і доливають 100 + / - 0,1 куб. см дистильованої води для приготування бовтанки з висівок.

Вміст колби негайно перемішують збовтуванням до зникнення грудочок. В отриману бовтанку з висівок додають п'ять крапель 3-процентного розчину фенолфталеїну. Потім бовтанку збовтують і титрують розчином гідроксиду натрію концентрації 0,1 моль / куб. дм. Титрування ведеться краплями рівномірно, з уповільненням в кінці реакції при постійному збовтуванні вмісту колби до появи ясного рожевого забарвлення, не зникаючого при спокійному стоянні колби протягом 20 - 30 с. Об'єм розчину, використовуваного на титрування, визначається з похибкою + / - 0,05 куб. см.

Обробка результатів: Кислотність кожної наважки продукту (Х) в градусах кислотності визначають об'ємом 1 моль / куб. дм розчину гідроксиду натрію, що вимагається для нейтралізації кислоти в 100 г продукту, і обчислюють за формулами:

Х=(V х 100)/( м х 10) або X = V х 2, де:

V - об'єм розчину гідроксиду натрію концентрації 0,1 моль / куб. дм;

M - маса наважки продукту, г;

Обчислення проводять до другого десяткового знака з наступним округленням результату до першого десяткового знака. За остаточний результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати 0,4 ° - для висівок.

Результати проведених дослідів зведені в Таб. 4 (Додаток 4).

Визначення вологості висівок пшеничних розсипних та гранульованих.

Виконано

Виконання поточних виробничих робіт.

Виконано

7-й

03.06.13-07.06.13

Вивчення ГОСТ 27494-87 Мука и отруби. Методы определения зольности

Визначення зольності висівок пшеничних росзипних та гранульованих.

Проведення досліду:

Дві паралельні наважки, масою 1,5-2,0 г розміщуємо в тиглі. Для перерахунку на суху речовину визначають вологість висівок. Зважені тиглі з наважками поміщаємо у дверцята муфельної печі, розігрітої до 400-500°С та обуглюють наважки, не дозволяючи загоранню. Після припинення виділення продуктів сухої перегонки тиглі задвигають в муфельну піч та закривають дверцята, потім муфельну піч розігрівають до 600-900°С. Озолення ведуть до повного зникнення чорних частинок, доки колір золи не стане білим або сіруватим. Після охолодження тиглі зважують, потім повторно прокалюють не менше 20 хвил. Озолення вважають завершеним, якщо маса тиглі з золою після повторного зважування змінилася не більше чим на 0,0002 г. Зольність у відсотках в перерахунку на суху речовину визначають за формулою:

Х=m₃*100*100 / m_н(100-W), де

m₃ — маса золи, г;

m_н— маса наважки висівок, г;

W — вологість.

Результати проведених дослідів зведені в Таб. 5 (Додаток 5.

Показник

Характеристика і норма для пшениці за групами та класами

А

Б

6

1

2

3

4

5

Натура, г/л, не менше ніж

760

740

730

710

690

Не обмежено

Склоподібність, % не менше ніж

50

40

Не обмежено

Вологість, %, не більше ніж

14,0

14,0

14,0

14,0

14,0

14,0

Зернова домішка, % не більше ніж

зокрема:

- биті зерна

- зерна злакових культур

- пророслі зерна

5,0

5,0

4,0

2,0

8,0

5,0

4,0

3,0

8,0

5,0

4,0

3,0

10,0

10,0

4,0

4,0

12,0

12,0

4,0

4,0

15,0

у межах зернової домішки

Сміттєва домішка, % не більше ніж

зокрема:

- мінеральна домішка

зокрема:

- галька, шлак, руда

- зіпсовані зерна

зокрема:

- фузаріозні зерна

- шкідлива домішка

1,0

0,3

0,15

0,3

у

0,2

2,0

0,5

0,15

0,3

меж

0,2

2,0

0,5

0,2

0,5

ах

0,2

2,0

0,5

0,15

0,3

зіп

0,2

2,0

0,5

0,2

0,5

сова

0,2

5,0

1,0

у межах мінерал. дом

1,0

их зерен

1,0

Сажкове зерно, % не більше ніж

5,0

5,0

8,0

5,0

8,0

10,0

Масова частка білка у перерахунку на суху речовину, % не менше іж

14,0

12,5

11,0

12,5

10,5

Не обмежено

Масова частка сирої клейковини, , % не менше ніж

28,0

23,0

18,0

Не

обм

ежено

Якість клейковини

група

одиниць приладу ВДК

І-ІІ

45-100

І-ІІ

45-100

І-ІІ

20-100

Не

обм

ежено

Число падання, с, не менше ніж

220

180

150

150

130

Не обмежено

Назва показника

Характеристика і норма

Висівки пшеничні

Висівки житні

Зовнішній вигляд

Сухий, сипучий продукт без твердих грудочок

Колір

Червоно-жовтий з сіруватим відтінком

Сірий з коричневим або зеленуватим відтінком

Запах

Властивий вісівкам без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий

Масова частка вологи, %, не більше

15,0

Масова частка сирого протеїну, %, не менше

14,0

Дата

Культура

№ зразка

Вміст олії, %

Вологість, %

20.05.2013

Соняшник

1

44,85

6,0

2

43,75

3,8

3

33,43

3,3

Макуха

1

9,2

7,5

2

15,5

9,8

3

14,45

8,1

Шрот

1

3,23

3,16

21.05.2013

Соняшник

1

43,0

5,7

2

41,0

5,8

3

44,0

5,6

Макуха

1

7,2

5,18

2

10,09

5,0

3

8,7

4,5

22.05.2013

Соняшник

1

44,9

6,0

2

43,8

3,8

3

33,5

3,3

Макуха

1

11,5

8,9

2

11,3

9,4

3

8,4

8,9

23.05.2013

Соняшник

1

44,4

5,1

2

44,9

4,9

3

36,6

5,4

Макуха

1

9,4

8,4

2

9,5

8,3

3

8,3

7,5

24.05.2013

Соняшник

1

41,4

5,6

2

40,8

6,12

3

43,1

4,4

Макуха

1

9,1

6,7

2

8,7

6,6

3

10,1

5,9

Об'єм розчину гідроксиду натрію концентрації 0,1 моль / куб. дм до титрування

Об'єм розчину гідроксиду натрію концентрації 0,1 моль / куб. дм після титрування

Об'єм розчину гідроксиду натрію концентрації 0,1 моль / куб. дм витрачений на титрування

Кислотність, º

9,2

7,2

2,0

4,0

11,2

9,2

2,0

4,0

13,4

11,2

2,2

4,4

16,0

13,4

2,6

5,2

18,3

16,0

2,3

4,6

20,5

18,3

2,2

4,4

22,6

20,5

2,1

4,2

24,8

22,6

2,2

4,4

4,8

2,5

2,3

4,6

7,3

4,8

2,5

5,0

9,6

7,3

2,3

4,6

12,0

9,6

2,4

4,8

14,2

12,0

2,2

4,4