2. 3. Зорове орієнтування водіїв

Дорога повинна бути зорово- ясною на достатньо великій відстані, дозволяючи водію оцінювати і прогнозувати дорожні умови. Видимі ділянки дороги і придорожньої смуги повинні своєчасно сигналізувати про зміну напряму дороги. Відстань, на якій необхідно забезпечувати зорову ясність дороги, повинна бути більша відстані видимості при обгоні.

Погляд водія послідовно затримується на привертаючих його увагу опорних точках. Завдяки їх розташуванню у водія складається враження про подальший напрям дороги, у тому числі і за межами безпосередньої видимості. Різка зміна напряму є причиною неправильних дій водіїв що граничать з можливістю ДТП (мал. 2.1.4).

Мал. 2.1.4. Приклад появи помилкового ходу (а) і його виправлення (б)

Продумане розташування опорних точок для завчасного сповіщення водіїв про подальший напрям дороги в місцях поворотів і обмеження видимості істотно сприяють підвищенню безпеки і організованості руху.

Найнебезпечнішими є ділянки, невірно орієнтуючі водія про подальший напрям дороги, і ділянки, на яких протягом навіть короткого часу (5 с і менше) подальший напрям дороги визначити неможливо.

Часто помилка, що викликає створення так званого помилкового ходу і невірно орієнтуюча водія, пов'язана з розташуванням примикань доріг і проектуванням обходів населених пунктів. Для усунення помилкового ходу примикання слід переносити на криву (див. мал. 2.1.4).

Засобами зорового орієнтування водіїв є:

а) полотно дороги в цілому, межі проїжджої частини, лінії розмітки на покритті, осьовий шов на дорогах з бетонним покриттям, укріплені узбіччя, краєві смуги, встановлені на узбіччях, направляючі стовпчики і бічні огорожі бар'єрного типу;

б) рослинність, особливо високі дерева, вершини яких підносяться за переломом подовжнього профілю, добре видні здалеку і роблять зрозумілим подальший напрям дороги. Ряди дерев із зовнішньої сторони кривої підкреслюють поворот дороги. На примиканнях другорядних доріг до доріг більш високої категорії насадження групи дерев по напряму осі другорядної дороги навпроти примикання вказує на місце примикання і, зорово створюючи враження перешкоди на дорозі, сприяє мимовільному зниженню швидкостей руху водіями автомобілів, що наближаються до перетину.

Віддалені елементи рельєфу, що підносяться в одноманітній місцевості, будови, рослинні групи, спеціально створювані поблизу дороги, або обеліски служать засобом підвищення уваги водія.

Контур орієнтиру, що з'являється на горизонті, спочатку важко помітний, зацікавлює водія і, зосереджуючи його увагу, усуває усипляючий вплив одноманітності придорожньої обстановки.

2.1.4. Видимість дороги

Забезпечена на дорозі видимість є найважливішим показником її транспортно-експлуатаційних якостей і безпеки руху. Фактична відстань видимості на кривих в плані і в подовжньому профілі визначає швидкості руху, які при недостатній видимості істотно знижуються в порівнянні з швидкостями, забезпечуваними радіусами кривих і коефіцієнтами зчеплення дорожніх покриттів. При рівних значеннях видимості кількість ДТП на ділянках вертикальних кривих приблизно в 2 рази вища, ніж на кривих в плані, що вказує на необхідність підвищеної уваги до забезпечення видимості при проектуванні подовжнього профілю.

ДБН 2.3.4-2007 рекомендує, враховуючи умови місцевості, приймати відстані видимості поверхні дороги не менше 450 м. Відхід від цієї вимоги можливий лише при наявності економічного обґрунтування.

Мінімальна відстань видимості поверхні дороги у виняткових випадках (складний рельєф, перешкоди для трасування дороги в плані, близькість житлової забудови) нормується ДБН 2.3.4-2007. Ця відстань видимості розрахована на час реакції водія 1,0 с. Повсюдне застосування цього нормативу приводить до утворення складних дорожніх умов: утруднюється або стає неможливим обгін, збільшується напруженість роботи водія, зростає вірогідність ДТП.

При реконструкції, капітальному ремонті і особливо при проектуванні нових доріг рекомендується скрізь, де це можливо, не порушуючи вимог ДБН, забезпечувати відстань видимості поверхні дороги з умови часу реакції водія для доріг I категорії - 2,5 с, для доріг II і III категорії - 2,0 с і для доріг IV і V категорії - 1,5 с. Відстані видимості, що рекомендуються при розрахунку вертикальних кривих і видимості на кривих в плані, приведені в табл. 2.1.4.

Таблиця 2.1.4

Умови застосування	Відстань видимості, м, при швидкості руху, км/год
	80	100	120	150
При виняткових умовах (мінімальна відстань видимості)	100	140	175	225
В складних умовах рельєфу	110	170	200	300
Допустиме обмеження видимості (не частіше 1 разу на 2 км) з умови забезпечення зорової ясності дороги	250	280	340	430

Відстань видимості в подовжньому профілі забезпечується завдяки вписуванню вертикальних опуклих кривих. Рекомендовані для них радіуси приведені в табл. 2.1.5. Таблиця 2.1.5

Умови застосування	Мінімальні радіуси опуклих вертикальних кривих, м, при розрахунковій швидкості руху, км/год
	80	100	120	150
В складних умовах (розрахунковий час реакції водія 1,0 с)	5000	10000	15000	27000
В нормальних умовах (розрахунковий час реакції водія 2,0 с)	10000	20000	30000	45000*

* З умови розрахункового часу реакції водія 2,5 с.

Побудова лінійного графіка видимості на дорозі є обов'язковою при розробці заходів щодо підвищення безпеки руху і пропускної здатності дороги. Ділянки з недостатньою видимістю дороги необхідно перебудовувати в першу чергу. До перебудови на них передбачають заходи щодо чіткої організації руху і забезпеченню його безпеки.

На ділянках доріг III─V категорій з недостатньою видимістю в подовжньому профілі для поліпшення умов роз'їзду і запобігання зіткнень зустрічних автомобілів можуть застосовуватися наступні заходи:

а) при інтенсивності руху менше 500 авт./добу - в межах всієї вертикальної опуклої кривої малого радіусу розширення смуги руху в кожному напрямі на 1 м за рахунок узбіч, зміцнення частини узбіч, що залишається, нанесення розмітки проїжджої частини;

б) при інтенсивності більше 500 авт./добу - в межах вертикальної кривої влаштування роздільного острівця завширшки не менше 1 м;

в) збільшення радіусу вертикальної кривої.

Вказані заходи можна виконувати поетапно, в міру зростання інтенсивності руху.

В складних умовах горбистого рельєфу на всій протяжності дороги для здійснення обгонів необхідно не рідше ніж через 3-4 км влаштовувати на прямих і кривих великих радіусів спеціальні обгінні ділянки із забезпеченою видимістю. Мінімальну довжину обгінної ділянки приймають залежно від розрахункової швидкості руху на підходах до цієї ділянки, забезпечуваної геометричними елементами:

Розрахункова швидкість, км/год.	120	100	80	60	50	40	30
Довжина обгінної ділянки, м	2,0─2,5	1,5─1,7	1,0─1,1	0,75	0,60	0,50	0,40