6. Класичні принципи організації податків за а. Смітом та а Вагнером

Сучасні принципи оподаткування

Принципи оподаткування - розроблене на наукових засадах зведення догматичних, раціоналістичних, етичних і нормативних положень стосовно функціонування податкової системи. Найвідомішими в історії фінансової науки є принципи, сформульовані Адамом Смітом і Адольфом Вагнером. Вони мають ранг класичних.

Відомий англійський економіст Адам Сміт ще у 1776 році у знаменитій книзі «Добробут націй» сформулював 4 осн принципи раціональної організації податків (принципи оподаткування), а саме принцип рівності, визначеності, зручності, дешевизни оподаткування:

- громадяни зобов’язані оплачувати податками державні видатки залежно від своїх можливостей, головним чином відповідно до доходів, одержаних під захистом держави;

- податок повинен бути точно визначе щодо часу, способу справляння та розміру, зрозумілим і відомим як самому платнику, так і будь-якому ін; -податок має стягув в момент і способом, найбіл зручними для платника; - видатки фінансового відомства зі справляння податків повинні бути якомога меншими порівняно із сумою податкових надходжень.

Принципи за А. Вагнером:

- Фінансові принципи: достатня дохідність;еластичність оподаткування. - Економічні принципи: продуманий вибір джерел оподаткування, особливо між податками на доходи і нац багатство , а також відносно допустимої різниці між індив нац інтересом; вибір видів податків із позицій впливу оподаткування в цілому ще й окремих податків на платників, врахування проблеми перекладання податків.

- Принципи справедливості (універсальність, рівність оподаткування.)

- Принципи адміністрування: визначеність оподатк; зручн сплати податків; забезпеч найнижч по можливості затрат по збиранню податків.

Сучасні принципи 1. Простота адміністрування. 2. Фіскальна ефективність. 3. Захист від ухилення від податків.4. Універсальність.

5. Податкове заохочення корисних видів діяльності і дестимулювання шкідливих.

6. Загальний вплив на стан економіки.

7. Соціальна справедливість.

7. Класифікація податків

Податки можна класифікувати за такими ознаками:

За формою, в якій стягується податок:

- грошові; -натуральні.

За правовою ознакою (в залежності від рівня державни структур, які їх встановл): - загальнодержавні; (найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати на всій території України) - місцеві.( встановл місцевим органами влади і є обов’язк до сплати тільки на певній терит)

3. За часом дії: - звичайні (постійно діючі податки і збори, до порядку обчислення та сплати яких можуть вноситися чимало змін та доповнень)

-надзвичайні (які запроваджуються на певний час, у надзвича умовах)

4. За економічною ознакою об’єкта оподаткування:

- податки на доходи (на приб, на дох фіз. ос), - податки на споживання; (ПДВ, АП, мито), - пода на майно (под. на землю, збір за 1 реєстр тр зас)

5. За формою оподаткування (за способом перекладання) - прямі;

-непрямі (включаються до ціни товарів (робіт, послуг)

6. Відносно до джерела сплати:

-податки, що включаються до складу валових витрат та собівартість;

- податки, що включаються в ціну товарів;

= податки, що сплачуються з прибутку або капіталу.

7. За джерелами оподаткування:

- податки на зароблені доходи (зарплата, гонорар)

- податки на „незароблені” доходи (на капітал) (дивіденди, проценти)

8. За способом стягнення(методу обчислення відносно платника):

- окладні (за певними ставками від чітко визначеного об’єкта оподаткув)

-розкладні (розподілення загальної суми на певну кількість платників)

За способом зарахування податкових надходжень:

- закріплені (на тривалий період повністю або частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету)

-регулюючі (можуть надходити до різних бюджетів)

Відносно до платника (суб’єкта оподаткування):

податки з юридичних осіб (ППП);податки з фізичних осіб (ПДФО) змішані( юридичних та фізичних осіб – земельний податок, податок з власників транспортних засобів, ПДВ тощо).