56. Види ставок мита.

В Україні залежно від методу начислення застосовуються такі види ставок мита: — ввізне (імпортне) мито нараховується на товари під час їх ввезення на МТУ. Це мито є диференційованим і нараховується

1) до товарів, що походять з країн з режимом найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставкимита; 2) до товарів, що не походять з країн з режимом найбільшого сприяння, або країна походження яких не визначена, застосовуються повні ставки мита; 3) до товарів, що походять з країн, які разом з Україною утворюють митний союз, зону вільної торгівлі, а також до товарів, що користуються системою преференцій України, застосовуються преференційні ставки мита.  Ставки ввізного (імпортного) мита єдині для всіх осіб, які перемішують товари через МКУ, незалежно від видів зовнішньо-торгівельних угод, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до способу начислення прийнято розрізняти такі ставки: — адвалорна — ставка, що встановлена у %; — специфічна — ставка, що встановлена у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів; — комбінована - ставка, що поєднує адвалорний та специфічний  види митного обкладення.  Ставки ввізного мита у Єдиному тарифі диференційовані. залежно від країни походження товару. Згідно з цим критерієм ввізні ставки можна поділити на: — преференційні; — пільгові (країни з режимом найбільшого сприяння). — повні (загальні) ставки - застосовуються до решти . Питання обкладення товарів та інших предметів, що переміщаються через МКУ, митом, види мит, їх нарахування і сплата, а також звільнення від сплатимит регулюються Законом України «Про єдиний митний тариф». Товарна класифікаційна схема цього тарифу (товарна номенклатура) ґрунтується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС). Таким чином, Єдиний митний тариф України — це звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на МТУ або вивозяться із цієї території, систематизований відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Єдиний митний тариф затверджується ВРУ за поданням КМУ.

57. Особливості митного оформлення товарів. Митне оформлення має проводитися митницею, в зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. За рішенням державної митної служби України митне оформлення окремих видів товарів та інших предметів може здійснюватися в окремо визначених для цього митницях. Митницею може бути надано дозвіл підприємству, що переміщує через митний кордон України товари та інші предмети, на зберігання їх під митним контролем на території та в приміщенні підприємства у визначеній митницею зоні митного контролю. За наявності підстав вважати, що переміщувані через митний кордон України транспортні засоби, товари та інші предмети містять предмети контрабанди, предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, проводиться переогляд таких товарів та інших предметів. При цьому присутність представників підприємства, а також громадян при митному оформленні обов’язкова.

З метою митного контролю та митного оформлення митниця може брати проби i зразки товарів та інших предметів для проведення дослідження їх. За згодою митниці проби i зразки товарів та інших предметів, щодо яких митне оформлення не було закінчено, можуть братися для контролю іншими державними органами. Проби i зразки товарів та інших предметів беруться в мінімальних кількостях, що забезпечують їх дослідження. Взяття проб та зразків, дослідження їх, а також розпорядження ними неповинно необґрунтовано затримувати пропуск товарів та інших предметів. У разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів та інших предметів митниця зобов’язана давати заінтересованим особам вичерпні роз'яснення вимог митного оформлення, виконання яких забезпечує можливість пропуску. При цьому підприємство або громадянин, які представляють товари та інші предмети до митного оформлення, повинні усунути виявлені недоліки i пройти митне оформлення. Митне оформлення переміщення через кордон товарів та інших предметів, що належать суб'єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД-2– вантажної митної декларації.

58. Методи визначення митної вартості при імпорті та експорті товарів. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МКУ, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МКУ. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МКУ.