Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EKZAMEN_zarubizhna.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
782.64 Кб
Скачать
  1. Тема загибелі творчої особистості в романі Бальзака «Втрачені ілюзії». Система образів в романі, особливості його побудови.

Над однією з частинок "Людської комедії", над романом "Втрачені ілюзії", Бальзак працював з 1837 по 1843 рік, близько семи років.

Титанічна робота все ж таки не давала йому виплутатися з боргів. Вирвавшись з Парижа, в містечку Саше за двадцять днів пише він першу частину "Втрачених ілюзій", але продовження і закінчення все відкладаються.

І все-таки не тільки перетин однієї праці множиною інших великих і дрібних творів був причиною такої довгої роботи над "Втраченими ілюзіями". Доля головного героя містила в собі щось особливо серйозне. Досвід дійсного життя, вкладений у цей роман, був особливо значний. Багато що тут неможливо було додумати за одну ніч, за один тиждень, за один місяць. Потрібно було ще й ще спостерігати життя, внутрішньо об?рунтувати висновки, що складаються.

В широкому проблемно-тематичному комплексі роману "Втрачені ілюзії" хотілося б виділити дві центральні теми, які, власне, Бальзак уперше вводить в реалістичну літературу і дає їм глибоку розробку, яка неабиякою мірою вплинула на їх подальшу інтерпретацію. Це, по-перше, тема митця й буржуазного суспільства, згубного впливу "суспільства на митця і, по-друге, тема не менш драматичної долі вченого й винахідника в капіталістичному світі.

Тему мистецтва й митця, їхніх відносин з суспільством широко ввели в літературу романтики. Вони ж дали їй цілком визначене, романтичне тлумачення, на якому головним чином позначилося те, що романтики гостро відчули ворожість нового, буржуазного суспільства мистецтву й митцеві

У "Втрачених ілюзіях" Бальзак піддав різкій критиці буржуазну пресу, засудив її вади й розкрив їхню соціальну зумовленість. Глибиною і переконаністю критики цей роман набагато перевищує все, що в той час писалося на цю тему.

  1. Філософська проблематика в романі Бальзака «Шагренева шкіра».

У 1831 р. Бальзак опублікував роман "Шагренева шкіра", який "мав сформулювати сучасність, наше життя, наш егоїзм". Головна тема твору - тема талановитої, але бідної молодої людини, яка втратила мрії юності у зіткненні з егоїстичним і бездуховним буржуазним суспільством. Уже в цій книзі була окреслена головна риса творчості письменника - фантастичні образи не суперечили реалістичному відображенню дійсності, а, навпаки, надавали особливої інтриги та філософських узагальнень розповіді.

Філософські формули розкриті у романі на прикладі долі головного героя Рафаеля де Валантена, поставленого перед дилемою століття: "бажати" і "могти". Заражений хворобою часу, Рафаель, який спочатку вибрав шлях ученого, відмовся від нього заради блиску і насолод світського життя. Переживши повний крах у своїх честолюбних намірах, відторгнутий жінкою, якою так захоплювався, залишившись без мінімальних засобів до існування, герой уже був готовий покінчити життя самогубством. Саме в цей час доля звела його з дивним старим, антикваром, який вручив йому всесильний талісман - шагреневу шкіру, для власника якої бажання і можливості ставали реальністю. Однак розплатою за всі бажання було життя Рафаеля, яке дуже швидко стало спливати разом із зменшенням розміру шагреневої шкіри. Вихід із даної ситуації для героя був лише один - утамувати всі бажання.

Так у романі розкрито дві системи буття: життя, повне насолод і пристрастей, яке призвело до зниження людини, і життя аскетичне, єдиним задоволенням якого були знання і потенційна могутність. Бальзак змалював як сильні, так і слабкі сторони обох цих систем на прикладі образу Рафаеля, який спочатку майже не згубив себе в річищі пристрастей, а потім повільно помирав у "рослинному" існуванні без бажань та емоцій.

"Рафаель міг усе, але не здійснив нічого". Причина тому - егоїзм героя. Бажаючи мати мільйони і отримавши їх, Рафаель, раніше переповнений бажань і мрій, одразу ж переродився: "глибоко егоїстична думка ввійшла в саму його суть і поглинула для нього всесвіт".

Усі події в романі суворо мотивовані природним збігом обставин: Рафаель, отримавши шагреневу шкіру, одразу побажав розваг та оргій, і в ту ж мить наткнувся на свого давнього приятеля, який запросив його на "розкішну вечірку" в будинок Тайфера; там герой випадково зустрівся з нотаріусом, який уже два тижні розшукав спадкоємця померлого мільйонера, ним і виявився Рафаель, і т.д. Отже, фантастичний образ шагреневої шкіри виступив "засобом суто реалістичного відображення переживань, настроїв і подій" (Гете).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]