26. Ірвінг – творець американської новели. Фольклорні джерела його творчості («Ріп Ван Вінкль»).

Вашингтон Ірвінг — визнаний класик амери­канської літератури. Він вважається зачи­нателем романтизму США, видатною постаттю першого покоління романтиків. Письменник працював у різних жа­нрах красного письменства: писав оповідання, есе, дорож­ні нариси, гумористичні і сатиричні статті та нотатки, історичні дослідження, біографії видатних людей тощо. Крім прози його вабили поезія і малярство. Збереглися йо­го малюнки, які перевершують звичний аматорський рівень. Але з багатої творчої спадщини Ірвінга, який про­жив довге життя і не відкладав пера до глибокої старості, живими і цікавими для сучасних читачів лишилися на­самперед його новели та великі оповідання, а серед них справжня перлина американського романтизму "Ріп Ван Вінкль". Цей твір зажив всесвітньої слави, надихав митців різних країн — поетів, музикантів, художників. Його на­слідували, пародіювали, перелицьовували. Гумором, сати­ричною в'їдливістю, жартівливою фантазією смішить і сьогодні веселий, дотепний літопис "Історія Нью-Йорка від сотворения світу до кінця голландської династії", на­писаний двадцятишестилітнім автором й пройнятий, як він сам вважав, "молодечим зухвальством".

За життя Ірвінг був визнаний далеко за межами віт­чизни. Серед його шанувальників були Вальтер Скотт, Колрідж, Байрон і багато інших письменників-сучасників. Автор "Ріпа Ван Вінкля" ставив собі за мету створення оригінальної національної романтичної прози і досягнув цього.

Коли Ірвінг почав займатися видавничою діяльністю, він уже мав, насамперед через особливу схильність до подорожей, неабиякий досвід. У 1803 р. він подорожував через незаселені області США та Канади. Наступного року відвідав Італію, Францію, Швейцарію, Голландію. Такі по­дорожі, які іноді тривали роками, були своєрідним звичаєм для американських юнаків із заможних родин, як колись для хлопців з родин ремісників Європи була обов'язковою школа мандрівок по чужих краях для набуття досвіду і вдосконалення майстерності в обраному фасі. І пізніше Ірвінг багато мандрував, роками жив закордоном. З 1815 по 1820 pp. він жив у Англії, а потім в Іспанії. На батькі­вщину він повернувся лише у 1832 р. Знайомство з чужи­ми країнами, природою, культурою, літературою, історією інших народів виявилося для Ірвінга напрочуд плідним. Багато книжок він написав саме на матеріалі своїх подо­рожей по Америці і Європі.

Повна назва книги — "Історія Нью-Йорка від сот-воріння світу до кінця голландської династії" (далі йдуть ще пояснення, але їх звичайно у назву не включа­ють) — твір сатиричний, в якому критичний пафос досягає іноді Свіфтової сили, хоча загальна тональність оповіді літописця радше жартівливо-гумористична. Від першої до останньої сторінки літопису в ньому панує іронія, надаючи йому зухвалого, задерикуватого, жвавого і веселого харак­теру. Здається, що для автора нема ніяких авторитетів ні в минулому, ні в сьогоденні, ні у Сполучених Штатах, ні в Голландії або Англії. В усьому він бачить смішний, жалюгідний, фальшивий бік. Це можна було б назвати молодечим цинізмом, якби не справжня любов до своєї далекої від досконалості вітчизни.

Оповідь про давні часи голландського панування на Манхеттані і в його околицях за всієї своєї в'їдливої іронічності і подекуди раблезіанського гумору начебто опо­вита серпанком ліричної ностальгії за давніми часами. Перші осідники на американській землі були кумедними, недолугими із сучасної точки зору, вони жили ліниво й сонно, не цікавилися нічим крім своїх дрібних приватних справ, любили поїсти і добряче випити, не відзначалися