Принцип виховання в праці:

Залучення дітей до різних видів суспільно корисної діяльності, до розв’язання господарчих завдань в школі і дома, застосування системи доручень у вихованні, формування свідомого ставлення вихованців до їх виконання.

Принципи виховання - вихідні положення, які визначають зміст, форми, методи, засоби і прийоми виховного процесу.

Закономірності виховання - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.

Принципами виховання:

1. Виховання в колективі та через колектив

2. Народність.

3. Гуманізація виховання.

4. Демократизація.

5. Природовідповідність.

6. Систематичність та послідовність виховання.

7. Єдність вимог до особистості і поваги до неї

8. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів.

Принцип народності виховання передбачає формування національної свідомості та самосвідомості, любові до рідної землі і свого народу, прищеплення шанобливого ставлення до спадщини, культури, звичаїв та традицій українського народу.

Макаренку належить відома формула «Якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї» (

Автором концепції Гуманної педагогіки є Амонашвілі.

Народності, етнізація, виховання в колективі та через колектив, виховання в праці, цілеспрямованості – це принципи виховання.

Методи виховання

Методи виховання — це способи впливу вихователя на свідомість, волю і поведінку вихованця з метою формування у нього бажаних якостей особистості, стійких переконань і позитивних форм поведінки.

Прийом виховання - складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимог методів виховання, сприяє його ефективному застосуванню.

Покарання - це метод виховання, що передбачає вплив педагога на особистість вихованця з метою осуду чи гальмування його негативних дій і вчинків.

Метод «вибуху»- це метод виховання, що передбачає застосування педагогом неочікуваних для вихованця способів та прийомів впливу на його особистість.

Переконування — це метод виховання, що передбачає умисний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і почуття вихованців з метою формування у них стійких переконань, певних норм поведінки.

Приклад — це метод виховання, який передбачає організацію взірця для наслідування.

Вимога — метод педагогічного впливу на свідомість вихованця з метою викликати, стимулювати або загальмувати окремі види його діяльності.

Вправи — це метод виховання, що передбачає планомірне, організоване, повторне виконання певних дій з метою оволодіння ними, підвищення їх ефективності та формування вмінь і навичок.

Привчання - метод виховання, що передбачає організацію планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу, обов'язковості з метою формування конкретних звичок у поведінці.

Заохочення — це метод виховання, що виражає позитивну оцінку вихователем поведін­ки вихованця з метою закріплення позитивних якостей і стимулювання до діяльності.

Методи виховання — це способи впливу вихователя на свідомість, волю і поведінку вихованця з метою формування у нього бажаних якостей особистості, стійких переконань і позитивних форм поведінки.

Методи виховання - способи впливу вихователя на вихованця, спрямовані на формування якостей особистості, стійких переконань, розвиток позитивних форм поведінки.

Методи організації діяльності та формування поведінки: педагогічна вимога, гра, доручення, вправа, привчання, створення виховних ситуацій.

Методи стимулювання позитивної поведінки: заохочення, покарання, змагання, «вибух»

Методи формування свідомості: розповідь, бесіда, лекція, диспут, роз'яснення, метод виховання на прикладі.

Методи самовиховання: самоспостереження, самоаналіз, самонавіювання, самозаохочення, самоосудження

Методи організації діяльності та формування поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправляння, метод виховних ситуацій, гра, доручення

Розповідь, бесіда, переконування, приклад, навіювання – це методи формування свідомості.

Метод виховання поняття ширше ніж «прийом виховання»

Прийом виховання - складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимог методів виховання.

Порада народної педагогіки: Перехвалене як пересолене відноситься до методу заохочення.

Народна педагогіка: Стид хоч і не дим, а очі виїсть. Раз на віку спіткнешся, та й то люди бачать говорить про методи виховання громадська думка

Народна педагогіка:Не вчи дитину штурханами, а добрими словами. Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться радить використовувати методи виховання Переконання

Цитата: Виховує, — все: люди, речі, явища, але насамперед і найбільше — люди. З них на першому місці — батьки і педагоги належить Макаренку А.С.

Етапи процесу виховання за А.І. Кузьмінським:

1. Оволодіння знаннями, нормами та правилами поведінки.

2. Формування почуттів.

3. Формування переконань

4. Формування умінь і звичок поведінки.