Кременчуцьке педагогічне училище імені а. С. Макаренка

Біла І.О.

Технологія підготовки і проведення виховних заходів у сучасній школі

Посібник для студентів

Кременчук, 2010

ББК

Технологія підготовки і проведення виховних заходів у сучасній школі. – Кременчук: Кременчуцьке педагогічне училище імені А.С.Макаренка, 2010. – 110 ст.

Упорядник:

Біла І.О. – викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії

Рецензенти:

Харламенко В.Б. – кандидат педагогічних наук, доцент Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка;

Старосельський І.В. – магістр педагогічної освіти, заступник директора з виховної роботи ЗОШ № 20

м. Кременчука.

Посібник містить методичні рекомендації по використанню традиційних і інноваційних форм організації виховного процесу в сучасній школі. Буде корисний вчителям початкової школи, педагогам-організаторам, студентам педагогічних закладів освіти.

© Кременчуцьке педагогічне

училище імені А. С. Макаренка, 2010

Зміст

Вступ 3

Класифікація форм виховної роботи 7

Технологія підготовки і проведення виховних заходів 12

Характеристика традиційних форм виховної роботи 17

1. Класна година 17

2. Бесіда 20

3. Усний журнал 25

4. Ігри, ігрові програми 27

5. Конкурсні програми 45

6. Вікторина 52

7. Музична вітальня 56

8. Свята, ранки 60

9. Спортивна година 67

10. Прогулянка 73

11. Екскурсія 76

Характеристика інноваційних форм виховної роботи 84

1. Диспут 84

2. Колективні творчі справи 93

3. Тренінгові заняття 99

4. Інтерактивний театр 111

Додатки (Сценарії виховних заходів підготовлені і апробовані студентами Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка на практиці в школі) 115

Список використаних джерел 168

ВСТУП

Школа – це життєвий простір дитини: тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеалами самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі школи у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною.

Позакласна робота - різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Завдання позакласної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання; застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів; формування в них наукового світогляду; вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів та культурного відпочинку; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Завдання основних напрямів усебічного розвитку особистості

Усебічний розвиток людини, що є головною метою виховання, охоплює розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання.

Завдання розумового виховання:

1. Озброєння учнів знаннями основ наук. У процесі навчання і виховання учні засвоюють певний фонд знань: факти, термінологію, символи, імена, назви, дати, поняття, зв'язки і відображені в правилах, законах, закономірностях і формулах залежності між ними.

2. Формування наукового світогляду та національної самосвідомості на базі засвоєння системи знань і соціального досвіду.

3. Оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках і самостійної роботи.

4. Вироблення умінь і навичок культури розумової праці, передусім інтелектуальних вмінь (загальних та спеціальних), вміння раціонально організувати час розумової роботи.

Завдання морального виховання:

1. Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.

2. Виховання моральних почуттів, які виражають запити, оцінки, ставлення, спрямованість духовного розвитку особистості.

3. Вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою і реалізовувалися б у будь-якій ситуації та умовах.

Розв'язання цих завдань спрямоване на формування моральної свідомості як одного з аспектів суспільної свідомості, що регулює моральний аспект діяльності людини.

Завдання трудового виховання:

1. Психологічна підготовка особистості до праці — формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як необхідного обов'язку й духовної потреби людини, виховання поваги до людей праці та бережливого ставлення до результатів їх діяльності, розвиток ініціативи та творчості.

2. Практична підготовка до праці — озброєння учнів системою загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої діяльності людини, вироблення вмінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури.

3. Підготовка школярів до свідомого вибору професії — виховна робота школи, спрямована на те, щоб допомогти молодій людині обрати життєвий шлях.

Завдання естетичного виховання:

1. Формування естетичних понять, поглядів і переконань — виховання в молодого покоління розуміння прекрасного, любові до нього, вміння давати правильну естетичну оцінку фактам, явищам, процесам.

2. Виховання естетичних почуттів — особливих почуттів насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності та в мистецтві. Наявність таких почуттів є ознакою розвинутого естетичного сприйняття, істотним критерієм естетичної культури людини.

3. Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві — розвиток творчих здібностей дітей, опанування ними певного обсягу знань і практичних навичок у галузі музики і співу, образотворчого мистецтва, залучення їх до різних видів художньої самодіяльності, а головне — привчання школярів будь-яку роботу виконувати красиво.

Завдання фізичного виховання:

1. Виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров'я, постійно займатися фізичною культурою і спортом.

2. Підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту.

3. Підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.

Цілеспрямованість виховного процесу забезпечує програма виховання — короткий виклад основних положень і цілей діяльності навчально-виховного закладу щодо виховання учнів упродовж усього періоду їх навчання. Вона ґрунтується на загальній меті виховання і передусім повинна відображати якості, які необхідно сформувати у школярів, намічені завдання та зміст, що мають бути реалізовані для досягнення мети.

Загальної мети виховання досягають поетапно. У роботі з кожною віковою групою ставлять конкретні виховні цілі залежно від її особливостей, рівня вихованості дітей, якостей, які треба сформувати відповідно до загальної мети виховання.

Зміст програми випливає з основних напрямів виховання всебічно розвиненої особистості (розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання). Важливим аспектом у формуванні й реалізації програми є визначення послідовних цілей, які випливають із конкретних завдань.

Цілі виховання класифікують:

а) за часом їх досягнення: загальні (формування певної якості впродовж усього навчання), етапні (досягнення певного результату в коротшому періоді — початкові класи або навчальний рік), оперативні (постановка цілі конкретного виховного заходу чи сукупності виховних заходів, спрямованих на досягнення певного результату);

б) за змістом: пов'язані з формуванням окремих якостей особистості (патріотизму, гуманізму, громадської активності та ін.). Цілі за змістом також реалізуються поетапно. Наприклад, сумлінне ставлення до праці формується через усвідомлення її цінності в процесі виконання певної роботи.

Позакласна робота має свої специфічні принципи:

• добровільний характер участі в ній;

• суспільна спрямованість діяльності учнів;

• розвиток ініціативи і самодіяльності учнів;

• розвиток винахідливості ,дитячої технічної, юнацької та художньої творчості;

• зв’язок з навчальною роботою;

• використання ігрових форм, цікавість, емоційність.