4. Воля і ризик. Локус контроль.

РИЗИК – це характеристика діяльності, яка виникає при невизначеності для суб’єкта результату цієї діяльності, коли суб’єкт не може бути впевнений в позитивному результаті.

Види ризику:

1. Ситуативний – коли у людини шансів виграти більше, ніж програти; мотивація успіху перевищує мотивацію невдачі.(шахи, гроші);

2. Виправданий – коли людина зважує всі «за» та «проти», тільки після цього починає діяти ; В цій ситуації обов’язково присутні моральні мотиви або якась ідея.

3. Невиправданий – людина розуміє, що «проти» більше, ніж «за», але сподівається, що їй поталанить.

4. Надситуативний або «ризик заради ризику» - людина ризикує просто так, без будь-якої мети, заради того, щоб одержати порцію адреналіну.

ЛОКУС КОНТРОЛЬ (локалізація контролю) – це якість, яка характеризує схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Види локусу контролю:

1. Зовнішній (екстернальний) – коли людина приписує результати своєї поведінки якимось зовнішнім факторам. Він проявляється поряд з такими рисами, як невпевненість у своїх здібностях, неврівноваженість, прагнення на невизначений термін відкласти реалізацію своїх намірів, тривожність, підозрілість.

2. Внутрішній (інтернальний) – людина пояснює результати своєї діяльності за допомогою внутрішніх факторів, вона бере відповідальність на себе за свої вчинки. Такі люди більш упевнені в собі, послідовні і наполегливі в досягненні поставленої мети, схильні до самоаналізу, урівноважені, товариські, доброзичливі.

Локус контроль – стійка властивість індивіда, сформована в ході його соціалізації. Для визначення локусу контролю створено спеціальний опитувальник, і розроблено комплекс методик, який дозволяє виявити закономірний зв'язок між ним та іншими особистісними характеристиками.

5. Безвілля, його причини та боротьба з ним

БЕЗВІЛЛЯ більшою чи меншою мірою виявляється в різних фізичних і розумових діях.

Його характерними особливостями є:

1. Зниження загальної активності;

2. Психічна млявість;

3. Вагання там, де необхідність дій очевидна;

4. Не доведення розпочатої справи до кінця;

5. Нездатність переборювати навіть незначні труднощі;

6. Відкладання справ надалі;

7. Легке відволікання від важливої діяльності;

8. Відсутність стійких, цілеспрямованих інтересів, самостійності та критичного ставлення до себе та інших;

9. Відсутність власної думки;

10. Легке підпадання під вплив інших;

11. В екстремальних ситуаціях – розгубленість, безпорадність.

Таким людям властиве мрійництво, вони часом подають цікаві пропозиції, але не реалізовують їх.

Безвілля властиве конформним особам, які схильні уникати самостійних рішень, пасивно приймають погляди інших, пристосовуються до готових стандартів поведінки.

Крайній ступінь слабовілля знаходиться за межею норм психіки.

Випадки хворобливого безвілля:

1. АБУЛІЯ. Показники – відсутність спонукань до діяльності. Людина розуміє, що потрібно діяти, але не приймає ніякого рішення.

2. АПРАКСІЯ. Показники – у людини порушується довільна регуляція дій та рухів.

3. ЛІННОЩІ – це прагнення людини відмовитися від подолання труднощів, стійке небажання здійснити вольове зусиллі.

Безвілля зумовлюється такими причинами:

1. Органічні або функціональні розлади в діяльності кори великих півкуль головного мозку (особливо чолових ділянок);

2. Дизасоціація, роз’єднаність образів дії та рухів;

3. Пасивність ідей та уявлень;

4. Різні хвороби, особливо вживання алкоголю, наркотиків, які викликають пасивність розумової дії;

5. Безвілля типу «Обломовщини» зумовлюється вихованням:

• обмеження рухів і дій дітей;

• прагнення у всьому допомагати їм – виховують у них пасивність, яка стає звичкою.