10. Вади мислення

Порушення інтелектуальної діяльності при психічних захворюваннях досить різноманітні.

Стани, за яких спостерігається недостатність інтелекту, називається – НЕДОУМСТВОМ.

Воно може бути набутим – деменція та вродженим – олігофренія.

Деменція – це набуте недоумство, розпад колишнього інтелекту внаслідок психічних захворювань. Вона характеризується стійким зниженням пізнавальної діяльності людини, порушенням поведінки та збідненням морально-етичного ядра особистості. Розрізняють лакунарну, тотальну, концентричну та транзиторну деменції. Всіма цими розладами займаються лікарі психіатри.

Олігофренія – це збірна група різних за етіологією, патогенезом та клінічним проявом патологічних станів. Загальною ознакою їх є наявність вродженого чи набутого в ранньому дитинстві загального та психічного недорозвинення з переважанням інтелектуальної недостатності.

Ведуча роль в структурі психічного дефекту належить недостатності вищих форм пізнавальної діяльності, насамперед абстрактного мислення та низької афективності.

За ступенем психічного недорозвинення та клінічної картини недоумства виділяють такі форми олігофренії: дебільність, імбецильність та ідіотія.

Дебільність є легким ступенем психічного недорозвинення. Такі люди не здатні абстрактно мислити, робити узагальнення, утворювати складні поняття. У них переважає конкретно-описовий тип мислення. Вони не розуміють ситуацію в цілому. Сприймання не точне, увага нестійка. Програму загальноосвітньої школи засвоїти не можуть, особливо з математики. Легко піддаються навіюванню, через що потрапляють під чужий вплив. Інтелектуальний коефіцієнт (ІQ) дорівнює 70–50.

Імбецильність – середній ступінь психічного недорозвинення. Пізнавальна функція порушена більшою мірою, ніж при дебільності. Не можуть формувати поняття і взагалі мислити. Розуміють просту мову і самі оволодівають невеликим запасом слів. Засвоюють конкретний матеріал лише на рівні конкретних уявлень. Інтереси дуже примітивні й стосуються винятково задоволення фізіологічних потреб. Їхня поведінка залежить від афективного стану й сили потягів. Набувають тільки навичок самообслуговування. Інтелектуальний коефіцієнт – 49–20.

Ідіотія – найтяжчий ступінь вродженого недоумства, що характеризується нездатністю до пізнавальної діяльності. У таких осіб різко обмежене сприймання, вони не можуть мислити і говорити, промовляють лише окремі звуки. Не розуміють інших людей, не впізнають навіть близьких родичів, не розрізняють їстівне і неїстівне. Н набувають навичок самообслуговування. Рекомендується виховувати таких людей в спеціалізованих закритих інтернатах. Інтелектуальний коефіцієнт – до 20.