5. Види мислення

Генетична класифікація видів мислення:

Мислення людини протягом життя не залишається незмінним, воно має вікову динаміку, що дозволяє розглядати види мислення як рівні його розвитку (ґенеза). Виділяють три основних рівні розвитку мислення, або за формою відображення дійсності мислення поділяють на :

1. Наочно-дійове – яке ґрунтується на безпосередньому сприйманні предметів у процесі дій з ними. Воно є найтиповішим для дітей раннього (до трьох років) віку.

2. Наочно-образне. Це мислення образами, уявленнями, перетворення ситуації в образній формі.

3. Словесно-логічне або абстрактне – реалізується як мислення за допомогою понять, які розкривають суть предметів і виражаються в словах і знаках. Це мислення відбувається у формі міркування за допомогою основних мисленневих операцій, воно розвивається в процесі навчання.

Класифікація видів мислення за різними засадами:

1. За рівнем узагальнення:

А) Емпіричне мислення. Для нього характерне виділення і порівняння не тільки протилежних, різних, а й схожих, однакових, формально загальних ознак, які ототожнюють із суттєвим. У цьому процесі формується емпіричне знання, що не відображає реальної суті предметів.

Б) Теоретичне мислення (змістове). Воно спрямоване на аналіз цілісної системи з метою виявлення внутрішніх закономірностей її становлення, воно розкриває внутрішню, глибинну суть предметів і явищ. Це пізнання законів і правил.

2. За характером проблем, які вирішуються:

А) Практичне мислення. Його суттю є підготовка до фізичного перетворення дійсності. Охоплює постановку мети, складання планів та схем.

Б) Теоретичне мислення. Цей вид мислення передбачає відкриття законів, створення правил, виявлення властивостей і сутності різних явищ.

3. За ступенем новизни продукту розумової діяльності або на основі результатів діяльності:

А) Продуктивне (творче) мислення. Продуктом такого мислення є принципово новий або вдосконалений образ. Воно оригінальне, гнучке, глибоке.

Б) Репродуктивне мислення. Виявляється у вирішенні проблем за наявним зразком.

4. За розгорнутістю в часі:

А) Дискурсивне мислення. Завжди розгорнуте у часі, виявляється в логічних суворо послідовних міркуваннях, має чітко виражену послідовність і високий рівень усвідомлення, що базується на обґрунтованості попередніх суджень.

Б) Інтуїтивне мислення. Відбувається дуже швидко, є згорнутим і мало усвідомленими, без чіткого вираження етапів, раптове.

В) Оперативне мислення. Властиве людям, які керують технікою, такому мисленню характерна швидкість та точність.

5. За характером впливу на емоційну сферу:

А) Патогенне мислення (від гр. – pathos – біль, страждання і genesis – походження). Його зміст становлять роздуми, уявлення, пов’язані з образою, соромом, невдачею, страхом чи іншими негативними переживаннями, які можуть підсилювати психологічне напруження і спричиняють психічні розлади. При цьому немає ніякого контролю за перебігом образів і думок.

Б) Саногенне мислення ( від лат sanitas – здоров’я). Свідомо спрямовується на подолання негативних емоційних розладів і психічне оздоровлення людини. Це один з ефективних способів вирішення проблем, що травмують психіку, який ґрунтується на свідомому аналізі власних емоцій.

6. На основі видів діяльності:

А) Художнє мислення – базується на образах;

Б) Технічне мислення – виконання схем, креслень;

В) Наукове мислення – створення гіпотез, здатність до узагальнення.