6. Психоаналіз. Його заслуга в тому, що почали звертати увагу до несвідомих форм мислення, а також до вивчення залежності мислення від мотивів і потреб людини. Як своєрідні форми мислення в людині можна розглядати захисні механізми, що також уперше почали спеціально вивчати в психоаналізі.

7. Інформаційна теорія мислення. За даними досліджень, творче мислення виявляє себе вже під час постановки завдання і має своєрідний перебіг, воно набагато складніше, ніж просте мислення. (М.Вертхаймер, Р.Вудвортс, К.Дункер, О. Зельц, З. Калмикова, Г.Ліндсей та ін.) Крім того, цей вид мислення ґрунтується на високій інтелектуальній активності та ставленні до творчості як до цінності.

8. Нейропсихологічна теорія ( Бехтєрєв, Лурія, Цвєткова, Братусевич). Мислення ґрунтується на спільній роботі різних систем мозку. При цьому, як і інші пізнавальні процеси, воно має динаміку і системну локалізацію.

9. Теорія поетапного формування розумових дій і понять

(Гальперін, Тализіна)

Дії мислення (наприклад, при розв’язанні арифметичних задач) формуються на основі зовнішніх практичних дій. Дослідження процесу їх формування, проведеного П. Я. Гальпериним, а потім Н.Ф.Тализіною показали послідовність формування розумових дій. Так в 50-ті роки ХХ століття була заснована ТЕОРІЯ ПОЕТАПНОГО ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВИХ ДІЙ.

В основі цієї теорії (концепції) лежить психологічне вчення про перетворення зовнішньої предметної діяльності на внутрішню психічну діяльність. Формування внутрішніх розумових структур психіки відбувається за допомогою освоєння зовнішньої дійсності. Тому навчання та виховання можна розглядати як процес ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ (за Виготським).

1. Створюється орієнтувальна основа (формується мотивація навчально-виховного процесу);

2. Дія виконується практично, спираючись на сприймання матеріальних предметів або їх зображень ( формування матеріальної діяльності);

3. Дія виконується в голосному мовленні з предметами та їх образами (етап зовнішньої мови);

4. Дія виконується в голосному мовленні без спирання на предмети чи їх зображення;

5. Дія виконується у внутрішньому мовленні (подумки), про себе, тобто дії стають внутрішніми діями мислення.

3. Розумові дії та операції мислення

Мислення як процес відбувається завдяки мисленевим (розумовим) діям та операціям. РОЗУМОВІ ДІЇ – це дії з об’єктами, відбитими в образах, уявленнях і поняттях про них. Ці дії відбуваються подумки за допомогою мовлення, співвідносяться з певним змістом, вони спрямовані на перетворення умов пізнання об’єкта, його образу, умов задачі тощо. У розумових діях можна виокремити їх основні складові, або процеси – розумові операції:

1. Аналіз – (від гр. – розкладання) – розчленування у свідомості цілого на частини, складного – на йог компоненти, поняття – на його ознаки.

2. Синтез – ( від гр. – з’єднання) – розумова операція, в процесі якої об’єднуються в єдине ціле виділені в аналізі певні частини, аспекти, ознаки, властивості.

3. Порівняння – розумова операція, яка дає можливість встановити схожі та відмінні ознаки об’єктів, що аналізуються.

4. Абстрагування – (від лат. – відвертати, відривати) – відокремлення у свідомості одних ознак від інших, а також від об’єктів, яким вони властиві. Наприклад, що властиве таким об’єктам: машина, людина, птах, хмара?

5. Узагальнення – розумова операція об’єднання предметів і явищ за їх спільними й істотними ознаками.

6. Класифікація – в результаті пошуку істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів створює основи для розподілу об’єктів на групи, підгрупи, класи.

7. Систематизація – спрямована на виділення істотних і загальних ознак та подальше об’єднання за ними груп або класів об’єктів.

Операції мислення:

Операції мислення	Функції операції	Приклади
Аналіз	Розподіл предметів і явищ на частини або властивості	Червоний, залізний, легковий; складається з корпуса, коліс, двигуна, керма (автомобіль).
Синтез	Об’єднання частин або властивостей у єдине ціле	Засіб транспорту, червоний, на чотирьох колесах, легковий – автомобіль.
Порівняння	Зіставлення предметів і явищ, знаходження схожості й відмінності між ними	Засіб транспорту, який рухається на колесах і має двигун, як і вантажний, але нижчий, має місця для пасажирів (легковий автомобіль).
Абстрагування	Виділення одних ознак у предметах або явищах і відокремлення від інших	Червоний як помідор або швидкий як гепард – автомобіль.
Узагальнення	Об’єднання предметів і явищ за їх загальними зовнішніми або суттєвими ознаками	Легковий, вантажний, спеціалізований – автомобілі.
Класифікація	Операція групування предметів або явищ за суттєвими ознаками	Рухається за допомогою двигуна – відноситься до класу транспорту; рухається за допомогою коліс – клас наземного транспорту.
Систематизація	Пізнання цілісного об’єкту в сукупності його суттєвих взаємозв’язків, теоретичне відтворення цілісного об’єкту	Різновид класу автомобілів, який призначений для перевезення пасажирів і зручності пересування на великі відстані; працює на пальному, керується за допомогою керма, має різні марки, моделі й кольори (автомобілі)

Отже, процес розуміння предметів та явищ об’єктивної дійсності утворення наукових понять про них складний і багатоплановий. Він потребує вивчення фактів, їх порівняння, аналізу та синтезу, абстрагування, узагальнення, класифікації, систематизації їх істотних ознак і характеристик. Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітико – синтетична робота великих півкуль головного мозку.