5. Індивідуальні особливості пам'яті
Кожна особистість має індивідуальні відмінності (особливості) пам'яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності. Особистісні особливості пам'яті полягають в індивідуальних поєднаннях видів пам'яті, специфіці окремих процесів і властивостей, змісту надбань і професійної спрямованості. Відмінності в рівні розвитку пам'яті значною мірою залежать від особливостей типів нервової діяльності та передаються людині у спадок.
Серед характеристик пам'яті виділяють такі природні індивідуальні особливості (властивості) пам'яті:
Швидкість запам’ятовування – яка визначається кількістю повторень, необхідних людині для запам’ятовування нового матеріалу;
Точність запам’ятовування – характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам’яталося та кількістю зроблених помилок;
Міцність запам’ятовування – виявляється у тривалості збереження завченого матеріалу або у повільності його забування;
Готовність до відтворення – виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості;
Обсяг запам’ятовування.
Якщо у людини сформовані раціональні способи мнемічної діяльності, вироблені відповідні звички: акуратність, точність, відповідальність, то негативні прояви пам'яті, що зумовлюються типологічними особливостями нервової системи, можуть коригуватися.
Індивідуальні розходження в особливостях запам'ятовування виявляються в типах пам'яті, які залежать від того, при якому способі пред’явлення матеріалу людина краще запам’ятовує:
- зорова – інформація краще запам’ятовується під час зорового сприймання;
- слухова – при сприйманні на слух;
- моторна – за потреби підключати моторну ланку (вимовити інформацію вголос, написати її хоча б у повітрі);
- комбінована чи змішана – у разі необхідності побачити, почути й написати.
Індивідуальні властивості пам'яті виявляються і в тому, який матеріал краще запам’ятовується – образний, словесний чи однаково продуктивно як той, так і інший. Саме відповідно до цього в психології розрізняють ще такі типи пам'яті:
наочно-образний;
словесно-абстрактний;
змішаний або проміжний.
Залежно від того, який зміст матеріалу і з якою метою його запам’ятовує людина, в неї формується ПРОФЕСІЙНА ПАМ'ЯТЬ. Так, наочно-образний тип частіше зустрічається у художників, письменників, музикантів, акторів. Словесно-абстрактний – у вчених, філософів.
Врахування індивідуальних властивостей пам'яті важливо в навчальній діяльності, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можливості кожного учня та розвивати їх пам'ять.
6. Закони пам'яті
1. Закон посилення початкового враження. Чим більше перше враження від того, що потрібно запам’ятати, чим більше каналів, якими йде інформація, тим запам’ятовування міцніше. Тому треба всіма засобами посилювати початкове враження від того, що ми запам’ятовуємо. Це можна зробити двома способами: раціонально та емоційно.
Раціонально – записати те, що треба запам’ятати, намалювати, проговорити, навіть проспівати. Дуже корисно проговорити, «проспорити».
При емоційному посиленні початкового враження треба намагатися викликати максимум емоцій, пов’язаних з тим, що треба запам’ятати. Інколи на полях книги олівцем пишуть емоційні позначки: «Правильно!», «Ха-Ха!», «Яке безглуздя!». Нерідко сильні емоційні враження ми пам’ятаємо набагато довше та міцніше, ніж «враження розуму».
2. Закон осмислення.
На думку німецького письменника І Ліхтенберга, люди мало запам’ятовують через те, що самі дуже мало думають. Тому, обов’язково намагайтеся в усьому віднаходити зміст, провідну думку, виділяти її аргументацію, інколи треба працювати в книжці олівцем, зробити конспект. Вчіться не лише відповідати на запитання, а й ставити їх.
3.Закон інтересу.
Поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читай того, чого не хочеш запам’ятати, і не запам’ятовуй того, чого не маєш на меті застосовувати». Іншими словами, щоб їжа була корисна – їжте з апетитом. Ця гастрономічна аналогія підводить нас до наступного закону.
4.Закон обсягу знань – «Їжте слона частинами».
Чому перш ніж відрізати, треба сім разів відміряти, і чому саме семеро одного не чекають? А ще було сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й сім днів тижня навряд чи випадковість.
Психологи розшифрували секрет магічної сімки. Виявляється, таким є середній об’єм нашої оперативної пам'яті – за одночасного сприймання вона здатна втримати близько семи об’єктів. Причому легше запам’ятати перший та останній елементи ряду.
5.Закон готовності до запам’ятовування.
Нове легше «вкладається на вже готові полиці», міцніше тримається купа завдяки зв’язкам із попередньою інформацією. Тобто до роботи зі складним матеріалом корисно заздалегідь підготуватися.
6.Закон гальмування.
Давно помічено, що найлегше забути тільки-но вивчене або запам’ятати дещо подібне. Тому не слід вчити фізику одразу після математики, а історію після літератури.
7. Закон одночасних вражень – «Вузлик на пам'ять».
8.Закон послідовних вражень. Вся інформація повинна сприйматися як закінчена цілісність.
Корисні поради:
Усе, що хочеш пам’ятати , – уявляй! ( Не уявляю – не пам’ятаю!) .
Май на увазі: усе, що ти побачив, відчув, почув, – уже запам’яталось.
Легко пригадується тільки те, що уявив.
Не думай словами – думай образами (уявленнями).
Не картай себе за невдачі, а роби з них висновки.
Не заучуй вірші куплетами, а тільки цілком.
Не бійся зубрити, якщо уявив.
Не повторюй того, що вивчаєш понад 4-5 разів поспіль, краще зробити це через 1-3 години.
Правила керування пам'яттю:
Заучуй із бажанням знати і пам’ятати, став мету запам’ятати надовго.
Користуйся змістовними опорами, змістовними співвідношеннями, змістовними групуваннями – хто добре усвідомлює, добре запам’ятовує і довго пам’ятає.
Заучуй і повторюй невеличкими дозами ще до того, як матеріал став забуватися.
Коли вчиш, записуй, малюй схеми, таблиці, графіки, карикатури, порівнюй із тим, що знав раніше, одним словом, – дій!
Якомога швидше, не очікуючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.
Використовуй прийоми мнемотехніки.
Прийоми мнемотехніки.
Для кращого запам’ятовування можна використовувати спеціальні методи, які отримали назву на честь богині пам'яті Мнемозіни – мнемотехніку. Це своєрідні хитрощі, що полегшують запам’ятовування за допомогою штучних асоціацій. Наприклад, згадайте, як запам’ятовується послідовність кольорів спектру? («Каждый охотник желает знать, где сидит фазан»).
Ось, які прийоми можна використати:
Образне мислення – це створення в уяві яскравого образу предмета. Спробуйте побачити слово «ялинка». Що вийшло?
Оживлення – надання уявному образові властивостей живої істоти.
Послідовні асоціації – створення за допомогою фантазії та образного мислення ланцюжка асоціацій. Наприклад, потрібно запам’ятати опорні слова: комар, черешні, ведмідь, печера, фортепіано, дівчинка, пляма. Розповідь: «Комар годує черешнями ведмедя. Ведмідь випльовує кісточки з черешень і з них уже утворилась гора з печерою. У печері стоїть фортепіано, на ньому грає дівчинка у штанцях. На штанцях пляма».
Графічні імпровізації – віднаходження асоціацій між графічними знаками (літерами, цифрами) та різними предметами. Наприклад, запам’ятовуємо телефон 2-24-09. Підборіддя і губи -22; ;– це ніс; 09 – окуляри.