5. Властивості сприймання
1.Цілісність. На відміну від відчуттів, які відображають окремі властивості та якості предметів, сприймання завжди цілісне. Предмети та явища сприймаються як єдине ціле, в якому його окремі компоненти постають в єдності.
2.Вибірковість сприймання зумовлюється потребами та інтересами людини, необхідністю у знаннях, професійною спрямованістю.
3.Предметність сприймання виявляється у співвіднесенні відомостей про об'єкти із самими об'єктами як носіями певної інформації.
4. Структурність – сприймання являє собою не просто конгломерат відчуттів, у ньому відображаються взаємозв'язки різних властивостей, тобто структура предмета. Деякі елементи можуть випасти, але інтегральна структура образу залишається. (Створення фоторобота).
Сприймання цілого впливає на сприймання окремих його частин і властивостей і водночас само по собі зумовлюється ними. (Подвійні
зображення: перцептивний образ однієї й тієї структури змінюється залежно від того, що є фігурою: ваза чи профілі обличчя.) Цю залежність встановлено Гештальтпсихологами, які говорили про те, що в образі предмета є центральною частиною - фігурою, а що периферійною – тлом.
5.Константність — властивість, яка полягає у відносній незалежності перцептивного, головним чином зорового, образу від умов, у яких перебуває предмет сприймання. ( зміна дистанції між спостерігачем та предметом нерідко помітно не позначається на образі, хоч його зображення на сітківці ока буде різним).
6.Усвідомленість (осмисленість) демонструє тісний зв'язок з мисленням, розумінням сутності предмета. Осмислення сприйнятого залежить від досвіду та знань особистості.
7.Аперцепція – властивість перцептивного образу нести в собі досвід та індивідуальність суб'єкта сприймання. Ця властивість стала підґрунтям для побудови різноманітних проективних тестів. За допомогою яких психолог визначає індивідуально-психологічні особливості особистості ( тест Роршаха – чорнильні плями). У багатьох випадках людини бачить те, що вона в них хоче побачити залежно від особистісної установки на сприймання.
8.Цілеспрямованість – властивість, яка визначається ступенем розвитку властивості свідомості – цілеспрямованість, яка визначає спостереження як цілеспрямоване сприймання.
9.Транспозиція (категоріальність) – перенесення на різні об'єкти сприймання загальної для всіх них ознаки (птахи різних порід, люди одного зросту). Ця властивість заснована на трьох мисленевих операціях: аналіз, порівняння, узагальнення).
10.Рефлективність – (від лат.– звернення назад) процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних станів і актів.
6. Спостереження та спостережливість.
Залежно від того, якою мірою пов'язані сприймання з нашими намірами та волею, воно може бути розділено на мимовільне та довільне.
Найяскравіше довільне сприймання виявляється у спостереженні. Спостереження – це умисне планомірне сприймання, здійснюване з певною, ясно усвідомленою метою. Основні умови успішного спостереження:
ясність та зрозумілість завдання;
підготовленість до виконання завдання;
активність мислення.
Умови, які забезпечують адекватність об'єкту, що сприймається:
Здатність суб'єкта-спостерігача до сприймання, яка виявляється у сформованості специфічних механізмів сприймання;
Характеристика самого об'єкта сприймання ( яскравість, звучність, динамічність предмета, тобто силу подразника);
Гармонійність, упорядкованість, склад елементів;
Зручні просторово-часові умови сприймання;
Фізичні умови сприймання – освітленість предмета, віддаль від особи, що сприймає;
Уважність та спостережливість.
Спостережливість — це здатність помічати в предметах і явищах малопомітні, але водночас суттєві чи важливі для певної мети деталі, ознаки або властивості.
Високий розвиток спостережливості вимагає зацікавленості, постійного прагнення пізнати нове, глибше вникати в те, що оточує людину, з чим вона стикається в житті та праці.