Тема 2.6. Несвідоме як нижчий рівень психіки Конспект лекції
План
1. Поняття «несвідоме», «підсвідоме», «надсвідоме».
2. З історії вивчення несвідомого.
3. Сфери та класи прояву несвідомого.
4. Функціональні особливості свідомого та несвідомого.
1. Поняття «несвідоме», «підсвідоме», «надсвідоме»
Якщо свідомість – це ВИЩИЙ рівень функціонування психіки, то НИЖЧИЙ рівень психіки утворює – несвідоме.
«Несвідоме» – термін З. Фрейда, який означає найбільш важливу, змістовну та велику частину психіки, яка містить в собі різні, в тому числі протилежні, неусвідомлені «первинні» потяги, інстинкти, бажання, імпульси, думки і т.п. Неусвідомлене являє собою асоціальну, аморальну і алогічну інстанцію психіки. Основний регулятор цієї системи – принцип задоволення. До несвідомого відносяться ті бажання, потяги, переживання, в яких людина не може собі зізнатися, і які тому, або не допускаються до свідомого, або витісняються з нього – немовби забуваються, але все ж залишаються в душевному житті людини і намагаються реалізуватися, коли спонукають свого «господаря» до тих чи інших вчинків і виявляються в ньому в іншому вигляді – в сновидіннях, творчості, фантазіях, обмовках, невротичних порушеннях.
За А.В.Петровським НЕСВІДОМЕ – це сукупність психічних процесів, актів і станів, зумовлених явищами дійсності, вплив яких суб’єкт не усвідомлює. Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулювання поведінки.
У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливі цілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій. НЕСВІДОМЕ – не містика, а реальність духовного життя. З фізіологічної точки зору несвідомі процеси виконують свого роду охоронну функцію: вони розвантажують мозок від постійного напруження свідомості.
Трофімов Ю.Л. так визначає НЕСВІДОМЕ – це сукупність психічних явищ, станів і дій, відсутніх у свідомості людини, що лежать поза сферою розуму, непідзвітні їй і принаймні в даний момент не піддаються контролю. Несвідоме не варто уявляти як ірраціональну, «темну» силу, що затаїлася в глибинах психіки людини. Це цілком нормальна сторона психіки, особливий рівень психічної діяльності. Несвідомі процеси і явища реалізують специфічну функцію людської психіки, сутність якої полягає в адекватному відображенні людиною дійсності й ефективному регулюванні її стосунків з цією дійсністю, що відбувається за порогом свідомості.
Несвідоме – таке ж специфічне людське явище, як і свідомість, і не протиставляється йому. Його несвідоме пояснюється як недостатньо адекватне відображення навколишньої дійсності в мозку людини.
ПІДСВІДОМЕ – психічні процеси, які відбуваються під порогом свідомості. У філософській та психологічній літературі підсвідоме нерідко ототожнюють із несвідомим. Проте ці поняття слід розрізняти.
Термін «несвідоме» – ширший. Він охоплює всі психічні явища, що не усвідомлюються людиною (інстинкти, інтуїцію, автоматизми, лунатизм, гіпноз, хворобливі стани нестямності).
Поняття «підсвідоме» позначають лише ті феномени психіки, які на даний момент перебувають поза фокусом свідомості, проте щільно з нею пов’язані, впливають на її перебіг і з відповідною зміною умов порівняно легко переходять у її сферу: 1) симпатія чи антипатія до людей певного типу;
2) невідомий страх без певної причини;
3) миттєве згадування давно забутого.
НАДСВІДОМЕ – рівень психічної активності особистості під час виконання творчих завдань, який не піддається усвідомлено – вольовому контролю.
К.С.Станіславський першим запропонував розглядати цей рівень як вищий етап творчого процесу, що відрізняється як від свідомих, так і від несвідомих компонентів.
Надалі П.В.Сімонов інтерпретував НАДСВІДОМЕ як механізм творчої інтуїції, за якого відбувається рекомбінація колишніх вражень, але на вищому психічному рівні. Результатом взаємодії вражень є художні образи, наукові відкриття, які не усвідомлюються суб’єктом (творцем), але мають об’єктивно (реально) значимий зміст.