3. Методологічні принципи сучасної психологічної науки
Методологічні принципи психології є водночас певним баченням її предмета і шляхів його дослідження. Кожен з них виконує в психологічному поясненні певні функції, які характеризують природу та сутність психіки, можуть бути підґрунтям систематизації психологічного знання.
Принцип детермінізму – основоположний принцип психології, який фіксує причинову зумовленість психіки і включає її у зв’язки і відношення об’єктивних явищ, що існують поза суб’єктом. Іншими словами, цей принцип розкриває причини виникнення психіки у філогенезі (виникнення та розвиток психіки в ході історії людства) та онтогенезі ( індивідуальний розвиток психіки кожної людини від народження до смерті), закономірну зумовленість психічних явищ, психічної діяльності та психічних властивостей. За С.Л.Рубінштейном – це «заломлення зовнішнього через внутрішнє». За цим принципом психіка визначається способом життя і змінюється зі зміною способу життя. Психіка та свідомість детерміновані суспільним буттям, рівнем розвитку виробництва, матеріальних умов життя та культури.
Принцип відображення – конкретизує принцип детермінізму, показуючи, що психічні явища несуть у собі зовнішній зміст. Згідно з цим принципом психіку можна тлумачити як суб’єктивний образ об’єктивного світу. У ній відображається світ, який існує поза суб’єктом. Але й суб’єкт належить до цього світу, «несе» його в собі, виявляє до нього певне ставлення.
Принцип єдності психіки та діяльності. Згідно з цим принципом, психіка виникає, розвивається і існує в діяльності як способі життя суб’єкта. Психіка є продуктом, компонентом і умовою діяльності як активності, шляхом якої людина реалізує свої стосунки зі світом. Отже, за цим принципом психіка має розглядатися у зв’язку з процесами пристосування, освоєння, самореалізації та творчості.
Принцип розвитку зобов’язує підходити до психіки як до продукту ускладнення взаємин людини зі світом. Людина народжується як організм, стає індивідом і на протязі життєвого шляху творить з себе особистість. Вчинок характеризує людину як особистість. Саме вчинок дає змогу особистості вийти за власні межі, долати опір, що їй чинить світ, втілювати себе у ньому. Вчинок – грунт, на якому виростає особистість.
За системно-структурним принципом психіка є складною системою взаємопов’язаних елементів, таких як відчуття, сприймання, пам’ять, воля, мислення, уява, увага, почуття та ін.
4.Основні галузі психології
За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки виділяють три великі групи галузей – ТЕОРЕТИЧНУ, НАУКОВО-ПРИКЛАДНУ ТА ПРАКТИЧНУ психологію.
Теоретична психологія – загальна, історія психології, генетична, соціальна, порівняльна, диференційна, психофізіологія, психологія особистості та ін.
Науково-прикладна:
А) За видом діяльності та поведінкою людини – психологія праці, інженерна психологія, психологія творчості, авіаційна, космічна, військова, психологія управління та менеджменту, економічна, торгівлі, спорту, екологічна;
Б) За психологічними питаннями розвитку людини – вікова, педагогічна, психологія аномального розвитку або спеціальна, яка в свою чергу поділяється на: – патопсихологія ( вивчає закономірності розпаду психічної діяльності
особистості);
– олігофренопсихологія ( вивчає психічний розвиток людей з дефектами
мозку);
– сурдопсихологія ( вади слуху);
– тіфлопсихологія ( вади зору);
В) За відношенням до нормальної або хворої психіки – психологія здоров’я, медична, яка в свою чергу поділяється на:
- нейропсихологія ( вивчає мозкові механізми вищих психічних
функцій на матеріалі локального ураження мозку);
психофармакологія ( вивчає вплив на психіку різних
фармакологічних речовин);
психопрофілактика;
психогігієна.
Г) За відношення до права – юридична психологія, яка буває:
- судова ( вивчає поведінку суб’єктів карного процесу);
- кримінальна ( вивчає особистість правопорушника);
- виправно-трудова або пенітерціальна.
3. Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем.
А) психологічна служба сім’ї та соціального захисту населення;
Б) психологічна служба системи освіти;
В) психологічна служба системи охорони здоров’я;
Г) практична психологія політичної діяльності, управління та масових комунікацій;
Д) практична юридична психологія та педагогіка;
Е) практична психологія та соціологія економіки та бізнесу;
Ж) практична психологія праці та профорієнтації;
З) соціально-психологічна служба армії;
І) практична психологія та педагогіка спорту.